АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Та білково-енергетичній недостатності
Стан
| Клінічні ознаки
| Лабораторні дані
| Білкова недос-татність
| Зменшення м’язів, витончення та сухість шкіри, сухість, ламкість, випадання волосся, в’ялість, апатія, слабкість, втомлюваність, зниження працездатності, затримка фізичного розвитку у дітей. Блідість шкіри та слизових оболонок, головокружіння, періодичне запаморочення голови, анемія.
Погіршання процесів травлення (внаслідок зниження синтезу травних ферментів трепсину, ліпази, амілази підшлунковою залозою). Можливі набряки.
| Загальний аналіз крові — кількість еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, кольоровий показник.
Білок загальний сироватки крові та білкові фракції — альбуміни, глобуліни, фібриногени.
Аналіз сечі на вміст загальної кількості азоту сечовини за добу, азоту амонійного креатину та креатиніну.
| Білково-енерге-тична нечос-татність
| Наростання слабкості, зниження працездатності, швидка фізична та психічна втомлюваність, відчуття холоду, постійне відчуття голоду та спраги, зниження фізичної сили, головокружіння, збільшення сечовиділення, схильність до закрепів, оніміння кінцівок, зниження чутливості пальців.
Схуднення, глибокі зморшки на обличчі, витончення м’язів шиї та кінцівок.
Блідість, дряблість, зморшкуватість та сухість шкіри, ламкість та випадіння волосся.
Можливі набряки, зниження температури тіла. Брадікардія, зниження кров’яного тиску, зменшення частоти дихання. Порушення з боку статевої системи. Гіпохромна анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія.
| Загальний аналіз крові.
Білок сироватки крові, білкові фракції.
Аналіз сечі на вміст кількості азоту сечовини за добу, азоту амонійного, креатину, креатиніну.
|
Для уточнення діагнозу та проведення диференційної діагностики призначають відповідне лабораторне обстеження. Результати аналізів порівнюють з фізіологічними нормативами.
Далі визначають фактичні антропометричні показники фізичного розвитку, а саме довжину і масу тіла, з використанням стандартних методів.
Розраховують “нормальну” та максимально допустиму масу тіла для конкретної людини за формулами Брока або Кребса, використовуючи таблиці 9 та 10, порівнюючи їх дані з фактичною масою та оцінюючи отримані результати. Якщо обстежується чоловік з добре розвиненою м'язовою системою та грудною кліткою, для розрахунку нормальної маси тіла використовують формулу, в якій врахований об'єм грудної клітки.
Формула Брока для розрахунку нормальної маси тіла.
Для чоловіків нормостенічної конституції нормальна маса тіла визначається за формулою:
МТ = ДТ — 100 (при зрості 155—165 см);
МТ = ДТ — 105 (при зрості 166—175 см);
МТ = ДТ — 110 (при зрості більш, ніж 175 см),
де МТ — маса тіла, кг
ДТ — довжина тіла (см).
Для жінок маса тіла у всіх групах повинна бути на 5% меншою, ніж у чоловіків.
Формула Кребса (модифікована формула Брока).
Для чоловіків: МТ = ДТ — 0,4 (В — 52).
Для жінок: МТ — 0,2 (ДТ —52).
де, МТ — нормальна маса тіла, кг
ДТ — довжина тіла у сантиметрах мінус 100.
Оцінюючи отримані результати, необхідно ураховувати, що у гіперстеніків нормальна маса тіла може перевищувати визначену за формулою на 7%, у астеніків може бути меншою на 6%.
Формула з урахуванням обводу грудної клітки (для чоловіків):
МТ = 42 х ДТ х ОГК,
де МТ — нормальна маса тіла, кг;
ДТ — довжина тіла, м;
ОГ — обвід грудної клітки, м.
Таблиця 9
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 777 | Нарушение авторских прав
|