АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Збагачення раціону додатковими харчовими чинниками

Прочитайте:
  1. D. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону на підставі статистичної обробки меню-розкладок
  2. Захисні речовини харчового раціону
  3. Особливості взаємодії між харчовими продуктами та лікарськими засобами
  4. Скільки відсотків від добової калорійності раціону повинні складати вуглеводи?
  5. У хворого для усунення депресивного синдрому призначений інгібітор монооксигенази - ніаламід. Які харчові продукти слід виключити з раціону?
  6. Хімічний склад і калорійність добового раціону

Відповідно до медичних показань, що враховують підвищену потребу хворого організму в тих або інших незамінних чинниках харчування, окремі лікувальні раціони повинні додатково збагачуватися певними харчовими речовинами, до числа яких відносяться вітаміни, мінеральні елементи і ліпотропні речовини.

Вітаміни

При деяких захворюваннях потреба в окремих вітамінах істотно зростає. В результаті патологічного порушення всмоктування або обміну вітамінів може розвинутися вітамінна недостатність. Всі щадні дієти, як правило, бідні на водорозчинні вітаміни С, В1, В2, РР, які втрачаються в процесі виварювання або подрібнення продуктів.

Таким чином, більшість лікувальних раціонів потребує збагачення тими чи іншими вітамінами. Найбільш фізіологічним засобом вітамінізації лікувальних раціонів є введення до їх складу продуктів, що багаті на відповідні вітаміни. При цьому вітаміни потрапляють в організм у природному вигляді. Отже, практично виключається можливість виникнення гіпервітамінозів і порушення збалансованості вітамінних компонентів. Синтетичні вітамінні препарати призначаються з лікувальною метою, як правило, в тих випадках, коли необхідно створити високу концентрацію певного вітаміну або комплексу вітамінів в організмі.

Джерелом вітаміну С є сирі овочі і зелень (болгарський перець, капуста, салат, зелена цибуля, зелень петрушки та кріп), багато фруктів і ягід, овочеві і фруктові соки, цитрусові (особливо лимони), відвари плодів шипшини та сушеної чорної смородини.

У тих випадках, коли введення в раціон природних вітаміноносіїв не забезпечує необхідного вмісту в ньому вітаміну С, відповідно до спеціальних розпоряджень органів охорони здоров'я проводиться С-вітамінізація готової їжі аскорбіновою кислотою.

Вітамін В1, як і інші вітаміни групи В, у відносно великих кількостях міститься у вівсяних пластівцях, висівках злакових рослин і дріжжах. Крім того, багатими на зазначну групу вітамінів є такі харчові продукти, як нирки, печінка, яловиче м'ясо і риба.

У лікувальному харчуванні для збагачення раціонів вітамінами групи В широко використовують дріжджовий напій і таблетовані дріжжі з кальцієм.

Харчовими джерелами жиророзчинного вітаміну А є печінка, особливо печінка тріски, жовток курячого яйця і вершкове масло. Каротин, що в організмі перетворюється на вітамін А, міститься в таких продуктах рослинного походження, як морква, зелена цибуля, шпинат, помідори, апельсини, абрикоси.

Вітамін Е (токоферол) у значних кількостях міститься в нерафінованих рослинних оліях і виділеному з них концентраті фосфатидів, що також використовується в ході організації лікувального харчування.


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 516 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)