АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методика визначення енерговитрат людини. Один із головних принципів раціонального харчування, а саме: принцип адекватності: полягає в тому, що енергетична цінність добового раціону має відповідати

Прочитайте:
  1. D. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону на підставі статистичної обробки меню-розкладок
  2. D. Визначення рівня соматотропіну
  3. II. Дайте визначення поняттям.
  4. II. МЕТОДЫ ОПЕРАЦИЙ И МЕТОДИКА ОБСЛЕДОВАНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ В ХИРУРГИИ КИСТИ
  5. А. Забезпечення пози людини
  6. Анатомо-функциональные особенности и методика исследования кожи, подкожно- жировой клетчатки, лимфатических узлов.
  7. Анатомо-функциональные особенности и методика исследования костно-мышечной системы у детей. Сроки и порядок прорезывания зубов
  8. Анатомо-функциональные особенности и методика исследования органов дыхания и органов кровообращения.
  9. Анатомо-функциональные особенности и методика исследования органов пищеварения и мочеотделения у детей.
  10. Артериальный пульс, его происхождение, св-ва. Методика пальпации пульса. Сфигмография. Анализ кривой артериального пульса. Скорость распространения пульсовой волны.

Один із головних принципів раціонального харчування, а саме: принцип адекватності: полягає в тому, що енергетична цінність добового раціону має відповідати енерговитратам людини (за виключенням дітей, вагітних, жінок, що вигодовують немовлят груддю та реконвалесцентів після важкої хвороби).

Для визначення енерговитрат застосовують такі методи, як пряма, непряма та аліментарна енергометрія (калориметрія), а також хронометражно-табличний метод. У разі використання останнього методу ураховують, що основними складовими добових енерговитрат є: величина основного обміну, енерговитрати, які пов’язані зі специфічно-динамічною дією їжі, та енерговитрати, що зумовлені певною діяльністю.

Основний обмін, перша складова добових енерговитрат являє собою показник інтенсивності енергетичного обміну, що зумовлений діяльністю внутрішніх органів і необхідністю забезпечення певного м'язового тонусу та визначається у стані абсолютного спокою, натще, не менш, ніж через 14 годин після останнього прийому їжі, в положенні лежачи, при кімнатній температурі. Слід підкреслити, що величина основного обміну знаходиться у тісній залежності від віку, статі, росту та маси тіла.

Для визначення основного обміну використовують спеціальні формули, що ураховують довжину та масу тіла (табл. 2) або таблиці Гарріса та Бенедікта (табл. 3 та 4). В ході роботи з таблицями визначають два числа, перше з них указує на величину енерговитрат людини у залежності від маси тіла, друге — на величину енерговитрат людини у залежності від її росту, віку та статі. Сума цих чисел і є величиною основного обміну.

Таблиця 2

Формула для розрахунку основного обміну

(на підставі даних щодо довжини та маси тіла)

Віковий діапазон, роки Основний обмін, ккал
Чоловіки 10—18 18—30 30—60 понад 60 16,6 • МТ + 77•ЗР+572 15,4 • МТ — 27•ЗР+717 11,3 • МТ + 16•ЗР+901 8,8 • МТ + 1128•ЗР—1071
Жінки 10—18 18—30 30—60 понад 60 7,4 • МТ + 482•ЗР+217 13,3 • МТ + 334•ЗР+35 8,7 • МТ — 25•ЗР+865 9,2 • МТ + 637•ЗР—302

Примітка: МТ — маса тіла; ДТ — довжина тіла.

Таблиця 3

Розрахунок основного обміну чоловіків

Таблиця А. Перше число.

Маса, кг Ккал Маса, кг Ккал Маса, кг Ккал Маса, кг Ккал Маса, кг Ккал Маса, кг Ккал Маса, кг Ккал Маса, кг Ккал
                               
                               
                               
                               
                               
                             
                             
                             

 

Таблиця Б. Друге число.

Ріст, см Вік (в роках)
                                             
                                             
                                             
                                             
                                             
                                             
                                             
                                             
                                             
                                             
                                             
                                             

 

Таблиця 4

Розрахунок основного обміну жінок

Таблиця А. Перше число

Маса, кг Ккал Маса, кг Ккал Маса, кг Ккал Маса, кг Ккал Маса, кг Ккал Маса, кг Ккал Маса, кг Ккал Маса, кг Ккал
                               
                               
                               
                               
                               
                             
                             
                             

 

Таблиця Б. Друге число

Ріст в см Вік (в роках)
                                           
                                             
                                             
                                             
                                             
                                             
                                             
                                             
                                             
                                             
                                             
                                             

 

За величиною основного обміну визначають другу складову добових енерговитрат, а саме: енерговитрати, що пов'язані зі специфічно-динамічною або термогенною дією їжі. При споживанні їжі з переважним вмістом вуглеводів величина специфічно-динамічної дії складає 4-7% від значень основного обміну, при споживанні їжі з переважним вмістом жирів — 4-17%, при споживанні їжі з переважним вмістом білків — 30-40%. Проте під час використання традиційних змішаних раціонів харчування величина енерговитрат, що пов'язані зі специфічно-динамічною дією їжі, як правило, коливається у межах від 10 до 15%.

Енерговитрати, що зумовлені нервово-м'язовою діяльністю та руховою активністю, і, отже, третю складову добових енерговитрат, вираховують за допомогою хронометражу всіх видів діяльності, що виконуються, із використанням даних, які наведені в табл. 5.

Таблиця 5

Витрати енергії під час виконання різних видів діяльності (включаючи основний обмін)

Види діяльності Енерго-витрати, ккал/хв на 1 кг маси Енерго-витрати, кДж/хв на 1кг маси Вид діяльності Енерго-витрати, ккал/хв на 1 кг маси Енерго-витрати, кДж/хв на 1 кг маси
Біг зі швидкістю 180 м/хв 0,1780 0,7440 Робота в лабораторії 0,0360 0,1540
Біг зі швидкістю 8 км/год 0,1357 0,5672 Їзда на автомашині 0,0267 0,1116
Бесіда стоячи 0,0267 0,1116 Миття посуду 0,0343 0,1434
Бесіда сидячи 0,0252 0,1053 Миття підлоги 0,0548 0,2291
Витирання пилу 0,0411 0,1718 Відпочинок стоячи 0,0264 0,1104
Гімнастика, вільні рухи 0,0845 0,3532 Відпочинок сидячи 0,0229 0,1250
Одягання та роздягання 0,0281 0,1175 Плавання 0,1190 0,4974
Прасування білизни 0,0323 0,1350 Друкування на машинці 0,0333 0,1392
Приймання їжі сидячи 0,0236 0,0986 Робота шевця 0,0321 0,1342
Підмітання підлоги 0,0402 0,1680 Робота лікаря-хірурга (операція) 0,0266 0,1112
Домашня робота 0,0530 0,2215 Робота на ЕОМ 0,0247 0,1032
Прослуховування лекцій 0,0243 0,1015 Перерва 0,0258 0,1078
Підготовка до занять 0,0455 0,1902 Відпочинок лежачи (без сну) 0,0183 0,0765
Ходьба асфальтованою дорогою 0,0597 0,2500 Прибирання ліжка 0,0329 0,1375
Умивання (до пояса) 0,0504 0,2106 Приймання душу 0,0570 0,2383
Сон 0,0155 0, 0646      

 

В ході визначення енерговитрат, що пов'язані з виконанням певної роботи, слід звернути увагу на те, в яких одиницях (ккал/хв, або кДж/хв на 1 кг маси тіла) виражена їх величина у таблиці, а також на те, чи включають вони у свою структуру величину основного обміну.

Норми харчування дорослого працездатного населення залежно від статі диференційовані на чотири групи фізичної активності. При цьому враховується коефіцієнт фізичної активності (КФА), тобто відношення загальних енерговитрат до величини основного обміну.

Перша група — працівники, які зайняті переважно розумовою та легкою фізичною працею, невелика фізична активність: КФА дорівнює 1,4 (наукові працівники, студенти гуманітарних факультетів, оператори ЕОМ, контролери, педагоги, диспетчери, працівники пультів управління та ін.).

Друга група — працівники, які зайняті легкою працею, невелика фізична активність, КФА — 1,6 (водії трамваїв, тролейбусів, робітники конвейєрів, вагарі, пакувальниці, кравці, працівники радіоелектронної промисловості, агрономи, медичні сестри, санітарки, працівники зв’язку, сфери обслуговування, продавці промислових товарів та ін.).

Третя група — працівники, які зайняті працею середнього ступеня важкості, середня фізична активність: КФА — 1,9 (слюсарі, налагоджувальники, станочники, буровики, водії екскаваторів, бульдозерів та автобусів, лікарі-хірурги, текстильники, взуттєвики, залізничники, водії вугільних комбайнів, продавці продовольчих товарів, водники, апаратники, металурги-доменщики, працівники хімічних заводів та ін.).

Четверта група – працівники, які зайняті важкою фізичною працею, висока фізична активність: КФА — 2,3 (для чоловіків) і (2,2 для жінок) (будівельники, помічники буровиків, прохідники, бавовнороби, більшість сільськогосподарських працівників і механізаторів, доярок, овочівники, деревообробники, металурги, ливарники та ін.).

Кожна група, в свою чергу, поділена на три вікові категорії: 18-29 років, 30-39 та 40-59 років. Як середня ідеальна маса тіла прийнята маса 70 кг для чоловіків і 60 кг для жінок. Норми враховують вплив кліматичних особливостей — потреби в енергії населення північних районів повинні перевищувати на 10-15 % потреби жителів інших кліматичних зон.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 747 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)