АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова шкіри.

Шкіра складається з трьох шарів:

1. Епідерміс (зовнішній шар)

2. Дерма (власне шкіра – середній)

3. Підшкірна жирова клітковина (внутрішній)

24. Ендокри́нна систе́ма — сукупність органів, частин органів та окремих клітин, які секретують у кров і лімфу гормони (речовини з високою біологічною активністю, що регулюють ріст і діяльність клітин різноманітних тканин). Ендокринна система разом з нервовою системою регулює і координує важливі функції організму людини: репродукцію, обмін речовин, ріст, процеси адаптації.

На відміну від залоз зовнішньої секреції, у складі ендокринних залоз відсутні вивідні протоки, вони мають добре розвинуту судинну сітку, особливо мікроциркуляторне русло, в яке виділяють свій секрет. Клітини ендокринних органів утворюють характерні скупчення у вигляді фолікулів чи трабекул. Ендокриноцити характеризуються високою секреторною активністю і значним розвитком синтетичного апарату. Їх цитоплазма містить специфічні гранули, в яких нагромаджуються біологічно активні речовини.

25. Ди́хальна систе́ма — відкрита система організму, яка забезпечує газообмін, формування гомеостазу в трахеобронхіальних шляхах, очищення повітря, яке вдихається, від чужорідних часток і мікроорганізмів, а також аналіз пахучих речовин в атмосферному середовищі.

Для підтримання дихальної системи в нормальному стані має значення правильна організація побуту, загартовування, дотримання режиму праці і відпочинку, харчування. Сприятливо впливають на роботу дихальної системи фізична праця, заняття фізкультурою і спортом. Потрібно вчитися правильно дихати. Для цього треба застосовувати комплекси фізичних вправ, які розвивають дихання.

26. Травна́ систе́ма, або травний тракт, або травна трубка — система органів у багатоклітинних тварин, призначена для переробки і видобування з їжі поживних речовин, всмоктування їх в кров і виділення з організму неперетравлених залишків (кінцевих продуктів життєдіяльності). Травна система складається з травної трубки і розміщених за її межами залоз, секрет яких надходить до травного каналу.

У медицині також використовують назву шлунково-кишковий тракт та абревіатуру ШКТ. Існує й поняття травного каналу, де відбувається механічна обробка їжі — її подрібнення, перемішування, розчинення; він є транспортною системою, якою просуваються харчові маси. Тут їжа також зазнає хімічної обробки травними соками, що містять необхідні ферменти. У травному каналі відбувається всмоктування низькомолекулярних органічних речовин — продуктів реакцій розчеплення; травний канал виводить неперетравлені залишки їжі з органіму. Травний канал складається з ротової порожнини, глотки, стравоходу, шлунка, тонкого і товстого кишечника, що закінчується прямою кишкою з анальним отвором.

27. Серце порівнюють із насосом, який перекачує кров. Воно склада-ється із правої та лівої частини, кожну з яких поділено на передсердята шлуночок. Побудована стінка серця з трьох шарів:

зовнішній, або епікард (від epi - над, kardia - серце);

середній, або міокард (від myos - м'яз, kardia - серце);

внутрішній, або ендокард (від endos - усередині, kardia - серце).

Скорочення м'язових клітин міокарда забезпечується збуджен-ням, яке зароджується та проходить по провідній системі. Ця системаскладається із синусно-передсердного та передсердно-шлуночковоговузлів, з'єднаних між собою, а також пучка Гісса, який роз'єднуєтьсяна дві ніжки, що розгалужуються в шлуночках.

Визначає частоту скорочень синусно-передсердний вузол, кліти-ни якого здатні довільно утворювати нервові імпульси частотою 60-80 за хвилину. Ці імпульси розповсюджуються по передсердям, ви-кликаючи їхнє скорочення, та збуджують передсердно-шлуночковийвузол, імпульси якого зумовлюють скорочення шлуночків. Завдякизатримці імпульсів у другому вузлі, відбувається неодночасне скоро-чення передсердь та шлуночків, спочатку збудження охоплює перед-сердя, а вже пізніше, коли кров із них потрапить у шлуночки, воно за-безпечить скорочення наповнених кров'ю шлуночків. Прискорюєтьсярозповсюдження імпульсів наявністю між клітинами міокарда особ-ливих контактів між їхніми мембранами - нексусів. Електричні про-цеси, які відбуваються у провідниковій системі серця, можливо реєст-рувати, їхній графічний запис - це електрокардіограма.

Діяльність серця регулюється нервовою системою, структуриякої контактують із вузлами серця, що позначається на його роботі.Так, симпатичні нерви прискорюють частоту скорочення та збільшу-ють їхню силу, а парасимпатичні - діють протилежно.

З віком у міокарді та епікарді зростає кількість клітин жировоїтканини. Це збільшує товщину стінки серця, але зменшує об'єм внут-рішніх порожнин та погіршує живлення його власних клітин. Попере-дити такі зміни можливо регулярними фізичними вправами та прави-льним харчуванням. Фізичні вправи та фізична праця зумовлюютьзбільшення серця. Крім того, скорочення скелетних м'язів кінцівоксприяє руху крові проти сили гравітації, тому фізична активність по-легшує роботу серця, а гіподинамія зумовлює його посилену роботу.

Процеси, які відбуваються протягом одного серцевого скорочен-ня, називаються серцевим циклом. Він складається з трьох фаз - си-стола (від systole - скорочення) передсердь, систола шлуночків, зага-льна діастола (від diastole - розслаблення). У стані спокою тривалістькожної фази відповідно 0,1 с; 0,3 с; 0,4 с.

Під час загальної діастоли кров надходить від порожнистих вен управу частину серця, а від легеневих - у ліву. Потім відбувається ско-рочення передсердь, які викидають кров до шлуночків, а потім систо-ла шлуночків виводить кров із серця. У протилежному напрямку ру-хатись крові не дозволяють клапани, які перекривають отвори міжпередсердями й шлуночками та між шлуночками й судинами. Закри-вання отворів клапанами супроводжується появою звуків - систоліч-ного та діастолічного, які можливо почути завдяки приладам, що по-силюють звуки.

Кількість крові, яка викидається шлуночками під час однієї сис-толи, називається систолічним або ударним об'ємом крові. Його ве-личина складає 70-100 мл, вона залежить від фізичної тренованості. Устані спокою із серця переміщується кількість крові, яка дорівнює їїзагальному вмісту в організмі, це хвилинний об'єм серця. При важкійроботі, фізичному навантаженні він зростає у кілька разів, це зале-жить від функціонального резерву здоров'я.

Реєстрація електричних процесів у серці здійснюється після на-кладання спеціальних електродів на кінцівки та міжреберні ділянкигрудної стінки. Виконують запис у трьох стандартних (від кінцівок)та семи грудних відведеннях. Найбільш повна схема зміни електрич-них потенціалів серця спостерігається у першому стандартному від-веденні, тобто між правим та лівим п'ястком.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 456 | Нарушение авторских прав