АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Порядок призначення ліків (час призначення, повторне застосування, комбіноване застосування)

Вираженість дії ряду лікарських речовин може залежати від часу доби, що пов'язане з циклічними змінами продукції гормонів, ферментів або інших ендогенних речовин. Виявлені циркадні (добові - 22-26 г) цикли дії багатьох речовин. Так, глюкокортикоїди найбільш активні в 8 г ранку, наркотичні анальгетики - в 16 г і тому подібне.

При повторних введеннях дія лікарських речовин може ослаблятися і для того, щоб отримати колишній ефект, доводиться збільшувати дозу. Таке явище позначають терміном «звикання» (толерантність). При цьому зменшується як терапевтична, так і токсична дія (термін «толерантність» частіше використовують для позначення стійкості до токсичної дії).

Багато речовин володіють здатністю до кумуляції(накопичення). Під кумуляцією розуміють явище, коли при повторному введенні лікарська речовина починає діяти сильніше. Тривале застосування кумулюючих речовин пов'язане з ризиком отруєння. Явище кумуляції може бути обумовлене накопиченням лікарської речовини в організмі. В цьому випадку говорять про матеріальну кумуляцію (наприклад, кумуляція серцевих глікозидів з групи наперстянки). Якщо ж кумуляція не супроводжується накопиченням лікарських речовин, а має місце накопичення ефекту, залежне від зміни стану організму, то таку кумуляцію називають функціональною (прикладом може служити сумація нейротропних ефектів етилового спирту).

Повторне введення деяких речовин, що викликають незвично приємні відчуття (морфін, кокаїн і ін.), формує у схильних до цього осіб сильне прагнення до повторних прийомів препарату. Виникає лікарська залежність, яка посилюється тим, що при позбавленні препарату виникають обтяжливі відчуття, що позначаються терміном «абстиненція». При лікарській залежності до морфіну (морфінізм) абстиненція виявляється сильними м'язовими болями, порушеннями функцій центральної нервової системи, серцево-судинної системи, органів травлення і ін. Такого роду залежність позначають терміном «фізична залежність». Крім того, виділяють психічну залежність, при якій явища абстиненції мало виражені і мають суб'єктивний характер (наприклад, залежність до препаратів індійських конопель).

При комбінованому застосуванні два або більш лікарських речовин їх дія може посилюватися або ослаблятися. Збільшення ефекту при комбінованому застосуванні речовин позначають терміном «синергізм». Просте підсумовування ефектів двох речовин, що однаково діють, позначають як аддитивна дія. Якщо одна речовина значно підсилює дію іншої речовини, це називають потенціюванням. Ослаблення дії речовин при їх сумісному застосуванні позначають як антагонізм.