АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Нюховий аналізатор

Нюх - це здатність людини і тварин сприймати і розрізняти різні запахи. Він є одним з видів хеморецепції і здійснюється нюховим аналізаторомє. Нюх відіграє роль у відшукуванні їжі, особин протилежної статі, виявлення ворогів, орієн­тації та спілкуванні тварин. Добре розвинений нюх мають хижаки копитні, слаборозвинений - ластоногі, примати і людина, не мають органів нюху,дельфіни, зубаті кити.

Подразниками нюхових рецепторів є молекули пахучих речовин, які надхо­дять до рецепторів разом з повітрям через ніздрі або через хоани з ротової порож­нини під час ковтання. Джерелами пахучих речовин є рослини, хижаки, жертва або інші особини того ж виду. Речовини, які служать для знаходження особин то­го ж виду ідля передачі інформації у суспільних комах, називають феромонами. Самці деяких нічних метеликів можуть відшукати у такий спосіб рамку, що зна­ходиться на відстані кількох кілометрів. У комах нюхові рецептори розміщені найчастіше на антенах.

У нижчих хребетних нюхові рецептори знаходяться у глибині носових ямок або мішечків, а у вищих - у порожнині носа. У людини нюхові рецептори розмі­щені у верхніх носових ходах. Загальна їх кількість у людини становить приблиз­но 10млн.

Нюхові рецептори - це первинні біполярні сенсорні клітини, від яких від­ходять два відростки - дендрит, який має війки, і аксон. Війки занурені у шар сли­зу, що виробляють боуменові залози, і вони не здатні до активних рухів, але збільшують поверхню контакту з молекулами пахучих речовин. Нюхові клітини функціонують близько 60-ти днів і постійно оновлюються (Г.Шеперд, 1 987). Це є єдиний приклад нейронів, які безперервно оновлюються протягом життя організ­му.

Для того, щоб виникло відчуття запаху, речовина повинна бути леткою (щоб з повітрям попасти в порожнину носа) і розчинною у воді (щоб проникати через слиз до рецепторів). Згідно сьогоднішніх уявлень, молекули пахучих речо­вин взаємодіють з білковими молекулами мембрани нюхових рецепторів. Унаслі­док цього нюхові рецептори Генерують рецепторні потенціали, а потім імпульси, які волокна нюхового нерва проводять у нюхову цибулину - первинний центр нюхового аналізатора. Потім імпульси надходять у гіпокамп, лобові і скроневі частки кори.

Зареєструвати рецепторні потенціали нюхових рецепторів важко. Тому реєструють сумарну електричну активність нюхового епітелію (електроольфактограму).

Кожен нюховий рецептор реагує не на одну, а на багато пахучих речовин, але віддає перевагу деяким з них. Нараховують від 50-ти до 100-та первинних нюхових відчуттів (П.Стерки, 1987). Людина здатна розрізняти запах кількох ти­сяч речовин (Х.Альтнер, Й.Бекх, 1996). Чутливість нюхового аналізатора люди­ни досить висока: збудження невеликої кількості рецепторів супроводжується ви­никненням відчуття запаху. Адаптація нюхового аналізатора відбувається досить повільно (десятки секунд або хвилин). Зниження нюхової чутливості називається гіпосмією, а втрата - аносмією. Зустрічаються нюхові галюцинації (нюхові від­чуття за відсутності пахучих речовин) і паросмія - неправильне сприймання за­паху.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 604 | Нарушение авторских прав