АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Онтогенез кори та вищої нервової діяльності людини

Прочитайте:
  1. C. Пригнічення серцевої діяльності
  2. А. Забезпечення пози людини
  3. А. Центр серцево-судинної діяльності
  4. АВТОНОМНА ЧАСТИНА ПЕРИФЕРІЙНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
  5. АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ І ГІГІЄНА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
  6. АФО нервової системи. Нервово-психічний розвиток та критерії його оцінки.
  7. АФО центральної нервової системи
  8. Біологічне значення нервової системи (systems nervosum)
  9. Біологічних ритмів людини
  10. Біохімічні процеси та енергетика трудової діяльності

 

Формування нервової системи розпочинається на третьому тижні ембріонального розвитку. На п'ятому тижні утворюється 5 мозкових міхурів. До четвер­того місяця ембріонального розвитку поверхня великих півкуль гладка, а до п'ятого - утворюються борозни. Кора великих півкуль починає формуватись з третього місяця ембріонального життя і до сотого дня всі нейрони кори вже сформовані. Причому, формуються спочатку глибинні, а потім більш зовнішні шари нейронів кори. Після народження дитини кора має таку ж будову, як і в до­рослої людини. Вже на шостому місяці ембріонального розвитку 95-96 % кори складається з 6-ти шарів. Правда, у новонародженого кора тонка, нервові клітини невеликі, галуження їх дендритів слабо виражені. До моменту народження тільки рухові нервові волокна мієлінізовані. Маса головного мозку новонародженого ста­новить 300-400 г (1/8-1/9 маси тіла).

Розвиток головного мозку відбувається після народження. Особливо інтен­сивно він розвивається протягом перших 4-х років, а повністю його формування закінчується у 17-20 років. До цього віку маса головного мозку збільшується у 4-5 разів і досягає 1400-1450 г (1/40 маси тіла).

У постнатальний період кількість нейронів кори не збільшується. За­знають змін форма і величина борозен і закруток. Відбувається дозрівання нейро­нів, яке протікає повільніше, ніж утворення. Спочатку дозрівають великі пірамід­ні нейрони, а потім дрібні проміжні. У різних ділянках кори швидкість дозріван­ня є різною: рухові зони розвиваються швидше, ніж сенсорні. Найпізніше дозрі­вають асоціативні зони кори.

У процесі дозрівання відбувається ріст і диференціювання нейронів, збільшення кількості синаптичних контактів і формування нейронних ланцюгів, продовжується мієлінізація нервових волокон. Безперечно, що розвитком нейро­нів управляють як генетичні, так і зовнішні фактори (Г.Шеперд, 1987).

Безумовнорефлекторна діяльність мозку проявляється на третьому місяці пренатального розвитку, коли виникають перші рухи плода, які стають активними на 4-5 місяцях. Новонароджена дитина має низку безумовних рефлексів (смоктальний, хапальний і інші). Відразу ж після народження функціонує слухова сис­тема. Перша реакція на світлове подразнення - зіничний рефлекс. У новонароджених рухи очей некоординовані. Дитина народжується зрячою, але без чіткого ясного бачення.

У плода немає вищої нервової діяльності. Хоча вважають, що якісь елементарні психічні процеси відбуваються під час ембріонального життя (Г.М.Лайченко, 1991). Перші ознаки умовних рефлексів виникають у дитини на 2-3-му тижнях життя. Для утворення цих рефлексів має значення годування новонародженого грудьми. Першим натуральним умовним рефлексом на екстерорецептивний подразник є умовний смоктальний рефлекс на вигляд материнських грудей. У цей же час ускладнюється поведінка дитини, яка проявляється у пожвавленні з появою матері, відвертанні від ложки з ліками.

Протягом першого місяця дитина сприймає в основному контактні подразники, пізніше починає сприймати і дистантні. У 9-10-ти місячному віці для ди­тини набуває значення комплекс екстерорецептивних подразників: зовнішнє оточення, люди, які її доглядають. На ці подразники у дитини виробляються умовні рефлекси..

Умовні рефлекси на словесні подразники виникають у дитини протягом другого півріччя життя (7-8 місяців). У цей період слово діє як компонент комп­лексу подразників. У віці одного року дитина вимовляє слова "мама", "тато" та інші. Отже, до кінця першого року життя у дитини формується багато умовних рефлексів, спочатку - вегетативні, потім - рухові і, нарешті, - мовнорухові.

Важливим у розвитку вищої нервової діяльності є період від одного до трьох років. У цей період дитина починає ходити і опановує рідну мову. Само­стійне переміщення дає змогу знайомитись з навколишніми предметами, а розви­ток мови - спілкуватись з людьми. У цьому віці проявляються всі основні емоції.

У процесі розвитку мови спочатку виникає її розуміння (сенсорна мова), а потім - моторна. До 1,5-2-років слово як умовний подразник підкріплюється подразником першої сигнальної системи. Починаючи з 2-х років друга сигнальна система вже не так залежить від першої. До кінця другого року життя запас слів досягає від 200 до 400-сот, до кінця третього року - двох тисяч і більше. На. дру­гому році життя дитина вчиться сполучати слова у фрази. Незважаючи на зрос­тання функції слова, мислення дитини у три роки залишається в основному предметним.

Оскільки від мови залежить розвиток свідомості, зрозуміло, що вона ьлю­дини появляється не від народження (Ф.Блум и соавт., 1988), а формується з на­буттям життєвого досвіду і збільшенням запасу слів. Формування самосвідомості розпочинається у 15-18 місяців (Г.М.Чайченко, 1991).

Період від 3-х до 5-ти років називають "віком ефективності", оскільки емоції дитини мають бурхливий і нестійкий характер. З третього року життя роз­виваються риси особистості: бажання показати себе, привернути до себе увагу, сором'язливість.

У 5-7 років мислення стає словесним і формується внутрішня мова. Починаючи з шестирічного віку, дитина може керувати своєю поведінкою.

У віці 6-11-ти років розвиток кори головного мозку наближається до рівня дорослої людини. Діти цього віку проявляють типологічні особливості вищої нервової діяльності. З одинадцятирічного віку засвоюються абстрактні логічні операції. Формування духовних якостей відбувається згідно вимог і правил, які існують у родині, школі, колективі.

Для перехідного періоду (11-15 років у дівчат, 13-17 років у хлопців) хара­ктерні зміни в ендокринній системі, відбувається формування вторинних сталевих ознак, статеве дозрівання. У поведінці збудження переважає над гальмуванням мовлення сповільнюється, з'являється психічна неврівноваженість, критичне ставлення до дорослих. У віці 15-16-ти років роль другої сигнальної системи, зно­ву зростає, прискорюється утворення умовних рефлексів на слова. У 15-17 років завершується становлення вищої нервової діяльності людини. її формуванню тіс­но пов'язане з динамікою дозрівання асоціативних структур кори, які відносять до специфічних людських структур (Й.Хамори, 1985). Структурною основою склад­них форм поведінки і психіки людини служать лобові і нижньотім'яні частки ко­ри, площа яких в онтогенезі збільшується у 9 разів (А.СБатуев, 1991).

Раніше вважали, що після сорока років знижується здатність людини до навчання. Насправді таке зниження спостерігається тільки після сімдесяти років, хоча й у цьому віці є багато винятків (Й.Хамори, 1985).

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 627 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)