АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Функціональна асиметрія мозку людини

Функціональна асиметрія кінцівок людини пов'язана з функціональною асиметрією півкуль мозку. М'язами правої половини тіла керує ліва півкуля, а лівою - права. Отже, у праворуких людей провідною є ліва півкуля.

Нервова система людини, в тому числі і центральна, має двобічну симет­рію. Першого удару уявленню про симетрію мозку було завдано П.Крока після відкриття у лівій півкулі рухового центру мови. З 1960 р. Р.Сперрі почав здійснювати роз'єднання півкуль у хворих на епілепсію. У результаті такої операції епілептичні напади припинялись, а психіка пацієнтів не порушувалась. Вони не втрачали інтелектуальні здібності, не зазнавала змін їхня свідомість. Р.Сперрі аналізував функції роз'єднаних півкуль, довів їх функціональну асиметрію, і у 1981 р, за це відкриття був удостоєний Нобелівської премії.

Сьогодні функціональну асиметрію півкуль досліджують методом однобіч­ного електрошоку. За цим методом можна пригнічувати на 30-40 хн діяльність лише однієї півкулі. Поведінку людини у однопівкульному стані порівнюють з її поведінкою, під час якої функціонують обидві півкулі.

Тривалий час вчені не зауважували анатомічної асиметрії півкуль, яку ви­явили лише у 1968 р. Н.Гешвінд і У.Левицький. Вчені встановили, що у більшо­сті людей («70 %) вискова пластинка, яка входить у зону Вернике, має більші розміри у лівій півкулі, ніж у правій. Окрім того, сільвієва борозна у лівій півкулі має більшу довжину, ніж у правій.

Ці морфологічні відмінності пов'язані з розміщенням у лівій півкулі біль­шості людей мовних центрів. Анатомічна асиметрія півкуль помітна і в плода, тому вважають, що кора лівої півкулі запрограмована для мовної функції (Ф.Блум и соавт., 1988). Під час ушкодження мовних ділянок кори лівої півкулі у дитячому віці їх функцію беруть коркові зони правої півкулі.

Методом комп'ютерної томографії встановлено, що об'єм лівої півкулі у людини більший, ніж правої. Доведено, що маса сірої речовини і кількість нейро­нів у лівій півкулі більші, ніж у правій.

На підставі проведених досліджень сьогодні можна стверджувати, що у більшості людей ліва півкуля є мовною, а права - німою. Тому у "лівопівкульної" людини зберігається мова, яка стає навіть багатшою. Така людина стає говіркою, вона вживає більше слів і їх сполучень, конструкції речень усклад­нюються, збільшується кількість службових і допоміжних слів. Однак, розмовлятиз такою людиною важче через те, що її голос стає неприємним, наголоси спот­ворюються, у мові зникають логічні і емоційні паузи, порушуються інтонаційні компоненти мови.

Люди з функціонуючою тільки лівою півкулею не цікавляться музикою, не впізнають людей, не розрізняють чоловічі і жіночі обличчя. У таких людей зберігається абстрактне мислення і свідомість, не порушуються читання і письмо.

Ліва півкуля аналізує нову інформацію, має більшу здатність до лічби і математичних операцій. В.Л.Біанкі (1981) вважає, що у процесі навчання ліва півкуля працює за принципом індукції, тобто спочатку аналізує, а потім синтезує. Вважають, що ліва півкуля діє логічним, аналітичним способами, обробляє інформацію дискретно, подібно до цифрової ЕОМ (С.Спрингер, Г.Дейч, 1 983).

У "лівопівкульноі" людини спостерігається позитивний емоційний стан, часто виникає ейфорія. Така людина стає привітною, толерантною і веселою (С.Спрингер, Г.Дейч, 1983).

Виключення лівої півкулі відображається насамперед на мові людини, кот­ра відразу ж втрачає здатність говорити. Через 5-10 хв. хворий намагається відпо­відати на питання, але промовляє тільки нерозбірливі звуки. Такий стан збері­гається 20-30 хв. Пізніше хворі відгукуються на епос ім'я, називають прості, а по­тім складніші предмети. У "правопівкульної" людини зберігаються інтонаційні компоненти мови, але збіднюється словниковий запас, зменшується кількість службових слів, переважають речення з кількох спів, порушується читання. Лю­дина з функціонуючою правою півкулею впізнає предмети і розрізняє кольори.

Після виключення лівої півкулі втрачаються професійні знання, порушуєть­ся абстрактне мислення, погіршується настрій.

Вважають, що права півкуля має характерну для людини свідомість, але не таку, яку може виражати поняттями (Г.М.Чайченко, 1 993).

Доведено зв'язок правої півкулі з просторово--образним мисленням, з процесами творчої уяви та фантазії. Права півкуля забезпечу орієнтацію у просторі і часі. При її ушкодженні людина втрачає уявлення про своє тіло. Права півкуля має більшу здатність до орієнтації у геометричних зображеннях. Стверджують, що права півкуля працює за принципом дедукції - спочатку синтезує, а потім ана­лізує (В.Л.Бианки, 1981) і її робота нагадує аналогову обчислювальну машину (С.Спрингер, Г.Дейч, 1983).

Висловлюють міркування, що функціональна асиметрія мозку неабсолютна і майже третина людей не має чіткої спеціалізації півкуль. Встановлено, однак, що художники обробляють інформацію, використовуючи можливості, правопівкульного мислення, а вчені - лівопівкульного (В.С.Ротенберг, 1989). Зумовлене це тим, що ліва півкуля здійснює розумові операції за допомогою словесних сиг­налів, а права оперує образами.

Вищі психічні функції (свідомість, мислення, духовна діяльність) є результатом спільного функціонування півкуль. Обидві півкулі доповнюють одна одну, але, крім того, кожна півкуля дещо пригнічує діяльність іншої. Хоча ліва півкуля забезпечує абстрактне мислення, проте значення слів зберігається у правій півку­лі, тому без неї розумовий процес втрачає сенс. Висловлюють припущення, що з діяльністю правої півкулі пов'язані парапсихологічні здібності людини (Г.М.Чайченко, 1993).

Хоча півкулі мозку мають спеціалізовані функції, проте в інтактному мозку вони працюють разом, зумовлюючи виняткові розумові здібності людини, її свідомість. Дж.Джсйнс (1976) висловив припущення, що свідомість з'явилась у людини близько трьох тисяч років тому, коли виникла писемність і культура. До то­го часу людина мала "бікамеральний" розум. Це означає, що дві півкулі мозку ді­яли певною мірою незалежно. Мову може генерувати і права півкуля, а сприймати ліва. Таку мову пояснювали як "голос богів". Ф.Блум і співавт. (1988) вважають гіпотезу Дж.Джейнса спекулятивною.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1106 | Нарушение авторских прав