АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ведення пологів при тазовому передлежанні

Прочитайте:
  1. A. Пасивна імунізація специфічним імуноглобуліном – інфільтрація в рану та в/м введення залишку і розпочаток курсу антирабічних щеплень
  2. C. Внутрішньовенне краплинне введення 0,9 розчину натрію хлориду 200 мл
  3. C. Швидке введення в наркотичний сон
  4. C.Гоління операційного поля, проведення премедикації
  5. E. - Відведення та згинання.
  6. E. Період напівиведення
  7. N Новонароджена дитина не виноситься з пологового залу до моменту переведення разом із матір'ю у палату спільного перебування.
  8. N Проведення профілактики захворювань серед породіль та новонароджених.
  9. V. Етапи проведення заняття
  10. VІ. Техніка проведення операції кесарева розтину в нижньому сегменті матки поперечним розтином.

Пологи можуть відбуватися фізіологічно, але під час пологів у тазовому передлежанні нерідко виникають ускладнення, не­безпечні як для плода, так, іноді, й для матері. Тому вести їх повинен лікар.

 

Під час розкриття шийки матки (І період) треба стежити, щоб не допустити передчасного розривання плодового міхура. Для цього роділлю кладуть у ліжко і не дозволяють їй вставати. Укладати роділлю рекомендують на той бік, куди обернена спина плода. Це сприяє синклітичному (за віссю таза) вставлянню передлеглої частини і може запобігти випадінню пуповини.

Відразу після відходження вод з метою уточнення діагнозу роблять внутрішнє акушерське дослідження. У разі раннього відходження навколоплідних вод і слабкості родових сил призначають засоби, які посилюють скоротливість матки (хінін, пітуїтрин, окситоцин), і спазмолітичні препарати (апрофен, атропіну сульфат). Старанно стежать за станом роділлі, серцебиттям плода, у разі потреби проводять профілак­тичні засоби щодо внутрішньої гіпоксії плода.

 

У період зганяння (II період) роділля потребує особливої уваги. Треба посилити нагляд за плодом. Серцебиття його слід вислуховувати після кожної потуги.

Для профілактики слабкості родових сил у цей період внутрішньовенно крапельно вводять окситоцин (починають із 8 крапель за 1 хв, кожні 5—10 хв збільшують до 12—16 крапель, але не більше 40 крапель за 1 хв).

Проводять пудендальну анестезію 0,25 % розчином новокаїну. При врізуванні сідниць виконують епізіотомію.

Вводять атропіну сульфат (0,5 мл 0,1% розчину на 10 мл глюкози при врізуванні сідниць в/в і 0,5 мл –принародженні до пупкового кільця).

У період зганяння з метою запобігання внутрішньоутробній гіпоксії плода роділлі дають вдихати кисень,внутрішньовенно вводять глюкозу, аскорбінову кислоту. При тазовому передлежанні меконій видавлюється механічно і його відходження не свідчить про гіпоксію.

 

В третьому періоді пологів потрібно проводити профілактику кровотечі шляхом введення метилергометрину чиокситоцину внутрішньовенно краплинно чи одномоментно повільно.

 

При сідничному передлежанні в родах надається ручна допомога.

При чистому сідничному передлежанні надається ручна допомога за методом Цов’янова, але якщо виникають ускладнення і неможливо вивести плечовий пояс переходять на класичну ручну допомогу.

При змішаному сідничному передлежанні – класична ручна допомога.

При ніжному передлежанні – допомога за методом Цов’янова з переходом на класичну ручну допомогу.

У недоношених плодів при будї-якому передлежанні – класична ручна допомога

Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 580 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)