АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Докладніше: Очний нерв

Очний нерв покидає порожнину черепа через верхню очну щілину. Перед самим виходом від нього відходить гілка, яка іннервує тверду оболонку. Сам нерв ділиться на три головні гілки: лобний нерв (лат. nervus frontalis), слізний нерв (лат. nervus lacrimalis), носовійковий нерв (лат. nervus nasociliaris).^[17] Лобний нерв віддаючи менші гілки іннервує ділянку лоба (окремі частини лобної ділянки іннервуються також гілками верхньощелепного нерва), переднісся, верхніх повік. Носовійковий нерв віддає чутливі гілки до слизової оболонки решіток решітчастої кістки та носової порожнини, рогівки. До війкового гангліона (лат. ganglion ciliare) від нього прямують чутливі волокна, що утворюють його чутливий корінець. Слізний нерв іннервує верхню повіку, кон'юнктиву, слізну залозу (тільки чутлива іннервація). ^[

Докладніше: Верхньощелепний нерв

Виходить із порожнини черепа через круглий отвір і ділиться на такі основні стовбури: виличний (лат. nervus zygomaticus), крило-піднебінний нерв (лат. nervus pterygopalatinus), який по суті є чутливою гілкою крило-піднебінного вузла (лат. ganglion sphenopalatinum), верхній задній альвеолярний нерв (лат. nervus alveolaris superior posterior) та підочноямковий нерв (лат. nervus infraorbitalis) ^[ Виличний нерв іннервує лобну ділянку, слізну залозу, частину щік.^[18] Крилопіднебінний — носову порожнину, тверду та м'яку піднебіння, носоглотку. Підочноямковий — однойменну ділянку. Альвеолярний нерв іннервує ясна, верхні зуби, щоки, носову порожнину.

Докладніше: Нижньощелепний нерв

Найбільша із всіх гілок трійчастого нерва. Виходить із черепа через овальний отвір. Віддає гілки двох типів — рухливі і чутливі

До чутливих гілок належать вушно-скроневий нерв (лат. nervus temporoauricularis), який іннервує привушну ділянку. Нижній альвеолярний нерв містить і чутливі волокна до нижніх ясен та зубів. Ще одна гілка — щічний нерв (лат. nervus buccalis) — іннервує слизову оболонку щік та ясен. Язиковий нерв прямує до язика і іннервує передні дві третини цього органу. Нерв комунікує з двома вузлами — піднижньощелепним (лат. ganglion submandibulare) та під'язиковим (лат. ganglion sublingualis).

Лицеви́й нерв (лат. nervus facialis) — VII пара черепних нервів ^[. За функцією нерв змішаний: складається з рухових, вегетативних (парасимпатичних) волокон та волокон спеціальної (смакової) чутливості^[1][2]. Також містить невелику кількість волокон загальної чутливості ^[. Нерв складається з двох основних структур:

• власне лицевого, що містить рухові волокна;
• проміжного нерва (лат. nervus intermedius), що містить чутливі та парасимпатичні волокна.

Лицевий нерв іннервує всі мімічні м'язи та м'язи слухових кісточок, забезпечує секреторну іннервацію більшості екзокринних залоз голови (слізна залоза, залози слизової оболонки носової порожнини, слинні залози (окрім привушної), відповідає за смакову чутливість передніх двох третин язика.

Ядра через складну будову та різноманітну іннервацію лицевий нерв анатомічно пов'язаний із трьома ядрами:

• Ядро одинокого шляху (лат. nucleus tractus solitarii) — складне за будовою та функціями анатомічне утворення. Являє собою довгий «ланцюг» нейронів, що простягається вздовж передньої поверхні стовбура мозку, досередини від спинномозкового ядра трійчастого нерва. Ядро є спільним для VII, IX та Х черепних нерввів. У контексті цих нервів розглядається як чутливе (аналізує смакові подразнення). До ядра одинокого шляху доходять відростки нейронів, розміщених у колінчастому вузлі. Опісля сигнал прямує до таламуса.

• Верхнє слиновидільне ядро (лат. nucleus salivatorius superior) — вегетативне ядро, розміщене присередніше моторного ядра лицевого нерва. Віддає парасимпатичні волокна, які іннервують усі слинні залози, крім привушної, та слізну залозу. У верхньому слиновидільному ядрі розрізняють дві зони (ядра) — власне слиновидільне та слізне ядро (лат. nucleus lacrimalis). Контролює це ядро гіпоталамус^].

• Ядро лицевого нерва (лат. nucleus (motorius) nervi facialis) — міститься у покриві мосту^[. Складається з мотонейронів, аксони яких прямують у складі рухових гілок до м'язів.

Моторна частина лицевого нерва (власне лицевий нерв) пов'язана тільки з моторним ядром (ядром лицевого нерва), а чутливо-вегетативний проміжний нерв — з ядром одинокого шляху та верхнім слиновидільним ядром.

Окрім перелічених VII пара черепних нервів має сполучення ще з одним ядром. У лицевому нерві наявна певна кількість волокон загальної чутливості, які іннервують вушну мушлю і барабанну перетинку. Вони прямують до ЦНС у складі проміжного нерва, доходячи до чутливих ядер трійчастого нерва (лат. nucleus spinalis nervi trigemini). Саме тому ці волокна розглядають як допоміжні волокна нижньощелепного нерва.

Після виходу з каналу

Лицевий нерв покидає лицевий канал через шило-соскоподібний отвір скроневої кістки, пронизує привушну слинну залозу, ділить її на дві частки (поверхнева та глибока) і утворює внутрішньопривушне нервове сплетіння (лат. plexus intraparotideus). Всі гілки, що відходять від цього місця є виключно руховими:

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1028 | Нарушение авторских прав