АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Корково – ядерні ( корково – черепномозкові ) провідні шляхи цнс , їх будова та значення

Кiрово- ядерний шлях – двонейронний, низхідний, руховий. Він є складовою частиною пірамідної системи, та слугує для свідомого керування поперечно-посмугованими м’язами голови і частково шиї, що іннервується черепними м’язами (III, IV, V, VI, VII, IX, X, XI, XII пари). Рухи, що виконуються за допомогою цього шляху, відрізняються виключною точністю та строгою диференційованістю.

Корково-ядерний шлях починається великими пірамідними нейронами, тіла яких лежать в V шарі кори в нижній третину перед центральної звивини. Їх аксони проходять в низхідному напрямку в складі променистого вінця, потім через коліно внутрішньої капсули, основу середньої частки ніжки мозку, основу моста і досягають центральної частини продовгуватого мозку.

По ходу одна частина волокон корково-ядерного шляху поступово переходять на протилежну сторону, закінчуючись біля клітин рухових ядер черепних нервів: окорухового (ІІІ), блокового (IV) – в середньому мозку, трійчастого (V), відвідного (VI), лицевого (VII) – в мості, язиково-глоткового (IX), блукаючого (Х), додаткового (XI), під’язикового (XII) – в продовгуватому мозку; друга частина цих волокон досягає однойменних ядер на своєму боці. В середині пірамідного пучка корково-ядерні волокна займають медіальне положення. Аксони других нейронів, тіла яких утворюють рухові ядра черепних нервів, направляються в складі відповідних черепних нервів до скелетних м’язів голови та шиї.

В складі ІІІ, IV, VI пар – до м’язів ока.

ІІІ пари – до верхнього, медіального і нижнього прямим м’язам ока, до нижнього косого м’яза ока і до м’яза що підіймає верхню повіку; IV пари – до верхнього косого м’яза ока; VI пари – до латерального прямого м’яза ока.

В складі решти нервів:

V пари – до внутрішнього та зовнішнього крилоподібним, скроневого та жувального м’язам, до щелепно-під’язикового м’яза, до переднього брюшка, двобрюшного м’язу, до м’язу що напружує м’яке небо і до м’язу що напружує барабанну перетинку;

VII пари – до мімічних м’язів, а також до стременного, підшкірного м’язу шиї, до заднього брошка двобрюшного м’язу, до шило-під’язикового м’язу;

IX пари – до щитоподібного м’язу;

X пари – до поперечно-посмугованих м’язів глотки, м’якого неба, гортані та верхньої частини стравоходу.

ХІ пари – до трапецієподібного та грудинно-ключично-соскоподібного м’язів;

ХІІ пари – до м’язів язика (верхнього та нижнього поздовжним, поперечного та вертикального м’язам, підборідно-язиковим, шило-язиковим, під’язиково-язиковим м’язам) і через шийну петлю – до м’язів, що лежать нижче під’язикової кісти (грудинно-під’язикового, грудинно-щитоподібного, щито-під’язикового, та лопатково-під’зикового м’язам).

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 996 | Нарушение авторских прав