АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Корково – ядерні ( корково – черепномозкові ) провідні шляхи цнс , їх будова та значення
Кiрово- ядерний шлях – двонейронний, низхідний, руховий. Він є складовою частиною пірамідної системи, та слугує для свідомого керування поперечно-посмугованими м’язами голови і частково шиї, що іннервується черепними м’язами (III, IV, V, VI, VII, IX, X, XI, XII пари). Рухи, що виконуються за допомогою цього шляху, відрізняються виключною точністю та строгою диференційованістю.
Корково-ядерний шлях починається великими пірамідними нейронами, тіла яких лежать в V шарі кори в нижній третину перед центральної звивини. Їх аксони проходять в низхідному напрямку в складі променистого вінця, потім через коліно внутрішньої капсули, основу середньої частки ніжки мозку, основу моста і досягають центральної частини продовгуватого мозку.
По ходу одна частина волокон корково-ядерного шляху поступово переходять на протилежну сторону, закінчуючись біля клітин рухових ядер черепних нервів: окорухового (ІІІ), блокового (IV) – в середньому мозку, трійчастого (V), відвідного (VI), лицевого (VII) – в мості, язиково-глоткового (IX), блукаючого (Х), додаткового (XI), під’язикового (XII) – в продовгуватому мозку; друга частина цих волокон досягає однойменних ядер на своєму боці. В середині пірамідного пучка корково-ядерні волокна займають медіальне положення. Аксони других нейронів, тіла яких утворюють рухові ядра черепних нервів, направляються в складі відповідних черепних нервів до скелетних м’язів голови та шиї.
В складі ІІІ, IV, VI пар – до м’язів ока.
ІІІ пари – до верхнього, медіального і нижнього прямим м’язам ока, до нижнього косого м’яза ока і до м’яза що підіймає верхню повіку; IV пари – до верхнього косого м’яза ока; VI пари – до латерального прямого м’яза ока.
В складі решти нервів:
V пари – до внутрішнього та зовнішнього крилоподібним, скроневого та жувального м’язам, до щелепно-під’язикового м’яза, до переднього брюшка, двобрюшного м’язу, до м’язу що напружує м’яке небо і до м’язу що напружує барабанну перетинку;
VII пари – до мімічних м’язів, а також до стременного, підшкірного м’язу шиї, до заднього брошка двобрюшного м’язу, до шило-під’язикового м’язу;
IX пари – до щитоподібного м’язу;
X пари – до поперечно-посмугованих м’язів глотки, м’якого неба, гортані та верхньої частини стравоходу.
ХІ пари – до трапецієподібного та грудинно-ключично-соскоподібного м’язів;
ХІІ пари – до м’язів язика (верхнього та нижнього поздовжним, поперечного та вертикального м’язам, підборідно-язиковим, шило-язиковим, під’язиково-язиковим м’язам) і через шийну петлю – до м’язів, що лежать нижче під’язикової кісти (грудинно-під’язикового, грудинно-щитоподібного, щито-під’язикового, та лопатково-під’зикового м’язам).
Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 991 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 |
|