АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація. Згідно з МКХ 10-перегляду використовується термін „пептична виразка”

Прочитайте:
  1. FAB-КЛАСИФІКАЦІЯ ГОСТРОГО МІЄЛОЇДНОГО ЛЕЙКОЗУ
  2. III. Анатомічна класифікація
  3. БУДОВА І КЛАСИФІКАЦІЯ ВІРУСІВ
  4. Види пектиновмісної сировини і її класифікація
  5. Графологічна структура Класифікація рідких лікарських форм (РЛФ)
  6. Еволюція коків, їх загальна характеристика. Стафілококи, біологічні властивості, класифікація, практичне значення.
  7. ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ДОЗИМЕТРИЧНИХ ПРИЛАДІВ ТА МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
  8. Загальні уявлення. Основні клінічні вияви. Класифікація.
  9. ІІІ. КЛАСИФІКАЦІЯ ( Міжнародна конференція Chapel Hill Consensus )
  10. Класифікація

Згідно з МКХ 10-перегляду використовується термін „пептична виразка”. У МКХ-10 представлені такі розділи:

К25 Виразка шлунка включно з ерозіями (гострі) шлунка:

- пілоричного відділу шлунка.

К26 Дуоденальна виразка включно з ерозіями (гострі) ДПК:

- дванадцятипалої кишки;

- постпілоричні.

К28 Гастроєюнальна виразка включно з виразками або ерозіями:

- анастомозу; - гастроєюнальна;

- гастроколька; - єюнальна;

- гастроінтестінальна; - маргінальна;

- виразка стоми.

На сьогодні в Україні не узгоджена єдина класифікація, однак для практичної роботи використовується тимчасова, максимально адаптована до МКХ-10.

За нозологічною самостійністю:
• виразкова хвороба;
• симптоматичні гастродуоденальні виразки.
За локалізацією:
• виразка шлунка (кардіального та субкардіального відділів, тіла шлунка, антрального відділу, пілоричного каналу);
• виразка дванадцятипалої кишки (цибулини, постбульбарного відділу);
• поєднані виразки шлунка та дванадцятипалої кишки;
• виразки можуть розташовуватись на малій або великій кривині, передній та задній стінках шлунка та дванадцятипалої кишки;

• гастроєюнальна виразка (виразка анастомозу).
За розмірами виразкового дефекту:
• мала виразка (до 0,5 см);
• середніх розмірів (0,6-1,9 см);
• велика (понад 2,0-3,0 см);
• гігантська (більше 3,0 см);

За етіологією:

• Hp-позитивна виразка;

• Hp-негативні виразки (причинами є лікарські засоби, стреси, целіакія, виразковий єюніт, хвороба Крона, цироз, ниркова недостатність, дуоденальна карцинома (рак фатерова соска), пенетруючий рак підшлункової залози, лімфома, ВІЛ-інфекція, амілоїдоз IV типу, поліцитемія, сифіліс, саркома, лейоміома, цитомегаловірус, Н. hailmanii, вірус простого герпесу, туберкульоз; при захворюваннях ендокринної системи – гіпертиреоз, гіперпаратіреоз, цукровий діабет, синдром Золінгера; ідеопатичні);
• змішана (Нр + один з інших етіологічних чинників).

За стадією:

• активна (гостра, свіжа);

• що рубцюється (у фазі рубцювання);
• стадія рубця (стадія «червоного» та «білого» рубця);

• що тривало не рубцюється;
• неактивна (фаза повної клініко-анатомічної ремісії);
• рубцево-виразкова деформація шлунка та дванадцятипалої кишки.

Важкість перебігу:

• легкий; • середньої важкості; • важкий.

Супутні морфо-функціональні зміни:

• локалізація та активність гастриту і дуоденіту;

• наявність та ступінь вираженості атрофії слизової оболонки;

• наявність та ступінь кишкової метаплазії;

• наявність ерозій та поліпів;

• гастроезофагеальний або дуодено-гастральний рефлюкси;

• характеристика секреторної та моторної функції.

Ускладнення:

• кровотеча (дата);

• стеноз вихідного відділу шлунка (ступінь);
• пенетрація;
• перфорація;
• малігнізація;
• перигастрит та перидуоденіт.
При формулюванні діагнозу ВХ вказуються, крім ускладнень, перенесені з приводу ВХ операції.

Зразки формулювання діагнозу:

1) Пептична виразка шлунка, Нр-позитивна, з локалізацією на задній стінці тіла, 1,0х0,9 см, активна фаза. Хронічний неатрофічний гастрит, асоційований з Нр, фаза загострення.

2) Пептична виразка дванадцятипалої кишки, Нр-позитивна, з локалізацією на задній стінці цибулини, 1,0 х 0,8 см, активна фаза. Хронічний астральний гастрит, дуоденіт з вираженою шлунковою метаплазією.

3) Пептична виразка пілоричного відділу шлунка, Нр-позитивна, з локалізацією на задній стінці, 1,2 х 1,0 см, важкий перебіг (шлунково-кишкова кровотеча, 2006), активна фаза. Дуодено-гастральний рефлюкс.

4) НПВП-асоційована виразка шлунка, Нр – негативна, з локалізацією на малій кривині шлунка, 0,8 х 0,7 см, активна фаза.

Таким чином, згідно з наведеною класифікацією розрізняють виразкову хворобу та симптоматичні гастродуоденальні виразки.

Виразкова хвороба – це захворювання, основним патогенетичним чинником якого є Helicobacter pylori.

Симптоматичні виразки – це неоднорідна за патогенезом група, об’єднана однією ознакою: утворенням дефекту слизової оболонки шлунка та/або ДПК у відповідь на дію різноманітних ульцерогенних факторів.

До симптоматичних виразок належать:
– стресові виразки;
– виразки, які виникають при низці захворювань внутрішніх органів;
– лікарські виразки;
– ендокринні виразки.


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 556 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)