АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Суглобовий синдром

Біль у суглобах, тривалий чи переміжний, без їх деформації супроводжує активні форми гепатитів та цирозів печінки.

Крім того, характерними є лабораторні синдроми:
- цитолітичний (підвищенння в плазмі крові АСТ, АЛТ, глутаматдегідрогенази, сироваткового заліза);
- мезенхімально-запальний (гіпергамаглобулінемія, прискорення ШОЕ, підвищення показників тімолової проби, СРП, серомукоїду, антитіл);
- холестатичний (збільшення у плазмі рівня лужної фосфатази, гама - ГТП, кон'югованого білірубіну, холестерину, жовчних кислот);
- печінково-клітинної недостатності (збільшення некон'югованого білірубіну, зниження протромбіну, проконвертину, проакцелерину, трансферину);
- гіперспленізму (анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія).

Частота клінічних симптомів:

Фізикальне обстеження:

Шкіра – сірувато-бліда, можлива локальна або дифузна гіперпігментація (меланодермія).

Жовтяниця – розвивається при гіпербілірубінемії понад 30 мкмоль/л, виражена при білірубіні понад 120 мкмоль/л. Спочатку жовтяниця появляється на твердому піднебінні та склерах, іноді спостерігається лише часткова жовтяничністю носо-губного трикутника, лоба, долонь.

Свербіння шкіри та сліди розчухів зумовлене підвищенням в шкірі жовчних кислот.

Телеангіектазії, або зіркоподібні ангіоми на шиї, обличчі, плечах, спині, кистях. Їх вираженість зменшується при падінні АТ, кровотечі.

Ксантоми – внутрішньо-шкірні жовті бляшки, що утворюються при вираженій гіперліпідемії.

Крововиливи у шкіру, точкові геморагії обумовлені зниженням синтезу факторів зсідання крові, тромбоцитопенією, геморагічним васкулітом, розвиваються при затяжному перебігу гепатиту. Для хронічних захворювань печінки характерні безболісні поверхневі крововиливи у шкіру та слизові оболонки, кровотечі з ясен, носа, маткові кровотечі.

Пальмарна ерітема (печінкові долоні) – симетричне плямисте почервоніння долонь та підошов. Плями бліднішають при надавлювані та знову червоніють при припиненні натискування.

«Малиновий, кардинальський язик» - відсутність та зглаженість сосочків язика до ступеня «лакованої» поверхні.

Атрофія мускулатури плечового пояса внаслідок порушення білкового обміну та гормонального дисбалансу.

Контрактура Дюпюітрена – маркер алкогольного ураження печінки.

Спостерігається потовщення дистальних фаланг пальців рук за типом «барабанних паличок» (внаслідок диспротеінемії - остеопатія).

Гінекомастія, жіночий тип волосяного покриву на тілі розвивається внаслідок підвищеного рівня естрогенів. Можливе випадіння волосся на лобку, аксилярних ділянках, атрофія яєчок. Синдром особливо часто зустрічається при алкогольних гепатитах.

Набряки ніг, лімфаденопатія – позвивається при вираженій гіпоальбумінемії.

Збільшення розмірів печінки – характерна ознака ураження її паренхіми. Зменшення розмірів печінки спостерігається рідко, на пізніх стадіях цирозу печінки це погана прогностична ознака. При пальпації печінки в період вираженої активності патологічного процесу спостерігається болючість печінки внаслідок розтягнення її капсули. Тканина печінки ущільнена, край може бути ущільнений, загострений, горбистий. Спленомегалія не типова для більшості випадків гепатитів.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 1108 | Нарушение авторских прав