АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Діагностика вірусних гепатитів

Діагностика вірусних гепатитів ґрунтується на епідеміологічних, клінічних і лабораторних даних. Аналіз крові вказує на нормальну або знижену кількість лейкоцитів, лімфоцитоз, зменшення ШОЕ. Як вже зазначалось, при біохімічному дослідженні виявляють порушення обміну білірубіну та білків. У практичних умовах особливу цінність становить визначення активності аланін- і аспартатамінотрансфераз. Оскільки активність аланінамінотрансферази підвищується більше, співвідношення АсАТ/АлАТ, як правило, менше 1. Це так зване збільшення активності сироваткових амінотрансфераз за "печінковим типом".

Цінну, але неспецифічну інформацію дають досліджен­ня імунних і автоімунних реакцій організму: визначення Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій, В-лімфоцитів, неспецифічних імуноглобулінів, інтерлейкіну-2, інтерферонів, циркулюючих імунних комплексів, печінкових автоантитіл.

Важливим методом діагностики, особливо хронічного гепатиту, є морфологічне дослідження біоптатів печінки. Вони не тільки доповнюють дані біохімічних, імунологічних і апаратних (УЗД, комп'ютерна томографія) досліджень, але й нерідко вказують на патологічні процеси та їх характер, чого інші методи не виявляють. Морфологічний метод вкрай необхідний для визначення показань до інтерферонотерапії та оцінки її ефективності. Біопсія печінки показана практично всім хворим на гепатит С, тому що інші методи дослідження при цьому виді гепатиту дуже часто малоінформативні.

Остаточним доказом етіології гепатиту служить виявлення маркерів вірусу в сироватці крові або в біоптаті печінки хворого. За допомогою імуноферментного методу (ІФА), що відзначається високою чутливістю і специфічністю, можна виявити антигени збудників та антитіла до них, зокрема HBsAg, HBeAg, HBcAg, антитіла до вірусів гепатитів А, В, С, D, Е, F і G. Цінну інформацію дає визначення класу імуноглобулінів, до якого належать виявлені антитіла. Якщо вони з класу IgM, то це вказує на гострий гепатит або загострення хронічного. Специфічним індикатором періоду реконвалесценції та хронічної форми гепатиту служать противірусні антитіла класу IgG, але вони також можуть виявлятися у здорових осіб, які в минулому перенесли гострий ВГ або були щеплені (так звані анамнестичні антитіла).

Для індикації маркерів вірусів у сироватці крові людей різні фірми випускають комерційні тест-системи. У таблицях 3, 4 і 5 наведені дані про наявність вірусних маркерів гепатитів А, В і С у сироватці крові хворих і щеплених осіб. Ознайомлення з цією інформацією полегшить практикуючому лікареві діагностику гострих і хронічних форм хвороби.

Таблиця 3

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 2502 | Нарушение авторских прав