 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ
Вірус А викликає гепатит, який раніше називався інфекційним. Вірус В - збудник гепатиту В, стара назва якого "сироватковий гепатит". Цікаво зазначити, що всі вони відносяться до різних родин вірусів, їх об'єднує тільки гепатотропізм. Збудник гепатиту А - це дрібний вірус (27 нм), що має РНК і належить до ентеровірусів з родини пікорнавірусів. При температурі 100 °С він інактивується протягом 5 хв. Збудник гепатиту В належить до складних вірусів із родини гепаднавірусів, має більші розміри (42 нм), містить ДНК і власну ДНК-полімеразу. Розрізняють 3 важливих антигени вірусу: 1. поверхневий - HBsAg, раніше звався австралійським, 2. серцевинний, або ядерний - HBcAg, 3. додатковий або антиген інфективності — HBeAg. Віруси гепатиту В називаються ще частинками Дейна. Поряд з повними частинками Дейна в сироватці крові виявляють дрібніші, ніж вірус, специфічні сферичні та тубулярні частинки, які містять HBsAg. Вони не спроможні викликати захворювання, але мають важливе діагностичне значення. Вдалось створити антитільні діагностикуми, за допомогою яких можна виявити HBsAg. З цих уламків білкової оболонки вірусу розроблена вакцина проти гепатиту В. Вірус гепатиту В дуже стійкий у довкіллі. Він втрачає інфективність при кип'ятінні лише через 45 хв., у сухожаровій шафі (160 °С) - через 2 год. Складається враження, що з підвищенням температури тривалість стійкості вірусу зростає. Цю унікальну термостабільність сучасна наука пояснити ще не може. При кімнатній температурі вірус зберігається півроку, а у висушеній плазмі - до 25 років. Зрозуміло, що така висока стійкість ускладнює здійснення деяких протиепідемічних заходів. Вірус гепатиту С (HCV) належить до флавівірусів, має РНК, його діаметр - 50 нм. HCV відзначається генетичною неоднорідністю, вже налічують 6 генотипів вірусу, понад 100 підтипів, і нескінченну кількість квазіваріантів. Людина, як правило, заражається не одним вірусом, а сумішшю віріонів різних типів. Вірус гепатиту D (дельта) також має РНК, однак є дефектним, бо вимагає для реплікації присутності вірусу гепатиту В. Він оточений білковою оболонкою з поверхневого антигена вірусу гепатиту В. Вірус гепатиту Е також належить до РНК-ових каліциподібних вірусів. Порівняно з вірусом гепатиту А він стійкіший до фізичних і хімічних впливів. Вірус гепатиту G має РНК і, як HCV, належить до родини флавівірусів. Вірус гепатиту F ще до кінця не ідентифікований, він має ДНК. Проте існує багато підстав сумніватись щодо спроможності цього вірусу викликати гепатит. Разом з цим "гепатитний алфавіт" не можна вважати вичерпаним. Дослідження етіології гепатитів триває, і не виключено, що абетка буде розширена. Недавно з'явилися повідомлення про відкриття вірусів TTV і SenV, які, можливо, причетні до етіології гепатитів. Проте в етіологічній структурі ВГ нерозшифровані захворювання займають не більше 0,5-1 %.
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 466 | Нарушение авторских прав |