АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Фактори ризику гіпертонічної хвороби

Виникнення і перебіг АГ тісно пов'язані з наявністю наступних факторів ризику:

1) Вік. Існує позитивна залежність між АГ та віком. В цілому рівень діастолічного артеріального тиску зростає до 55 років, потім змінюється мало, а систолічний артеріальний тиск з віком зростає постійно.

2) Стать. Середні рівні AT і поширеність АГ у жінок молодого та середнього віку дещо менші, ніж у чоловіків. Пізніше ця залежність зменшується аж до реверсії.

3) Спадковість. Гіпертензія частіше реєструється у тих пацієнтів, батьки яких мали підвищений тиск. Артеріальна гіпертензія у родичів першого ступеня (батьки, бабусі, дідусі, рідні брати і сестри) достовірно означає підвищену вірогідність розвитку хвороби.

4) Надмірна вага, ожиріння, метаболічний синдром. Ожиріння позитивно корелює з рівнем АГ. АГ в 2рази частіше зустрічається у людей з надмірною вагою тіла. Зростання ваги на 10 кг супроводжується підвищенням AT на 2-3 мм рт.ст. і діастолічного тиску на 1-3 мм рт.ст. Ожиріння часто пов'язане з іншими чинниками АГ — гіперхолестеринемією, гіподинамією, цукровим діабетом, які є складовими компонентами метаболічного синдрому.

5) Аліментарні фактори:

- Вживання кави. Відновлення пресорного ефекту кофеїну відбувається через декілька годин після вживання кави. АГ виникає втричі частіше у тих, хто випиває 1-5 чашок кави у день. Випита чашка кави підвищує артеріальний тиск у осіб з нормальним тиском на 3 мм рт.ст., у осіб з гіпертензією – на 8 мм рт.ст.

- Алкоголь. Вживання алкоголю прямо корелює з рівнем AT. Етиловий спирт, основа алкоголю, викликає порушення внутрішньоклітинного обміну речовин та утворення енергії в серцевому м'язі, призводить до змін електролітного балансу, порушення нормального функціонування міокарду, тахікардії, спазму судин, підвищенню артеріального тиску.

- Вживання кухонної солі. Ще на початку XX століття лікарі встановили, що обмеження споживання солі знижує тиск. Вживання кухонної солі понад фізіологічної норми прямо корелює з рівнем AT. Через надлишок солі в організмі збільшується загальна кількість циркулюючої крові, а звідси збільшується навантаження на серце і підвищується артеріальний тиск. При АГ сіль сприяє підвищенню тиску, тонізує кровоносні судини, затримує виведення надлишкової рідини з організму і, як наслідок, може спровокувати розвиток гіпертонічного кризу.

- Мікроелементи. Існує зворотний зв'язок між вживанням калію, кальцію та магнію і рівнем AT.

- Макроелементи. Переважання в харчовому раціоні овочів та фруктів, риби, білого курячого м'яса, обмеження вживання тваринних жирів, холестерину і солодощів сприяє зменшенню рівня AT.

6) Паління (регулярне паління принаймні одну сигарету за день). На першій хвилині після випалювання цигарки AT підвищується на 15 мм рт. ст., на 4-ій - на 25 мм рт.ст. Гіпертонічна хвороба та її ускладнення: мозковий інсульт, ішемічна хвороба серця та ін. у осіб, що палять, виникає у 2-3 рази частіше, ніж у тих, хто не палить.

7) Фізична активність. Гіподинамія (при роботі сидячі більше 50 % робочого часу). У осіб, що ведуть малорухомий спосіб життя, ризик виникнення артеріальної гіпертензії на 20-50% вищий, ніж у фізично активних. При фізичному навантаженні відбувається різке збільшення витрати енергії, це стимулює діяльність серцево-судинної системи, тренує серце і судини. М'язове навантаження сприяє механічному масажу стінок судин, що позитивно впливає на кровообіг. Завдяки фізичним вправам кровоносні судини стають еластичнішими, знижується рівень холестерину в крові. Все це гальмує розвиток в організмі атеросклерозу.

12) Психосоціальні фактори. Як позитивні, так і негативні стресові фактори можуть приводити до підвищення рівня артеріального тиску. Під стресом розуміють наявність змін, що виникають в організмі у відповідь на сильну дію чинників зовнішнього середовища. При частих психічних травмах, негативних подразниках гормон стресу адреналін примушує серце битися частіше, унаслідок чого тиск підвищується. Якщо стрес продовжується тривалий час, то підвищення артеріального тиску стає хронічним.

13) Цукровий діабет (ЦД) є достовірним і значущим чинником ризику гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця. ЦД приводить до глибоких розладів обміну речовин, підвищення вмісту холестерину і ліпопротеїдів низької щільності в крові, зниженню рівня захисних ліпопротеїдів високої щільності в крові.

14) Атеросклероз (гіперхолестеринемія – 6,5 ммоль/л та вище, гіпертригліцеридемія – 2,26 ммоль/л та вище, гіпо-α-холестеринемія – 0,9ммоль/л та нижче). У його основі лежить відкладення в стінках артерій жирових мас та розвиток сполучної тканини з подальшим потовщенням і деформацією стінки артерій. Зрештою ці зміни приводять до звуження просвіту судин, зменшення еластичності їх стінок, що перешкоджає нормальному кровообігу.

15) Клімакс. За даними досліджень, гіпертонічна хвороба розвивається в 60% випадків у жінок саме в клімактеричний період. Це пов'язано з порушенням гормонального балансу в організмі, загостренням нервових і емоційних реакцій в цей період.

Профілактичні заходи щодо АГ спрямовані на впровадження здорового способу життя і корекцію виявлених факторів ризику. Вони передбачають:

- обмеження вживання кухонної солі;

- зменшення маси тіла при її надлишку;

- обмеження вживання алкогольних напоїв;

- зменшення вживання насичених жирів, солодощів та холестерину;

- відмову від паління;

- підвищення фізичної активності в години дозвілля, психоемоціональне розвантаження та релаксація.

За даними ВООЗ, застосування перелічених заходів сприяє зменшенню нових випадків АГ на 50%.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 830 | Нарушение авторских прав