 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Матеріали та методи дослідження
Робота виконана на базі Каховського районного центру первинної медико-санітарної допомоги. Обстежено 60 хворих на гіпертонічну хворобу ІІ-Ш стадій у віці від 45 до 70 років (26 чоловіків та 34 жінки, середній вік б7,1±9,2р.), Контрольну групу склали 20 здорових осіб, що співставлялись з хворими за віком та статтю, Усім пацієнтам та здоровим волонтерам у стаціонарі проводили обов'язкові методи дослідження (наказ № 247 МОЗ України «Виявлення осіб з підвищеним AT і принципи їх ведення»), які включали: - збір скарг та анамнезу; - клінічний огляд; - вимірювання артеріального тиску та пульсу; - вимірювання AT на нижніх кінцівках (при вперше виявленому підвищенні AT в осіб молодших за 45 років); - визначення зросту, маси тіла пацієнтів, об'єму талії та стегон (антропометричне дослідження); - загальний аналіз крові з підрахунком кількості еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів; - біохімічний аналіз крові із визначенням рівня загального холестерину, ХСЛГШЩ, ХСЛГГОЩ, ТГ, вмісту глюкози, електролітів, креатиніну, фібриногену, протромбіну, гематокриту; - загальний аналіз сечі (неодноразово), аналіз сечі за Нечипоренком; - рентгенографію органів грудної порожнини; - огляд окуліста (огляд очного дна); - огляд невропатолога. За необхідністю виключення САГ проводили додаткові обстеження. На основі комплексного дослідження у всіх хворих був виключений вторинний характер артеріальної гіпертензії і виставлений діагноз гіпертонічна хвороба. Визначення показника артеріального тиску проводили в стані спокою в положенні сидячи трьохразовим вимірюванням на плечовій артерії не раніше ніж через 30 хвилин після фізичного навантаження за загальноприйнятим методом - методом аускультації тонів Н.С. Короткова. Діагноз ГХ встановлювали при середньому значенні трьох вимірів артеріального тиску 140/90 мм рт. ст. і більше. Середній артеріальний тиск (Сер AT сер, мм рт.ст.) розраховували за формулою: AT сер = {(CAT - ДАТ): 3} + ДАТ (2.1), де CAT – систолічний артеріальний тиск, ДАТ – діастолічний артеріальний тиск. Пульс хворих визначали на внутрішньому боці зап'ястка і підраховували його частоту за 1 хв. Зріствизначали при знятому взутті за допомогою медичного зростоміру з точністю до 1 см. Масу тіла вимірювали без верхнього одягу за допомогою медичних вагів з точністю до 0,5 кг. Для визначення наявності та ступеня ожиріння розраховували індекс маси тіла (ІМТ) або індекс Кетле за формулою: маса (кг) ІМТ (кг/м2) = зріст (м2) (2.2)
Для з'ясування типу ожиріння розраховували індекс абдомінального ожиріння шляхом визначення співвідношення об'єму талії (ОТ) на рівні пупка до об'єму стегон на рівні великих рожнів стегнових кісток (ОС), Згідно рекомендаціям ВООЗ (1999) при коефіцієнті > 0,9 для чоловіків і > 0,85 у жінок ожиріння класифікували як андроїдне або абдомінальне (переважне відкладання жиру в нижній частині тулуба). Діагностичне значення ІМТ наведено в табл. 2.1. Таблиця 2.1 Визначення наявності та ступеня ожиріння за показником ІМТ
Аналізували дані дослідження крові, що містилися в історіях хвороб кардіологічного та інфарктного відділень: загального аналізу крові (кількість еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів, ШОЕ), біохімічного аналізу крові (вміст глюкози, холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької та високої щільності, електролітів, креатиніну), показників зсідання крові (фібриногену, протромбіну, гематокриту). Загальний аналіз крові. Кількість лейкоцитів, еритроцитів визначали уніфікованим методом підрахунку в камері Горяєва. ШОЕ – уніфікованим мікрометодом Панченкова (1972). Кількість тромбоцитів в периферичній крові по Фоніо (1953). Вуглеводний обмін. Концентрацію глюкози визначали в капілярній крові і пацієнтів натще ортотолуїдиновим (глюкозооксидазним) методом. Ліпідний обмін. Рівень загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ), ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ) визначали ферментним методом на фотометрі BTS-330 (компанії «BioSystem», Іспанія) за допомогою набору реактивів BIOLATEST фірми PLIVA-Laclieraa (Чехія), а рівень холестерину ліпопротеїдів низької щильності (ЛПНЩ) розраховували по формулі Friedewald (1972): ХС ЛІШЩ = ЗХ-(ХС ЛПВЩ+ТГ/2,2) (2.3) Для визначення кількості іонів натрію і калію в сиворотці крові застосовували уніфікований метод фотометрії полум'я [13]. Для визначення креатиніну застосовували уніфікований метод по кольоровій реакції Яффі (метод Поппера). Для дослідження системи зсідання кров набирали в пробірку з 1 мл 3,8% розчином цитрату натрію. Одержану суміш негайно направляли в клінічну лабораторію для визначення наступних показників. Концентрацію фібриногену визначали гравіметричним методом Рутберга Р.А. (1961). Протромбіновий індекс визначали згідно методу Туголукова ВИ. (1952). Гематокріт визначали мікрометодом в модифікації Тодорова Й. (1961).
Статистичну обробку даних здійснювали за, допомогою параметричних і непараметричних методів згідно сучасних вимог з використанням пакета програм Statistica 6.0 (Stat Soft, USA), Обчислювали середню арифметичну, помилку середньої арифметичної, середню квадратичну відхилення. Вірогідність відмінностей між середніми величинами оцінювали за критерієм t-Ст'юдента.
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 613 | Нарушение авторских прав |