Завдання служби мало чим відрізняється від завдань служби в інших комплексах, але безумовно є різниця в організації роботи, обумовлена особливостями цього виду тварин, правилами їх утримання, специфічних для овець захворювань, методами лікування та профілактики.
У вівчарських господарствах необхідно ретельно виконувати систему ветеринарних заходів, які забезпечують здоров'я та високу продуктивність тварин, отримання доброякісної продукції.
Ветеринарне обслуговування спеціалізованих вівчарських господарств також вимагає відповідної матеріально-технічної бази, яка складається з пункту ветеринарної медицини або лікувально-санітарного пункту (ЛСП) із стаціонаром, ізолятором, забійно-санітарним пунктом, кімнатою чи майданчиком для розтину трупів овець.
Пункт ветеринарної медицини чи ЛСП будують з розрахунку обслуговування однієї чи кількох вівцеферм.
Об'єкти для обробки шкірних покривів овець акарицидними засобами (майданчики, ванни) будують переважно поблизу стригальних пунктів з врахуванням пропускної здатності цих об'єктів.
Вівчарські господарства повинні знаходитися на режимі підприємств закритого типу. Вхід сторонніх осіб та в'їзд будь-якого транспорту на їх територію забороняється.
На території ферм забороняється утримувати собак (крім для охорони і випасання овець). Собак господарства щеплюють проти сказу, досліджують на бруцельоз, піддають дегельмінтизації проти теніїдозів чи іншим обробкам.
З метою попередження хвороб овець у господарстві потрібно забезпечити зоогігієнічний режим утримання тварин, передбачений технологічними нормами.
Напування тварин здійснюють з автонапувалок або з корит не менше двох разів на день. З метою попередження зараження овець фасціо-
льозом не можна використовувати як напування їх, так і випасання в низинних заболочених місцях.
З метою попередження шлунково-кишкових хвороб овець переводять із стійлового на пасовищне утримання поступово.
Овець отар, неблагополучних із заразних хвороб, стрижуть останніми в місцях їх постійного розташування.
У випадку виникнення інфекційної хвороби овець (актуальними для цього виду тварин є брадзот, інфекційна ентеротоксемія, анаеробна дизентерія ягнят, хламідіоз, копитний гнилець та ін.) неблагополучну отару утримують ізольовано від інших отар до повної ліквідації хвороби. Вимушені та закріплювальні ветеринарно-санітарні заходи проводять у відповідності з діючими інструкціями.
Служба ветеринарної медицини птахофабрик
Основними завданнями служби ветеринарної медицини птахофабрик та спеціалізованих птахівничих господарств є:
- захист птиці від захворювання пулорозом-тифом, сальмонельо зом, колібактеріозом, лейкозом, туберкульозом, орнітозом та ін.);
- профілактика незаразних захворювань птиці;
- ветеринарно-санітарний контроль за комплектуванням птахофа брик;
- ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою птиці та яєць;
- проведення ветеринарно-санітарних заходів.
Чисельність спеціалістів ветеринарної медицини птахофабрик та спеціалізованих птахівничих господарств встановлюють у відповідності з типовими штатами і штатними нормативами спеціалістів цих підприємств. На птахофабриці є головний лікар ветеринарної медицини, який очолює службу. Йому підпорядкована лабораторія ветеринарної медицини із штатом - 1 лікар ветеринарної медицини та 1-2 і більше лаборантів, завідувач аптекою. Крім того, по 1 лікарю повинно бути в кожному цеху (вирощування, несучок, ремонтного молодняку, забійному та ін.).
У безпосередньому підпорядкуванні головного лікаря ветеринарної медицини знаходиться група операторів з ветеринарної обробки тварин та приміщень (у кількості з розрахунку приблизних норм часу на виконувану роботу).
Старший ветеринарний лікар-епізоолог
Лікар ветеринарної
медицини батьківського
стада
Старший ветеринарно-санітарний лікар
Оператори з ветеринарної обробки приміщень (6)
Оператори з
ветеринарної
обробки птиці (7)
Ветеринарний санітар-дератизатор
Лікар ветеринарної
медицини
промислового цеху
№ 1
Ветеринарний санітар
із збирання загиблої птиці
Головний лікар ветеринарної
медицини птахофабрики
Лікар ветеринарної
медицини
промислового
цеху № 2
Лікар ветеринарної
медицини забійного
цеху
Зав. лабораторією
ветеринарної
медицини
Завідувач
ветеринарною
аптекою
Ветеринарний лікар-патологоанатом
Для прикладу наводимо структуру служби ветеринарної медицини птахофабрики на 500 тис. курей-несучок (рис. 4).
Для товарних птахівничих господарств яєчного та м'ясного напрямків, а також для племінних птахівничих господарств передбачаються такі ветеринарні і ветеринарно-санітарні об'єкти:
а) лабораторія ветеринарної медицини із складом деззасобів;
Ь) санітарний блок (прохідна, гардеробна з сушильною шафою, душова, приміщення для дезінфекції одягу тощо);
с) дезінфекційний блок;
о1) пункт для дезінфекції яєчної тари;
є) забійно-санітарний пункт;
т) дезбар'єри.
Лабораторія ветеринарної медицини, забійно-санітарний пункт та дезінфекційний блок є загальногосподарськими ветеринарними об'єктами, які розташовуються в адміністративно-господарській зоні. Пункт для дезінфекції яєчної тари передбачається при яйцескладі, санітарний блок та дезбар'єри - при вході у кожну виробничу зону.
Спеціалізовані птахівничі господарства знаходяться на режимі підприємств закритого типу. Для попередження занесення збудників інфекцій на територію птахофабрик працівникам та службовцям цих господарств забороняється купувати птицю для особистого користування в інших господарствах та на ринку.
Комплектування промислових стад здійснюється за рахунок власного батьківського стада або з одного джерела - племінного благополучного з заразних хвороб птиці птахівничого господарства.
З метою створення імунної зони навколо птахівничих господарств птицю в радіусі 5 км щеплюють у відповідності з планом протиепізоотич-них заходів цього господарства.
Перед розташуванням чергової партії птиці передбачають міжцик-лові профілактичні перерви від 20 до ЗО днів. Приміщення та інвентар у цей час чистять і дезінфікують.
У кожний окремий пташник або ізольовану залу розташовують партію лише одновікової птиці. Не дозволяється перетримувати молодняк у залах (клітках) довше термінів, передбачених технологічними вимогами.
Для профілактики заразних хвороб, крім загальних ветеринарно-санітарних заходів, проводять щеплення птиці з урахуванням епізоотичної ситуації в господарстві та у навколишніх населених пунктах.
Оператор ветеринарної аптеки
Лаборанти (2)
Електрослюсар з аерозольної
імунізації птиці та дезінфекції приміщень
Рис. 4. Структура служби ветеринарної медицини птахофабрики
Контрольні запитання
1. Які ви знаєте відмінності при ветеринарному обслуговуванні промисло вих комплексів у порівняні із звичайними господарствами?
1. Які ветеринарні об'єкти повинні бути в промислових тваринницьких комплексах?
2. Які особливості ветеринарного обслуговування молочних комплексів?
1. Які особливості ветеринарного обслуговування свинарських комплек сів?
1. Які особливості ветеринарного обслуговування комплексів з вирощу вання та відгодівлі великої рогатої худоби?
1. Які особливості діяльності служби ветеринарної медицини птахофаб рик?