АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Штатна чисельність працівників служби ветеринарної медицини свинарських комплексів

Служба ветеринарної медицини свинарських комплексів

Свинарство в Україні - друга галузь після птахівництва, яка пере­йшла на промислове виробництво свинини. За короткий час почали фу­нкціонувати 5 державних комплексів на 108 тис. голів, 4 - на 54 тис, 1 - на 36 тис. та 4 - на 24 тис. і багато комплексів у складі звичайних колектив­них сільськогосподарських підприємств.

Основними завданнями служби ветеринарної медицини свинарсь­кого комплексу є:

- контроль за комплектуванням підприємства до введення його в
експлуатацію та в процесі роботи;

- систематичний контроль за годівлею та утриманням свиней (до­
слідження якості кормів, особливо концентрованих, обов'язкова стерилі­
зація харчових відходів, дотримання оптимальних параметрів мікроклі­
мату в приміщеннях тощо);

- систематичне санітарне вибракування свиней;

- захист комплексу від занесення збудників класичної чуми, беши­
хи, хвороби Ауєскі, коронавірусного гастроентериту, ящуру, дизентерії,
лептоспірозу та ін.);

- попередження захворювання свиней колібактеріозом, набряко­
вою хворобою, сальмонельозом, туберкульозом, аскаридозом та ін.;

- проведення масових профілактичних обробок проти незаразних
хвороб (залізомісткими препаратами проти аліментарної анемії, препа­
ратами селену для попередження токсичної дистрофії печінки, вітамін­
ними препаратами проти гіповітамінозів тощо);

- лікування тварин індивідуальними та груповими методами;

- періодична дезінфекція, дезінсекція, дератизація приміщень у
відповідності з технологічними графіками та контроль якості дезінфекції;

- контроль за станом обміну речовин шляхом біохімічних дослі­
джень крові свиней.

Служба ветеринарної медицини в свинарських комплексах здійсню­ється лікарями ветеринарної медицини та операторами з ветеринарної обробки тварин і приміщень. Штатна чисельність працівників служби ветеринарної медицини свинарських комплексів в залежності від їх по­тужності представлена в таблиці 7.

Промислові комплекси та спеціалізовані господарства з вирощу­вання і відгодівлі свиней утримуються на режимі підприємств закритого типу. Категорично забороняється на їх територію входити стороннім особам та в'їжджати транспорту. За кожною групою тварин закріплюєть­ся постійний обслуговуючий персонал. Спеціалістам ветеринарної ме­дицини забороняється обслуговувати тварин у особистому користуванні громадян.

Після закінчення технологічного циклу проводиться 5-7-денна сані­тарна перерва, під час якої здійснюється механічне очищення, миття, санітарний ремонт, дезінфекція та біління секторів тваринницьких при­міщень.

У 1987 р. вищим сільськогосподарським органом, його структурними підрозділами, багатьма науково-дослідними установами був розробле­ний "Посібник із застосування інтенсивних технологій виробництва сви­нини", у якому висвітлена схема ветеринарно-профілактичних заходів у комплексах та фермах з вирощування та відгодівлі молодняку свиней, яку ми для прикладу наводимо.

Ремонтні свинки:

- карантинування при завезенні з господарств-постачальників про­
тягом місяця. Обробки проводять у відповідності з ветеринарно-
санітарними правилами.

Свиноматки холості:

- санітарно-гігієнічна обробка свиноматок інсекто-акарицидами при
переведенні з цеху опоросу;

- копрологічні дослідження та дегельмінтизація з врахуванням цих
досліджень на 2-3 день після переведення;

- контроль за станом обміну речовин в організмі шляхом біохіміч­
них досліджень крові на 4-5 день після переведення;

- введення тривітаміну на 2 та 12 день після відлучення поросят;

- стимуляція статевої функції в перший день після відлучення по­
росят (СЖК в дозі 18-20 мл, гонадотропін 500 ОД чи ін.);

- дослідження на туберкульоз, бруцельоз, лептоспіроз один раз в
рік алергічно чи серологічно;

- контроль параметрів мікроклімату щотижня;

- контроль якості дезінфекції двічі в місяці.
Свиноматки купоросні:

- санітарно-гігієнічна обробка інсекто-акарицидами при переведен­
ні на опорос;

- ін'єкція тривітаміну за 50, ЗО, 20, та 10 днів до опоросу;

- ін'єкція фероглюкіну за 35-30 днів до опоросу;

- дегельмінтизація проти аскарозу 1 раз у квартал за показаннями;

- контроль за станом обміну речови шляхом бохіміних досліджень
крові за показаннями;

- синхронізація опоросів шляхом введення естрофану (0,175 мг ак­
тивної речовини) на 113 день супоросності;

- контроль параметрів мікроклімату постійно;

- контроль якості дезінфекції двічі в місяць;

- обробка шкірного покриву теплою водою, дезінфекція сосків
вим'я розчином перманганату калію в розведенні 1: 10000.

Свиноматки підсисні:

- дезінфекція сосків вим'я розчином перманганату калію в розве­
денні 1: 10000 після опоросу протягом перших трьох днів;

- введення тривітаміну на 12 день після опоросу та за 5 днів до
відлучення поросят по 10 мл внутрішньом'язово.

Поросята-сисуни:

- обробка пуповини зразу після народження;

- АБК (ацидофільна бульйонна культура) по 4 мл, премікс К-1 в пе­
рший день життя;

- обрізання хвостів, видалення кликів у перший день життя;

- видалення з секцій маток, хворих маститом чи з синдромом ММА
(мастит-метрит-агалактія) та посадка в цей станок здорової підсисної
матки по мірі виявлення хворих тварин;

- ін'єкція фероглюкіну з вітаміном В12 чи інших залізомістких пре­
паратів на 2-3 день життя внутрішньом'язово по 2-3 мл;

- кастрація кнурців на 10 день після народження;

- контроль параметрів мікроклімату постійно;

- контроль якості дезінфекції систематично (після кожної дезінфек­
ції).

Відлучені поросята (дорощування):

- дегельмінтизація з врахуванням копрологічних досліджень на 50
день життя;

- контроль параметрів мікроклімату постійно;

- контроль якості дезінфекції систематично.
Кнурі основні та яких перевіряють

- дослідження на туберкульоз, бруцельоз, лептоспіроз один раз у
рік;

- дегельмінтизація 1 раз у квартал;

- дослідження сперми на бактеріальну забрудненість 1 раз у квар­
тал (колітитр, наявність синьогнійної палички);

- введення тривітаміну 1 раз у декаду;

- обробка препуцію фурациліном 1 раз у декаду;

- контроль обміну речовин за біохімічними дослідженнями крові 1
раз у місяць;

- контроль параметрів мікроклімату щотижня;

- контроль якості дезінфекції 1 раз в місяць.

При промисловій технології вирощування та відгодівлі свиней за­пропоновані також терміни щеплень різними біопрепаратами. Комплекс­на (одночасна) імунізація проти кількох інфекційних хвороб сьогодні не рекомендована. А у зв'язку з відсутністю асоційованих вакцин, щеплен­ня моновакцинами обов'язково проводити з врахуванням першочерго­вості за актуальністю хвороби в залежності від епізоотичної ситуації (час між щепленнями повинен бути не менше 14 днів).

Матеріально-технічна база служби ветеринарної медицини свинар­ського комплексу складається з виробничих приміщень та споруд вете­ринарного і виробничого ветеринарно-санітарного призначення (пункт ветеринарної медицини чи лабораторія ветеринарної медицини, вете­ринарно-санітарний пропускник з дезінфекційним бар'єром, забійно-сані­тарний пункт чи забійний майданчик), спеціальних машин, установок, обладнання, інструментів, медикаментів та інших засобів.

Кількість і призначення ветеринарних об'єктів комплексу повинні відповідати діючим нормам технологічного проектування ветеринарних об'єктів для тваринницьких підприємств.

Організація роботи служби ветеринарної медицини свинарського комплексу має свої особливості, а тому і її структура значно відрізняєть­ся від структури служби в звичайних господарствах. Праця спеціалістів ветеринарної медицини організовується у відповідності з посадовими інструкціями, які розробляє головний лікар комплексу та затверджує ке­рівник підприємства.

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 664 | Нарушение авторских прав