 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
ЗНЕБОЛЮВАННЯ. 31. Наркоз називається потенційованим
31. Наркоз називається потенційованим. Розчин омнопону перед операцією вводиться для обезболення і для потенціювання дії основного анестетика.
32. Наркоз називається потенційованим. НЛА використовується для посилення дії основного анестетика. Препарати для НЛА: 1)нейролептик дроперидол; 2)анальгетик фентаніл.
33. Наркоз називається змішаним. Декілька анестетиків вводяться одночасно з метою зменшення дози кожного з них і уникнення небезпеки передозування без зменшення глибини наркозу.
34. Наркоз називається комбінованим.. Декілька анестетиків вводяться одночасно з метою зменшення дози кожного з них і уникнення небезпеки передозування без зменшення глибини наркозу.
35. Міорелаксанти застосовуються з метою повного м’язового розслаблення. Цього ж ефекту можна досягнути тільки на ІІІ рівні ІІІ стадії інгаляційного наркозу, який дуже близький до передозування і тому є небезпечним.
36. Наркоз проводиться на І рівні ІІІ стадії. На цьому рівні можна виконувати тільки поверхневі операції, які не потребують м’язового розслаблення.
37. Наркоз проводиться на ІІ рівні ІІІ стадії. На цьому рівні можна виконувати порожнисті операції, які не потребують повного м’язового розслаблення.
38. Наркоз проводиться на ІІІ рівні ІІІ стадії. На цьому рівні можна виконувати всі види порожнистих операцій, тому що мається повне м’язове розслаблення. Небезпека ведення наркозу на ІІІ рівні в тому, що він проводиться на межі передозування. Можна різко зменшити дозу основного анестетика, не втративши повного розслаблення скелетної мускулатури, якщо застосувати м’язові релаксанти.
39. Стадія наркозу IV. Це-стадія передозування, можлива смерть пацієнта на операційному столі. Виконувати будь-які операції не можна. Треба негайно припинити наркоз і почати серцево-легеневу реанімацію.
40. У пацієнта стан клінічної смерті внаслідок передозування анестетика. Необхідно негайно припинити наркоз і почати серцево-легеневу реанімацію.
41. Внутрішньовенний наркоз застосували для уникнення стадії збудження. Він називається ввідним наркозом.
42. У пацієнта виник стан клінічної смерті внаслідок пригнічуючої дії анестетика на бульбарні центри. Треба негайно почати серцево-легеневу реанімацію, введення серцевих і дихальних аналептиків.
43. У пацієнта асфіксія коренем язика внаслідок западання нижньої щелепи. Необхідно припинити наркоз, зняти маску, вивести нижню щелепу і для запобігання повторного западання нижньої щелепи ввести повітрявод.
44. Причина блювання в дефекті передопераційної підготовки: вранці перед плановою операцією пацієнтові забороняється їсти і пити, а перед екстреною операцією в шлунок вводять товстий зонд і проводять евакуацію шлункового вмісту за допомогою шприца Жане або електровідсмоктувача. Блювання у непритомного пацієнта може викликати асфіксію блювотними масами (якщо блювотних мас багато) або застійну пневмонію в післяопераційному періоді (якщо блювотних мас небагато). Дії невідкладної допомоги: припинити наркоз, зняти маску, далі діяти за алгоритмом надання невідкладної допомоги при блюванні у непритомного пацієнта.
45. У пацієнта виник анафілактичний шок на анестетик. Причина: постова медсестра перед операцією не виконала пробу на індивідуальну чутливість до новокаїну (кон”юктивальну або внутрішньошкірну). Дії невідкладної допомоги: припинити виконання місцевої анестезії, діяти за алгоритмом надання невідкладної допомоги при анафілактичному шоці.
46. У пацієнта розвинулася рекурарізація (повторна дія міорелаксантів). Пацієнта необхідно перевести на ШВЛ, п/ш ввести 1мл 0,1% р-ну атропіну сульфату (антидот міорелаксантів).
ГЕМОСТАЗ. 47. Попередній діагноз: Рвана рана правої гомілки. Відкритий перелом кісток правої гомілки. Зовнішня артеріальна кровотеча. Геморагічний шок ІІ ст. Дії першої долікарської допомоги: - надати пацієнтові горизонтального положення; - накласти кровоспинний джгут проксимальніше рани; - накласти асептичну пов’язку на рану; - накласти транспортну шину; - почати протишокову терапію; - транспортувати пацієнта в лікарню.
48. Попередній діагноз: Виразкова хвороба 12-палої кишки в стадії загострення. Гастро-дуоденальна кровотеча. Геморагічний шок І ст. Підтверджується діагноз пальцевим обстеженням прямої кишки: визначається мелена. Дії першої долі карської допомоги: - надати пацієнтові горизонтального положення; - холод на живіт; - гемостатична терапія; - протишокова терапія; - транспортування пацієнта в лікарню.
49. Попередній діагноз: Рвана рана правої гомілки. Зовнішня венозна кровотеча. Варикозна хвороба. Перша долі карська допомога: - надати пацієнтці горизонтального положення, а правій нижній кінцівці – підвищеного; - якщо рана на правій гомілці глибока – провести її тугу тампонаду; - накласти на рану тугу асептичну пов’язку; - зверху пов’язки – холод; - гемостатична терапія; - транспортування пацієнтки на етап кваліфікованої допомоги.
50. Попередній діагноз: Різана рана правої ліктьової ямки. Зовнішня венозна кровотеча. Перша долікарська допомога: - надати пацієнтові горизонтального, а кінцівці - підвищеного положення; - якщо рана глибока – туга тампонада; - накласти на рану тугу асептичну пов’язку: - зверху пов”язки – холод; - гемостатична терапія; - транспортування пацієнта в лікарню.
51. Попередній діагноз: Закрита травма живота. Внутрішньочеревна кровотеча. Геморагічний шок ІІ ст. Перша долікарська допомога: - надати пацієнтові горизонтального положення; - покласти холод на живіт; - гемостатична терапія; - протишокова терапія; - транспортування пацієнта в лікарню.
52. Попередній діагноз: Тупа травма живота. Внутрішньочеревна кровотеча. Геморагічний шок ІІ ст. Перша долікарська допомога: - надати пацієнтові горизонтального положення; - покласти холод на живіт; - гемостатична терапія; - протишокова терапія; - транспортування пацієнта в лікарню.
53. Попередній діагноз: Травматичний відрив правої нижньої кінцівки на рівні дистальної третини стегна. Зовнішня артеріальна кровотеча. Шок ІІІ ст. Перша долікарська допомога: - надати пацієнтові горизонтального положення; - накласти кровоспинний джгут на куксу кінцівки; - накласти асептичну пов’язку на куксу; - іммобілізувати праву нижню кінцівку транспортною шиною; - проводити протишокову терапію; - швидко і обережно транспортувати пацієнта в лікарню.
54. Попередній діагноз: Вогнепальне поранення правого стегна. Зовнішня артеріальна кровотеча. Геморагічний шок ІІ ст. Перша долікарська допомога: - надати пацієнтові горизонтального положення; - накласти кровоспинний джгут проксимальніше рани; - накласти на рану асептичну пов’язку; - протишокова терапія; - транспортування пацієнта в лікарню.
55. Попередній діагноз: Колото – різана проникаюча рана лівої половини грудної клітки. Поранення серця. Внутрішньоплевральна кровотеча. Геморагічний шок ІІІ ст. Перша долікарська допомога: - надати пацієнтові горизонтального положення; - ножа ні в якому разі не виймати; - підняти догори всі кінцівки пацієнта і на 3 з них накласти імпровізовані кровоспинні джгути; - викликати бригаду „ Швидкої допомоги „.
56. Попередній діагноз: Забита рана голови. Зовнішня артеріальна кровотеча. Перша долікарська допомога: - зупинити кровотечу пальцевим притисканням скроневої артерії; - накласти асептичну пов’язку на рану; транспортувати пацієнта в травмпункт.
57. Дії фельдшера: - посадити пацієнта, з головою, нахиленою вперед; - покласти на перенісся міхур з льодом; - стиснути крила носа; - ввести гемостатики; - при неефективності вищеназваних засобів – провести передню тампонаду носових ходів.
58. Дії фельдшера: - повторно ввести в ямку видаленого зуба тампон, зволожений одним з гемостатиків для зовнішнього застосування; - запропонувати пацієнтові щільно стиснути тампон зубами; - ввести в/в гемостатичні засоби; - якщо кровотеча не зупиниться – транспортувати пацієнта в стаціонар (небезпека наявності захворювання крові).
59. Попередній діагноз: Зовнішня піхвова кровотеча. Геморагічний шок ІІ ст. Перша долікарська допомога: - надати пацієнтці горизонтального положення; - припинити кровотечу шляхом притиснення черевної аорти; - ввести скорочуючі матку засоби; - ввести гемостатичні засоби; - почати проводити протишокову терапію; - швидко і обережно транспортувати жінку в стаціонар.
ТРАНСФУЗІЇ.
60. В плазмі відсутні аглютиногени, які містяться в еритроцитах, тому при переливанні плазми треба виконувати тільки біологічну пробу.
61. Альбумін є білком плазми і не містить в собі аглютиногенів. Тому при переливанні альбуміну треба виконувати біологічну пробу, при якій визначається сумісність білків плазми.
62. Виникла панаглютинація. Треба провести повторне визначення групи крові за допомогою стандартних сироваток іншої серії.
63. Шоковий індекс Альговера дорівнює 1,38. Це відповідає обсягу крововтрати 30% від нормального ОЦК. Рівень гемоглобіну 53 г/л відповідає крововтраті до 1,5 л. Така крововтрата відноситься до великої і потребує інфузійної терапії, яка включає в себе як кристалоїдні препарати, так і колоїдні. Компонентів крові переливати не треба.
64.Крововтрата більше 40% від нормального ОЦК потребує переливання носіїв кисню. При наявності в лікарні препаратів групи перфторвуглеводів (перфторан, оксиджент) можна застосувати їх. При відсутності цих препаратів, зважаючи на надзвичайні умови, треба перелити, у вигляді виключення, донорські еритроцити І групи крові, але не більше 500 мл, а решту крововтрати поповнити за рахунок кровозамінників у співвідношенні до крові 3:1.
65. В плазмі крові реципієнта повний склад антитіл, а в еритроцитах донора – повний склад антигенів. Переливання крові донора групи АВ(ІV) реципієнту групи О(І) приведе до розвитку гемолітичного шоку і, можливо, смерті реципієнта. Такий варіант переливання категорично заборонений.
66. В даному випадку переливання резус-позитивних донорських еритроцитів категорично заборонено, тому що жінка перенесла під час вагітностей резус-конфлікт і в плазмі її крові високий титр антирезус-антитіл. Переливання резус-позитивних еритроцитів приведе до розвитку гемолітичного шоку і, можливо, смерті пацієнтки.
67. Проба на індивідуальну чутливість негативна, а проба на резус-сумісність– позитивна. Якщо хоч одна з проб на сумісність крові донора і реципієнта дала позитивний результат, то переливання компонентів крові категорично заборонено.
68. Відбулася хибна аглютинація. В сироватці О(І) повний склад антитіл і, якщо аглютинація відбулася з сироватками А(ІІ) і В(ІІІ), то з сироваткою О(І) вона тим більше мала відбутися. Треба додати в кожну краплю сироватки по великій краплі ізотонічного розчину. Якщо при цьому аглютинація не зникне, треба провести повторне визначення групи крові стандартними сироватками іншої серії.
69. Відбулася псевдоаглютинація. У пацієнта група крові А(ІІ).
70. Ні в якому разі не можна. Згортки, попавши в судинну систему пацієнта, можуть привести до тромбоемболії легеневої артерії, або інших (коронарних, мозкових),що дає високий рівень летальності і важких ускладнень (інфаркт міокарду, інсульт).
71. У пацієнтки розвинувся гемолітичний шок. Дії медичної сестри: негайно повідомити лікаря. Лікування – згідно алгоритму.
72. У пацієнта розвинувся цитратний шок. Профілактика: введення в/в 10 мл 10% р-ну хлориду кальцію на кожні 500 мл перелитих донорських еритроцитів. Лікування: - введення в/в 10% р-ну кальцію хлориду до зникнення судом; - введення панангіну; - протишокова терапія.
73. Діагноз: Тромбоемболія легеневої артерії. Лікування – згідно алгоритму.
74. Діагноз: Холодовий шок. Невідкладна допомога: серцево – легенева реанімація. Профілактика: переливання компонентів крові тільки в підігрітому до температури тіла стані.
75. Діагноз: Пірогенна гемотрансфузійна реакція. Лікування – згідно алгоритму.
76. Діагноз: Алергічна гемотрансфузійна реакція. Причина: ідіосинкразія до білків плазми. Лікування – згідно алгоритму.
77. Діагноз: Синдром масивних гемотрансфузій (малого викиду). Причина – перевантаження малого кола кровообігу великою кількістю перелитої рідини. Лікування – згідно алгоритму.
78. Діагноз: Гемолітичний шок. Причина: несумісність крові донора і реципієнта по системі АВО або по Rh-фактору. Дії середнього медпрацівника: - припинити гемотрансфузію; - не виймати голку з вени; - негайно викликати лікаря. Лікування – згідно алгоритму.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1805 | Нарушение авторских прав |