АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

А. Ехографію жовчного міхура та протоків.

В. Класичне дуоденальне зондування.

С. Багатомоментне фракційне дуоденальне зондування.

Д. Фракційне обстеження на амілазу з ацідотестом та харчовим подразником.

Е. Десмоїдну пробу.

97. У хворої Н., 47 років при об’єктивному обстеженні виявлено “жаб’ячий” живіт, позитивний симптом флюктуації. Перкуторний тон в латеральних відділах черева тупий. Із-за наяв­ності рідини в черевній порожнині визначити нижні границі печінки не можливо.

Чим може бути обумовлено збільшення черева у даної хворої.

А. Збільшенням печінки. В. Збільшенням селезінки. С. Збільшенням печінки і селезінки.

Д. Наявністю асциту. Е. Всім вище згаданим.

98. Хворий К., 36 років поступив у хірургічне відділення зі скар­гами на швидку втомлюваність, слабкість, запаморочення, серцебиття, відчуття повзання мурашок по шкірі, ломкість і випа­дання волосся. Крім того хворого турбують печія, тупі болі в надчерев­ній ділянці, дьогтеподібний стілець. В анамнезі перфоративна виразка 12-ти палої кишки, шлунково-кишкова кровотеча. Огляд: шкіра і видимі слизові оболонки бліді. Шкіра суха. Нігті без звичайного блиску, мають поперечні смуги, легко ламають­ся. Сироваткове залізо - 7,9мкмоль/л. Фіброгастродуоде-носкопія: кровоточаща виразка задньої стінки цибули-ни 12-палої кишки. Яка причина залізодефіцитної анемії у хворого?

А. Ендокринні захворювання. В. Аліментарний фактор. С. Хронічна інтоксикація.

Д. Кровотеча з шлунково-кишкового тракту. Е. Фізіологічні втрати заліза.

99. Основні скарги хворого при поступленні в гастроентерологічний стаціонар - болі в епігастральній ділянці, які з’являються через 15-30 хвилин після прийому їжі, диспептичні явища з боку шлунку і кишківни­ка. Для якого захворювання характерні “ранні” болі?

А. Гострого гастриту. В. Хронічного гастриту.С. Хронічного гастродуоденіту.

Д. Виразкової хвороби шлунку.Е. Виразкової хвороби 12-ти палої кишки.

100. Хворий на протязі 10 днів лікується в гастроентерологічному від­діленні а приводу виразкової хвороби 12-ти палої кишки. Проводячи клінічний розбір хворого, професор запідозрив у нього “підкровлювання” з виразки. За допомогою якої проби можна підтвердити це припущення?

А. Проба Бітторфа-Тушинського. В. Проба Грегерсена. С. Проба Трібуле. Д. Формолова проба. Е. Проба Рівальта.

101. Хворий знаходився на обстеженні і лікуванні в сільській від­діл­ковій лікарні з приводу скарг з боку органів травлення. Із додат­кових методів дослідження хворому проведено аналіз шлункової секреції за до­помогою одномоментного методу зондування. Який пробний сніданок використано для цього методу?

А. Боас-Евалда. В. Кача-Калька. С. Ермана. Д. Лепорського. Е. Зимницького.

102. У молодого паціента-допризивника є скарги на "голодні" болі в епігастрії, печію, рідше - нудоти та блювання через 5-6 годин після їди надзвичайно кислого смаку, в зв’язку з чим направлений на обстеження. Який збудник описано як ведучий етіологічний фактор пептичної ви­разки?

А. Кампілобактер. В. Helicobacter pylori. С. Хламідії. Д. Candida albicans. Е. Золотистий стафілокок.

103. Хворий Т., 21 р., скаржиться на відчуття важкості та тупий ниючий біль в епігастрії, який виникає через 15-30 хвилин після їжі, зниження апетиту, нудоту, відрижку тухлим. Хворіє 2 роки. Виникнення захворювання пов'язує з порушенням харчування. Об'єктивно: розлитий помірний біль в епігастрії при пальпації, печінка не збільшена. При ФГДС дослідженні: слизова оболонка шлунку бліда з ділянками гіперемії, стоншена, складки згладжені.

Про яке захворювання ідеться?

A. Хронічний гастрит тип А. B. Хронічний гастрит тип В. C. Виразкова хвороба шлунку.

Д. Рак шлунку. E. Хронічний езофагіт.

104. Хвора С., 51 р., скаржиться на тупий біль в правому підребер’ї та епігастрії, нудоту, зниження апетиту. Прийом спазмолітиків ефекту не дав. В анамнезі виразкова хвороба шлунку. Погіршення стану відмічає протягом останніх 6 місяців Об´єктивно: вага знижена. Пульс – 70 на хвилину. АТ – 120/70 мм.рт. ст. Розлита болючість та резистентність м’язів в епігастрії при пальпації. Над лівою ключицею пальпується щільний лімфатичний вузол розміром 1х1 см.

Який метод дослідження буде найбільш доцільним?

A. УЗД органів брюшної порожнини. B. ЕФГДС с біопсією. C. Ретроградна хол ангіографія.

Д. Сцинтіграфія печінки. E. Рентгенографія шлунку.

105. Хвора К., 25 р., скаржиться на біль в надчеревній ділянці натщесерце, печію. Після їжі біль стихає, але поновлюється через 1,5 – 2,0 години. Об´єктивно: зниженої ваги, пульс – 70 уд/хвилину, АТ – 120/70 мм.рт.ст.. Язик чистий, сосочки згладжені. Локальна болючість при пальпації в пілородуоденальній зоні.

Ваш попередній діагноз?

A. Виразкова хвороба цибулини 12- палої кишки. B. Хронічний холецистит. C. Хронічний панкреатит.

Д. Виразкова хвороба шлунку. E. Хронічний гепатит.

106. Хворий З., 55 р. хворіє на виразкову хворобу шлунку на протязі 10 років. За останні 6 місяців схуд на 15 кг, посилилась слабкість, з’явилась анорексія, відраза до м’ясної їжі.

Яке найбільш імовірне ускладнення з’явилось у хворого?

A. Стеноз воротаря. B. Малігнізація. C. Перфорація. Д. Пенетраця. E. Кровотеча.

107. Хворого привезла машина швидкої допомоги в приймальне відді­лен­­ня лікарні з скаргами на різкий біль в епігастральній області, який супро­воджувався блюванням, короткочасною втратою свідомості, різкою загаль­ною слабістю. При огляді хворого лікар звернув увагу на різку блідість лиця, загострені риси обличчя, холодний піт на чолі. Як називається да­ний тип обличчя?

А. Мітральне В. Корвізара. С. Ниркове. Д. Гіпократа. Е. Місяцеподібне.

108. Хворий скаржиться на болі в епігастральній області, які з’явля­ються через 1,5-2 години після прийому їжі, особливо кислої і гострої; „голодні”, „нічні” і “сезонні” болі; печію, відрижку кислим. Для якого захворювання характерні вищезгадані скарги?

А. Гострого гастриту. В. Хронічного гастриту. С. Раку шлунку.

Д. Виразкової хвороби шлунку. Е. Виразкової хвороби 12-ти палої кишки.

109. Хворий викликав “швидку допомогу” у зв’язку з появою у нього різ­кого кинджального болю в епігастральній ділянці, який супрово­джувався блюванням, нудотою, різкою загальною слабістю. Виникнення болів хворий пов’язує зі значним фізичним навантаженням (переносив радіатори опалення). До теперішнього часу у хворого подібних симптомів не відміча­лося, але в останні декілька років, особливо у весняно-осінній період, хворого інколи турбували незначні болі в обла­сті шлунку, печія, дискомфорт. До лікаря не звертався. Батько хворого хворіє виразковою хворобою 12-ти палої кишки. При об’єктивному обсте­женні лікар виявив дефанс передньої черевної стінки, симптоми подраз­нення очеревини. Для якого захворювання характерна „кинджальна біль” в епігастрії?

А. Виразкової хвороби шлунку у фазі загострення. В. Виразкової хвороби 12-ти палої кишки у фазі загострення.

С. Раку шлунку. Д. Виразкової хвороби, ускладненої кровотечею. Е. Виразкової хвороби, ускладненої перфорацією.

110. Хворий на протязі останніх 7 років періодично лікується з при­воду хронічного гастродуоденіту з підвищеною кислотоутворюючою функ­цією шлунку. При проведенні ФГДС у хворого виявлена виразка цибулини 12-ти палої кишки розміром 0,2 х 0,5 см. Який із нижченаведених факторів буде найбільш вірогідним для виникнення виразкової хвороби 12-ти палої кишки у даного хворого?

А.Нерегулярність харчування. В.Зловживання гострою і жирною їжею. С.Паління. Д.Зловживання алкоголем. Е. H. pylori.

111. При дослідженні секреторної функції шлунку за методом Лепорсь­кого лікар засумнівався в одержаних результатах і призначив хворому гістаміновий тест, після проведення якого одержані аналогічні резуль­тати. Лікар зробив висновок, що у хворого має місце:

А. Анорексія. В. Функціональна ахілія. С. Істинна ахілія. Д. Гастросукорея. Е. Пілороспазм.

112. У хворого з вперше виявленою виразкою при обстеженні було виявлено Helicobacter pylori у зв’язку з чим проведено специфічну схему лікування ерадикації (знищення) Helicobacter pylori і через 4 тижні хворий викликаний для проведення дослідження ефективності лікування. Який тест є ”золотим стандартом” ерадикації Helicobacter pylori:

А. Уреазний. В.І мунологічний. С. Бактеріологічний. Д. Гістологічний. E. Дихальний.

113. Хвора М., 42 років скаржиться: на розлитий тупий біль у животі, який посилюється перед дефекацією і стихає після неї; стілець до 10 раз на добу з домішками крові; підвищення температури, загальну слабкість. Хворіє на протязі 2-х місяців. Об'єктивно: шкіра бліда, суха. При пальпації товстого кишківника – біль, найбільш значний в зоні сліпої кишки. Печінка збільшена на 2 см, безболюча. Яке обстеження необхідно провести?

A. Рентгенологічне дослідження. B. Ректороманоскопію. C. Іригоскопію. Д. Фіброгастроскопію. E. Колоноскопію.

114. Хворий К, 60 років, скаржиться на відсутність апетиту, відразу до м'ясної їжі, важкість в епігастральній ділянці, нудоту, загальну слабість. Хворіє останні 2 місяці; втратив у вазі 4-5 кг. Блідий, язик обкладений сухий, надчеревинна ділянка болюча, черевна стінка резистентна. В калі позитивна реакція на приховану кров. Аналіз крові: Нb 96 г/л; лейк. - 11х10⁹/л; ШОЕ 48 мм/год. Які найбільш інформативні методи дослідження для постановки кінцевого діагнозу?

A. Ректороманоскопія і колоноскопія. B. Біохімічне обстеження крові на вміст білірубіну і його фракцій. C. УЗД печінки.

Д. Пункційна біопсія печінки. E. Гастофіброскопія з прицільною біопсією.

115. Хвора 56 років, поступила на обстеження. При обстеженні - виражена жовтяниця шкіри, склер. Печінка збільшена, нижній край виступає з підребір’я на 5 см, права доля печінки у вигляді язичка досягає гребінця клубової кістки. Селезінка не па­льпується. Дані лабораторного дослідження та інструментальних методів дають можливість виставити хворій діагноз: первинний біліарний цироз печінки. Від чого залежить клінічна картина цирозу печінки?

А. Від секреторної функції шлунку.

В. Від ступеня функціональної недостатності і компенсаторних мож­ливостей печінки.

С. Від дуоденальногастрального рефлюксу.

Д. Від функції підшлункової залози.

Е. Від форми дискінезії жовчного міхура.

116. Хвора 33 роки, звернулася до лікаря зі скаргами на різку сла­бість, нудоту. 7 місяців тому перенесла важку форму вірусного гепати­ту. Об’єктивно: іктеричність склер, поодинокі судинні зірочки. Печін­ка виступає із-під реберної дуги на 6 см, пальпується селезінка. Після лікування через 1 рік хвора після погрішностей в їжі знову звернулась в лікарню. В біохімічному аналізі крові - збільшення рівня загального білірубіну до 30,78 мкмоль/л за рахунок прямого. Які біохімічні показники потрібно визначити в сироватці крові?

А. Визначення естрогенів. В. Визначення аланінамінотрансферази. С. Визначення амілази.

Д. Визначення залишкового азоту. Е. Визначення креатиніну.

117. Хворий І., 55 років, скаржиться на загальну слабкість, відсутність апетиту, постійний біль в правому підре-бер’ї, здуття живота. Об-но: зниженої ваги, пульс – 70 уд/ хвилину, А/т – 120/ 70 мм.рт.ст., “ судинні зірочки “ на шкірі обличчя та живота, пальмарна еритема. Живіт збільшений в розмірах. На передній стінці живота венозні колатералі. Печінка + 6 см., щільна, селезінка + 3 см. Який попередній діагноз найбільш вірогідний?

A. Хвороба Коновалова-Вільсона. B. Хронічний гемобластоз. C. Хронічний гепатит. Д. Рак печінки. E. Цироз печінки.

118. Хвора 33 роки, перенесла важку форму вірусного гепатиту. Через 7 місяців після виписки із стаціонару з’явилась різка слабість, нудота, збільшилась печінка. Трьохмісячний курс преднізолону не дав позитив­ного ефекту. Повторно знаходилась на стаціонарному лікуванні. При об’єктивному обстеженні відмічається іктеричність склер, поодинокі судинні зірочки. Печінка виступала із-під ребер­ної дуги на 6 см, пальпується селезінка. Після лікування через 1 рік хвора знову зверну­лася в лікарню з погіршенням самопочуття. В біохімічному аналізі крові: збільшення рівню загального білірубі­ну до 30,78 мкмоль/л за рахунок прямого, збільшення активності аланінамінотраноферази в 4 рази, а також гіпергамаглобулінемія - 29%.

Які інструментальні методи дослідження потрібно призначити хворій?

А. Холецистографію. В. Ультра звукове дослідження печінки, селезінки. С. Ендоскопію шлунку, 12-типалої кишки.

Д. Дуоденальне зондування. Е. Черезшкірну черезпечінкову холангіографію.

119. Поступив хворий в лікарню із скаргами на жовтяницю, болі в правому підребір’ї, загальну різку слабкість, гарячку до 38⁰С. Дані об’єктивного обстеження та ультразвукового обстеження жовч­ного міхура та печінки дали можливість остаточно виставити діаг­ноз: жовчно-кам’яна хвороба.

Коли спостерігається збільшення кількості некон’югованого (вільного, непрямого) білірубіну?

А. При перніціозній анемії. В. При залізодефіцитній анемії. С. При гемолітичній жовтяниці.

Д. При постгеморагічній анемії. Е. При механічній жовтяниці.

120. Хвора 50 років, протягом року страждає приступами болів в правому підребер'ї, які виникають переважно після жирної їжі. Останній тиждень приступи повторювались щодня, стали більш болючими. На 3-й день перебування в стаціонарі з'явились жовтушність склер і шкірних покривів, світлий стілець і темна сеча. Аналіз крові: нейтрофільний лейкоцитоз (13,1х10⁹/л), ШОЕ-28 мм/г. Попередній діагноз?

A. Хронічний холангіт встадії загострення. B. Хронічний панкреатит у фазі загострення, больова форма.

C. Хронічний холестатичний гепатит у фазі загострення Д. Хронічний калькульозний холецистит.

E. Хронічний холецистоангіохоліт в стадії загострення

СЕЧО-ВИДІЛЬНА СИСТЕМА:

1. Студент 16 років, помітив, що після перенесеної ангіни через мі­сяць з’явились набряки обличчя вранці. Після обстеження лікар запідозрив гострий гломерулонефрит.Які зміни в сечі при даному захворюванні?

А. Протеїнурія і гематурія. В. Лейкоцитурія і гематурія.С. Лейкоцитурія і циліндрурія.

Д. Гематурія, лейкоцитурія, циліндрурія. Е. Лейкоцитурія і протеїнурія.

2. В терапевтичне відділення поступив хворий Е., 45 років, зі скаргами на головний біль, кволість, порушення працездатності, порушення сну. При об’єктивному обстеженні виявлено гіпертензивний синдром. Який основний механізм підвищення АТ у хворих на ниркові хвороби?

А. 3атримка Nа. В. Активізація пресорної системи. С. Затримка води.

Д. Зниження активності депресорної системи. Е. Все вище перераховане.

3. Через 10 днів після перенесеної ангіни дівчина 19 років звернулась до дільничного лікаря у зв’язку з наявністю набряків на обличчі, різкої слабості. При огляді шкірні покриви бліді, температура-37,4°С; ЧСС-98/хв., АТ-165/95 мм рт. ст. Серцеві тони приглушені, акцент ІІ тону над аортою. Сеча – темно-червоного кольору, 400 мл на добу. В яке відділення слід госпіталізувати хвору?

А. Нефрологічне. В. Терапевтичне.С. Урологічне.Д. Кардіологічне.Е. Інфекційне.

4. Хворий 40 років, схильний до простудних захворювань, в минулому році переніс грип, а через 14 місяців при обстеженні хворому був поставлений діагноз хронічного гломерулонефриту. При обстеженні: типова блідість обличчя, різко підвищений АТ. Межі відносної тупості серця розширені вліво. Пастозність шкіри черева, нижніх кінцівок. В сечі - протеїнурія.

Чим характеризується гіпертонічна форма хронічного гломеруло­нефриту?

А. Нормальним АТ і сечовим синдромом. В. Високим АТ і сечовим синдромом. С. Набряками і сечовим синдромом.

Д. Високим АТ, набряками і сечовим синдромом. Е. Анасаркою з високим АТ і сечовим синдромом.

5. У прийомне відділення поступив хворий 34 роки із скаргами на біль у попереку, серцебиття, задишку, нудоту, набряки на нижніх кінцівках, головний біль, загальну слабість. Після об’єктивного обстеження та лабораторних методів дослідження у хворого виявлено нефротичний синдром і виставлено діагноз гострого гломерулонефриту.

Що свідчить про нефротичний синдром у хворого?

А. Периферичні набряки.

В. Гіперпротеїнемія, гіполіпідемія, анемія.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 773 | Нарушение авторских прав