АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

В. Хронічний безкам’яний холецистит, больова форма, стадія загострення.

С. Хронічний кам’яний холецистит, стадія загстрення.

Д. Гіпомоторна діскінезія жовчного міхура.

Е. Жовчно-кам’яна хвороба, стадія ремісії.

70. У хворої 48 років скарги на інтенсивне свербін­ня шкіри, особливо ввечері, тупі болі в правому підребер’ї, загальну слабкість, втрату апетиту. Хворіє протягом 3 років. Об’єктивно: шкіра темно-коричнева з слідами розчісувань, ксантелазми на пові­ках. Печінка на 5 см виходить за праву реберну дугу, щільна, край рівний, безболісний. Селезінка виступає на 3 см. АТ – 130/80 мм.рт.ст. Гемоглобін – 100 г/л, білірубінемія – 162 мкМ/л (за рахунок кон’югованого), холестеринемія – 9,2 мМ/л, збільшений рівень лужної фосфатази. Показники обміну заліза в нормі.

Яке захворювання найбільш ймовірне у даної пацієнтки?

А. Цироз печінки. В. Тіреотоксикоз.С. Лімфолейкоз.Д. Набута гемолітична анемія.Е. Механічна жовтяниця.

71. Яка з наведених ознак не має відношення до синдрому гіперспленізму, який спостерігається у хворих на цироз печінки?

А. Лейкопенія. В. Тромбоцитопенія. С. Низький протромбіновий індекс. Д. Анемія. Е. Збільшення селезінки.

72. Застій жовчі в жовчному міхурі спричиняють всі перераховані фактори, окрім:

А. Мала фізична активність. В. Тривалі перерви в прийомі їжі. С. Вагітність.

Д. Проноси. Е. Запалення в жовчовивідних шляхах.

73. Які зміни в загальному аналізі крові є найбільш характерними для гострого холангіту?

А. Анемія гіпохромна. В. Гіперлейкоцитоз зі зсувом лейкоцитарної формули вліво. С. Анемія гіперхромна.

Д. Тромбоцитопенія. Е. Еозинофілія.

74. Чоловік 69 р. скаржиться на різкий нападо­поподібний біль у правому підребер’ї з ірадіацією у праву підключичну ділянку, нудоту, блювоту, котра не призводить до полегшення. Хворіє на жовчо-кам’яну хворобу понад 10 років. Погіршення стану – після прийому алкоголю. Об’єктивно: t тіла – 38,0⁰ С, ЧДР – 22 за хв., пульс – 100 уд./хв., АТ – 120/60 мм рт.ст. Шкіра бліда, жовтушна. Живіт при пальпації болісний у правому підребер’ї. Симптом Ортнера позитив­ний справа. Печінка біля краю реберної дуги. У крові: лейкоцити –15,0х10⁹/л; ШОЕ – 33 мм/год. У сечі: білірубінурія. Яка найбільш вірогідна причина розвит­ку жовтушного синдрому у хворого?

А. Механічна перешкода відтоку жовчі. В. Гіпертонус жовчного міхура. С. Гіпотонус жовчного міхура.

Д. Токсичне ураження печінки. Е. Гемоліз еритроцитів.

75. Чоловік 65 р. скаржиться на періодичній перей­моподібний біль пекучого характеру у правому підребер'ї з іррадіацією в праве плече; нудоту, блю­воту, гіркоту в роті. Хворіє 5 років. Відмічає погір­шення стану після прийому жирної їжі. Об'єктивно: температура-38.2°C; ЧДР – 20 за 1 хв; пульс - 96 уд/хв; АТ - 115/60 мм.рт.ст. Шкіра бліда, жовтушна. Язик обкладений білим нальотом. Живіт при пальпації болісний у правій епігастральній ділянці. Позитивний симптом Ортнера. Печінка біля краю реберної дуги. В крові: лейкоцити - 12х10⁹/л, ШОЕ - 32 мм/год.

Який додатковий метод дослідження варто призначити в першу чергу для постановки діагнозу?

А. Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини. В. Дуоденальне зондування. С. Фіброгастродуоденоскопію.

Д. Комп'ютерну томографію. Е. УЗД жовчного міхура.

76. У жінки 57 р. після прийому жирної їжі виник різкий біль у правому підребер’ї, з’явились ну­дота, блювота. Знаходиться на диспансерному облі­ку з приводу сечокам’яної хвороби (коралопо­дібний камінь правої нирки). Об’єктивно: t тіла – 38,4⁰С, ЧДР-20 за хв., пульс – 102 уд./хв., АТ – 170/100 мм.рт.ст. Гіперстенік. Тони серця глухі. Акцент ІІ тону на аортою. При пальпації у правому підребер’ї – м’язова напруга, болісність. Симптом Ортнера позитивний. В крові: лейкоцити – 12,0 х 10⁹/л; ШОЕ – 32 мм/год. Яка найбільш імовірна причина появи блювоти у хворої?

А. Збудження блювотного центру імпульсами із жовчного міхура. В. Збудження блювотного центру імпульсами із шлунка.

С. Збудження блювотного центру імпульсами із нирок. Д. Механічне подразнення блювотного центру.

Е. Хімічне подразнення блювотного центру.

77. В ургентному порядку поступила хвора К. Після обстеження хворій виставлено діагноз: жовчнокам’яна хвороба.

Які лабораторно-функціональні методи обстеження необхідно наз­начити хворій?

А. рН-метрію шлунку. В. Аналіз кала на скриту кров. С. Контрастне рентгенологічне дослідження (холецистографію).

Д. Пробу Зимницького. Е. Аналіз сечі по Нечипоренко.

78. Хворого Г., 50 р., турбує біль у правому підребір’ї. Раніше не лікувався.

При поступленні: жовтяниця шкіри та склер, інтен­сивний шкірний свербіж. Зовнішньо-печінкових ознак немає. Печінка виступає на 5 см із-під підребір’я по середньоключичній лінії. Селезінка біля краю ребер­ної дуги.

Біохімічний аналіз крові: білірубін-102мкмоль/л. Після обстеження хворому виставлено діагноз: вторинний біліарний цироз печінки. Які допоміжні інструментальні методи дослідження необхідно призначити хворому?

А. Гастродуоденоскопію. В. Ультразвукове дослідження печінки та селезінки. С. Рентгенографію ШКТ.

Д. Фракційне дослідження секреторної функції шлунку. Е. Дуоденальне зондування.

79. Хворий 42 років скаржиться на болі в правому підребір’ї, нудоту, блювання, які з’явилися після при­йому жирної їжі. Лейкоцити крові 10,6х10⁹/л, діастаза сечі 64 ОД. Ваш діагноз?

А. Гострий холецистит. В. Гострий аппендицит. С. Перфоративна язва шлунку або 12-палої кишки.

Д. Гострий перитоніт. Е. Гострий панкреатит.

80. Хворий знаходиться на стаціонарному обстеженні з підо­зрою на рак шлунку.

Який із нижчеперерахованих методів дослід­жен­ня являється найбільш інформативним для постановки діагнозу?

А.Фіброгастродуоденоскопія. В.Фіброгастродуоденоскопія з прицільною біопсією.

С.Прицільна гастродуоденальна рентгенографія. Д. Ультразвукове дослідження. Е. Внутрішньошлункова рН-метрія.

81. При фракційному дослідженні шлункового соку у хворого виявлено гіпоацидний стан і наявність молочної кислоти у шлунко­вому соці. Про яку патологію можуть свідчити дані показники?

А. Хронічний гастрит зі зниженою кислотоутворюючою функцією шлунку. В. Гострий флегмонозний гастрит.

С. Хронічний ерозивний гастродуоденіт. Д. Рак шлунку. Е. Хвороба Крона.

82. Хвора скаржиться на метеоризм, бурчання в черевній порожнині, розлади дефекації (закрепи часто змінюються проно­сами); поганий апе­тит. При лабора-торному дослідженні калу виявлено багато неперетравлених м’язових волокон. Як називаєть­ся цей симптом?

А. Стеаторея. В. Креаторея. С. Дісменорея. Д. Странгурія. Е. Булемія.

83. Хворий скаржиться на інтенсивні болі в епігастральній області, які виникають через 15 - 20 хвилин після прийому їжі. Болі нерідко на­стільки інтенсивні, що для полегшення свого стану хворий викликає штучне блювання. Крім того, хворого турбує печія, відрижка кислим, втрата ваги тіла (за останні 2 тижні - на 3,5 кг). В анамнезі вираз­кова хво­роба. Для якого патпроцесу характерні вищезгадані скарги?

А. Гострого гастриту. В. Виразкової хвороби шлунку. С. Виразкової хвороби 12-ти палої кишки.

Д. Пілороспазму. Е. Пілоростенозу.

84. У хворого із вперше виявленою виразкою при обстеженні було виявлено Helicobacter pylori, в зв’язку з чим проведено специфічну схему лі­кування інфекції і через 4 тижні хворий викликаний для вирішення питання повної ерадикації (знищення).

Який показник рН є оптимальним для проведення ерадикації Helicobacter pylori?

А. рН 1,8-2,2. В. рН 0,9-1,0. С. рН 3,5-4,5. Д. рН 5,0-6,0. Е. рН 7,0-7,2.

85. У хворого 54 років після вживання алкоголю та жирної їжі з’я­вилась біль у правому підребір’ї. На третій день з’явилася жов­тяниця шкіри. Направлений на консультацію і госпіталізований. Об’єктивно: зріст 164 см, вага 90 кг. Виражена жовтяниця шкіри, склер та твердого піднебіння. Розши­рення підшкірних та вен передньої черевної стінки. Визначається вільна рідина в черевній порожнині. Печінка виступає із-під реберної дуги на 10 см, помірно щільна, не болюча, край гострий. Селезінка щільної консистенції, виступає із-під реберної дуги на 7см. На сканограмі – з ⁹⁹Тс отримано зображення великої печінки та селезінки. На ангіограмі - хронічне дифузне ураження печінки (цироз печінки), портальна гіпертензія. Який механізм утворення асциту при циррозі печінки?

А. Збільшена гідрофільність тканин. В. Гіпопротеїнемія, портальна гіпертензія. С. Серцево-судинна недостатність.

Д. Запалення очеревини. Е. Олігурія.

86. Хвора 45 років звернулася до лікаря зі скаргами на болі в правому підребір’ї, які виникають через 3-4 години після жир­ої їжі,гіркий присмак в роті.

Об’єктивно: під час огляду черева відмічається здуття у верхній його половині. Пальпаторно – виражена болючість в ділянці жовчного міхура. Печінка не збільшена. Дані ехографії жовчного міхура та печін­ки, фракційного дуоденального зондування дають можливість виставити діагноз: хронічний холецистит. Яка тривалість “часу закритого сфінктера Одді” в нормі?

А. І-2,5 хв. В. 3-8 хв. С. 9-11 хв. Д. 12-І5 хв. Е. > 20 хв.

87. В ургентному порядку поступила хвора К. з вираженим нападом болю в правому підребір’ї, який іррадіює в праве плече, праву лопатку. Після обстеження хворій виставлено діагноз: жовчно-кам’яна хвороба.

Яке ускладнення може бути при ЖКХ?

А. Анасарка. В. Серцево-судинна недостатність. С. Кахексія. Д. Анемія. Е. Водянка або емпієма жовчного міхура.

88. Хворий К., 34 р., в ургентному порядку завезений в лікарню з кровотечею із прямої кишки.

Об’єктивно: живіт збільшений в розмірах (“живіт жаби”). Позитивний симптом флюктуації.

Коли буває “жаб’ячий” живіт?

А. При перитоніті. В. При ожирінні. С. При вагітності. Д. При метеоризмі. Е. При асциті.

89. Хворий П., 48 років, скаржиться на слабкість, поганий апетит, головокружіння, неприємний присмак у роті, нудоту, відчуття перепов­нення і розпирання в надчеревній ділянці, схильність до поносу. Харчується нерегулярно.

Огляд: язик обкладений у кореня білим нальотом. Шкірні покрови і ви­димі слизові бліді. Живіт м’який, болючий при пальпації в надчеревній ділянці. Пульс-90 уд.за хв. Аналіз крові: ер.-3,2х10¹²/л., Нв.-62 г/л, кольоровий показник-0,58, ШОЕ-1О мм/год. Сироваткове залізо 6,4 мкмоль/л. Рентгеноскопія шлунку: складки слизової оболонки згладжені.

Яка кислотоутворююча функція характерна для даного захворювання?

А. Знижена. В. Відсутня. С. Підвищена.Д. Незначно підвищена. Е. Збережена.

90. У хворого Н., 45 років, на сканограмі з ⁹⁹Тс отримано зображення великої печінки та селезінки.

При ангіографічному дослідженні печінки - хронічне дифузне ура­ження печінки (цироз печінки), портальна гіпертензія.

В яких межах коливається вміст загального білірубіну в сироват­ці крові у даного хворого?

А. 0 - 1,6 мкмоль/л. В. Вище 20,5 мкмоль/л. С. 20,6 - 40,5 мкмоль/л. Д. І,7 - 20,5 мкмоль/л. Е. 40,6 - 60,5 мкмоль/л.

91. Як відомо, деякі захворювання являються передраковими. Тому хво­рі з такими станами підлягають обов’язковій диспансеризації з періодичним проведенням повного клінічного обстеження.

Яке з нижче­перерахованих захворювань не являється передраковим станом?

А. Виразкова хвороба шлунку. В. Виразкова хвороба 12-ти палої кишки.С. Атрофічно-гіперпластичний гастрит.

Д. Поліпоз шлунку. Е. Перніціозна анемія.

92. При медичному профогляді хворий забажав, щоби йому провели аналіз шлункового соку. Результати аналізу не дали ніяких відхилень від норми.

Які нормальні показники кислотності шлункового соку у здорової людини?

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 653 | Нарушение авторских прав