АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 2

Прочитайте:
  1. Білет 23 Оперативна техніка.Пояття про хірургічну операцію.Види операцій , інструментарій
  2. Білет 25 ОБЛІТЕРУЮЧІ ЗАХВОРЮВАННЯ СУДИН НИЖНІХ КІНЦІВОК
  3. Білет 29 ЗАГАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПРЯМОЇ КИШКИ І НАВКОЛО ПРЯМОКИШКОВИХ ТКАНИН.КЛІНІКА. ДІАГНОСТИКА. ЛІКУВАННЯ.ГЕМОРОЙ.ОСОБЛИВОСТІ ДОГЛЯДУ ЗА ПРКТОЛОГІЧНИМИ ХВОРИМИ
  4. БІЛЕТ № 1
  5. БІЛЕТ № 11
  6. БІЛЕТ № 12
  7. БІЛЕТ № 15
  8. БІЛЕТ № 20
  9. БІЛЕТ № 4
  10. БІЛЕТ № 5

Геморагічні захворювання. Причини, класифікація. Медсестринський процес при тромбоцитопенічній пурпурі, тромбоцитопатії, гемофілії, геморагічномуваскуліті, ДВЗ-синдромі. Надання невідкладної допомоги при геморагічному синдромі.

1. Геморагічні захворювання-це група різних за етіологією захворювань,які характеризуються підвищеною кровоточивістю.

Класифікація:Тромбоцитопенії(Зменшення кількості тромбоцитів).Коагулопатії(гемофілія)-зумовлене відсутністю факторів зсідання крові.ДВЗ-синдром(Синдром дисемінованоговнутрішньосудинного зсідання крові)-Зумовлений потраплянням у кровоток з тих чи інших причин активаторів зсідання крові і агрегації тромбоцитів,що призводить до утворення множинних згустків фібрину,які закупорюють дрібні судини різних органів з відповідними наслідками.Паралельно з цим розвивається кровоточивість.Геморагічний васкуліт-зумовлений запаленням дрібних судин(артеріол і венол).Тромбоцитопатії(спадкові і набуті)-зумовлені спадковою або набутої якісної неповноцінності чи дисфункції тромбоцитів.

Тромбоцитопенічнапурпура – група захворювань, щохарактеризуєтьсязниженням числатромбоцитів у крові тапідвищеноюкровоточивістю.

Хвороба протікає із загостреннями.. Поза ними число тромбоцитів може бути нормальним..

Кровоточивість з’являється при зниженні їхнього числа до 40-10 9/л.. Найчастішезустрічається носові кровотечі, рідше-шлунково-кишкові (мелена, з ясен,гематурія)..Кровотечі приводять до розвиткупостгеморагічних анемій.. При огляді шкіри таслизових оболонок можуть виявлятися петехії та поширені екхімози. Селезінка зазвичай збільшена. Позитивні симптоми щипка та

джгута, подовжений час кровотечі, порушена ретракція кров’яного згустку.Діагноз м/с: загальну слабкість,задишку, запаморочення, підвищенукровоточивість ясен, крововиливи вшкіру.

Лаб.дЗАК

- ЗАС

-коагуляційні тести,пункції кісткового мозку.Лікування.Лікування складається зі зменшення

проникності судин та пригнічення імунологічних реакцій.Призначеннякортикостероїдних

препаратів у середніх дозах з наступним поступовим зменшенням та тривалим лікуванням підтримуючими дозами.При відсутності ефекту цього лікуванняможе бути застосовано оперативневидалення селезінки (спленектомія).

Гемофілії -невиліковне генетичне захворювання, пов'язане зпорушенням коагуляції (згортання)крові; при цьому захворюваннірізко зростає небезпека загибелі від крововиливу в мозок та іншіжиттєво важливі органи, навіть принезначній травмі.. Хворі з важкоюформою гемофілії нерідкопіддаються інвалідизації, внаслідокчастих крововиливів в суглоби(гемартрози) і м'язові тканини (гематоми)

КЛІНІКА

Основний діагностичний критерій захворювання може проявлятися уже

при народженні дитини: кровотечі з пупкового канатика, значні підшкірні

крововиливи. Прорізування зубів супроводжується кровотечею з ясен.

Досить часто спостерігаються крововиливи у синовіальну оболонку суг-

лобів, які супроводжуються сильним болем, розпуханням, обмеженням рухів

в ураженому суглобі. Частіше гемартроз виникає у великих суглобах.

Досить часто внаслідок повторних крововиливів виникають контрактури

і деформації, тому хворі стають інвалідами уже в дитячому віці. Харак-

терними є поширені підшкірні, м’язові гематоми, які можуть досягати знач-

них розмірів. Крововиливи у корінь язика, ділянку глотки, шиї є загрозли-

вими для життя, оскільки можуть призвести до асфіксії. Кровотечі із шлун-

ково-кишкового тракту виникають рідко, частіше спостерігається

гематурія.

М/д підвищенна кровоточивість,загальна слабкість.

Лаб.о-ЗАК і час зсідання крові,ЗАС.Інструм.об-ретгенографія суглобів.

Лікування:Лікування в домашніх умовах - введення фактора поза медичною установою або закладом без нагляду медперсоналу.Профілактичне лікування - препарати вводять "завчасно" для попередження кровотеч і крововилив. Одноразова профілактика - препарат вводять перед подією, яка збільшує ризик кровотечі.Профілактика на обмежений період - препарат вводиться в певний період часу для зниження частоти кровотеч.Тривале профілактичне лікування - регулярне введення препарату для попередження кровотеч і розвитку гемофілічнихартропатій.Основним принципом лікування хворих на гемофілію, у яких не виявляють інгібіторів до факторів зсідання крові, є замісна гемостатична (трансфузійна) терапія тобто забезпечення достатнього гемостазу шляхом трансфузій концентрату факторів зсідання крові VIII або IX. У випадку важких кровотеч, які не зупиняються (усуваються) концентратами факторів зсідання крові VIII або IX проводиться введення препарату антиінгібіторногокоагуляційного комплексу (Фейба ТІМ 4 ІМУНО, Бак-стер - США) під наглядом гематолога. Геморагічний васкуліт (капіляротоксикоз, хвороба Шенлейна-Геноха, анафілактоїдна пурпура, атромбопенічна пурпура) – системне ураження капілярів, артеріол, венул, головним чином шкіри, суглобів, черевної порожнини.Шкіряна та шкірно-суглобова: проста,некротична з холодової кропив'янкою і набряками.Абдомінальна та шкірно-абдомінальна.Ниркова та шкірно-ниркова (у тому числі з нефротичним синдромом).Змішана.Клініка: - лихоманкою, геморагічними висипами на шкірі розгинальних поверхонь нижніх кінцівок,артралгіями,абдомінальним синдромом, пов’язаними з крововиливами у суглоби та черевну порожнину У деяких хворих головним у клінічній картині є ураження судин черевної порожнини з різким болем у животі, шлунково-кишковою кровотечею. Нерідко також розвивається геморагічнийгломерулонефрит з можливим переходом у хронічний нефрит з прогресуючою нирковою недостатністю. Рідко спостерігаються ураження ЦНС, геморагічні пневмонії та полісерозити.Лікування:По-перше, необхідна дієта (виключаються алергенні продукти). По-друге, строгий постільний режим.По-третє, медикаментозна терапія. У гострий період – госпіталізація, ліжковий або напівліжковий режим, введення новокаїну до 200 мл 0,25% розчину в/вкрапельно, призначення супрастина, димедрола, аскорбінової кислоти з рутином .Невідкладна допомога при геморагічному синдромі

Алгоринім.

1.Донорська кров.

2.Колоїдні білкові препарати (альбумін, протеїн, еригем, амінокровін, амінопептид)

3.Колоїдні не білкові препарати (декстрани – поліглюкін, реополіглюкін, препарати полівінілпірамідону – гемодез, полідез, гемовілін, желатиноль –8%, розчин харчової желатини, на ізотопічному розчині натрію хлориду)

4.Кристалоїдні розчини (ізотонічний розчин натрію хлориду, РінгераЛюкка, лактасол)

5.Для лікування і профілактики ДВЗ – синдрому (свіжа заморожена плазма, кріопреципітат, суха пативна і ліофільна плазма, альбулін)

6.Інгібітори протеолізу (контрикан, гордокс)

7.пряме переливання крові

.4Проведітьобстеженняпацієнта з хворобамиорганівдихання.

1.Огляд ГК (проводить у вертикальному положені)нормальні форми ГК-нормо,гіпер,астенічна;патологічні форми-емфізематична,сколіоз деформаціяГК,асиметричність.2.ПальпаціяГК(провод двома руками.)-застос.для визнач.-болю(локалізація,сила за шкалою болю),ЕластичністьГК. 3. Оцінка особливості кашлю:

 

- за силою (незначний, помірний, сильний)

- за тривалістю (постійний, періодичний, нападоподібний, тривалість нападу)

- за характером: сухий, з харкотинням.

 

4. Оцінка харкотиння:

 

Кількість Запах Характер Колір
2-5 мл на добу, більше Відсутній Смердючий Слизове Слизово-гнійне Гнійне Скловидне Кровохаркання Безколірне Білуватий Жовтий Зеленуватий Кров’янистий Іржавий

 

5. Спірометрія (визначення ЖЕЛ).Життєва ємність легенів (ЖЄЛ) — кількість повітря, яку пацієнт здатний видихнути після максимального вдиху. Норма життєвої ємності легенів чоловіків у молодому віці становить 3,5 – 4,8 л, у жінок – 3-3,5 л.

6. Підрахунок частоти дихання та реєстрація його у температурному листі.

Норма – 16 – 20 за хв.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 983 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)