| ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 10 Анемії. Поняття, класифікація, етіологія. Медсестринський процес при анеміях: постгеморагічній, залізодефіцитній, мегалобластній, гіпо-та апластичній, гемолітичній Анемія - це зменшення кількості гемоглобіну та еритроцитів в одиниці об'єму крові Класифікація: АНЕМІЇ ВНАСЛІДОК КРОВОВТРАТИ 1. Гостра постгеморагічна анемія 2. Хронічна постгеморагічна анемія АНЕМІЇ ВНАСЛІДОК ПОРУШЕНОГО КРОВОУТВОРЕННЯ 1. Залізодефіцитні анемії - ювенільний хлороз - анеміії вагітних і годуючих жінок - нутрітивна анемія (у дітей) 2. Анемії при дефіциті вітаміну В12 і фолієвої кислоти (мегалобластні) - хвороба Адісона-Бірмера - симптоматична анемія при ракові шлунку - агастральна анемія (після гастректомії) - глистна - анентеральна (при резекції тонкої кишки) - анемії при ентеропатіях - анемія вагітних 3. Залізонасичені (ахрестичні) анемії - спадкові - набуті 4. В12 (фолієво) ахрестичні анемії - мегалобластна анемія при ерітромієлозі - гіпопластичні анемії - внаслідок інтоксикації - при променевій хворобі - медикаментозні 5. Метапластичні - при лейкозах - при метастазах Гемолітичні анемії   1. Еритроцитопатії 2. Гемоглобінопатії 3. Ферментопатії 4. Анемії, пов’язані з дією антитіл, прямих гемолізинів та інших факторів Постгеморагічні анемії - Це анемії, що виникли в результаті гострої чи хронічної крововтрати. Відповідно розрізняють гостру та хронічну постгеморагічні анемії.   Гостра постгеморагічна анемія - характеризується швидким зменшенням кількості еритроцитів і рівня гемоглобіну в крові внаслідок зовнішньої чи внутрішньої кровотечі. Найчастіше вона зустрічається при різноманітних травмах, особливо з пошкодженням великих судин; при хворобах, що можуть супроводжуватись масивними кровотечами Клініка: Швидкість розвитку клінічної симптоматики прямо залежить від кількості і швидкості втрати крові. Масивна крововтрата із зменшенням об’єму циркулюючої крові веде до різко вираженого анемічного синдрому: хворі відчувають раптову несподівану слабкість, головокружіння, потемніння в очах, миготіння “мушок” перед очима, шум у вухах, серцебиття, сухість в роті, нудоту, іноді - поклики на блювоту. Найменше фізичне навантаження призводить до появи сильного головного болю, суб’єктивного відчуття серцебиття. Якщо втрата перевищує 25-30% циркулюючої крові, розвивається клініка гіповолемічного (геморагічного) шоку або колапсу. Лікування: В першу чергу потрібно зупинити кровотечу. Одночасно проводять заходи для ліквідації шоку чи колапсу, замісну інфузійну терапію: переливають кров і кровозамінники з врахуваням групи крові та резус-належності. При необхідності вводять серцеві й судинні засоби ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНА АНЕМІЯ -Залізодефіцитна анемія (ЗДА) характеризується зниженням кількості заліза в організмі, внаслідок чого порушується синтез гема, а також синтез білків, що вміщують залізо. Основними причинами ЗДА є: 1. Захворювання шлунково-кишкового тракту. • 2. Захворювання печінки, нирок, які супроводжуються мікро-та макрогематурією. • 3. Захворювання серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба з частими носовими кровотечами і ін.). • 4. Хвороби органів дихання. • 5. Патологія системи крові. • 6. Геморагічні діатези. • 7. Мено- і метрорагії і ін. • 8. Вагітність • 9. Інвазія глистів. Клініка: При тривалому залізодефіциті характерні класичні синдроми: • І. Сидеропенічний:. Спотворення смаку – бажання їсти крейду, зубний порошок, глину, вугілля, сире м’ясо, крупу; нюху – бажання нюхати бензин, ацетон, лак і ін. • 2. Виражена м’язова слабість, втомлюваність, атрофія м’язів. • 3. Дистрофічні зміни шкіри (сухість шкіри, ламкість, випадіння волосся, тьмяність і ламкість нігтів; койлоніхії – ложкоподібні ввігнуті нігті). • 4. Ангулярний стоматит – тріщини, “заїди” в кутках рота. • 5. Глосит, атрофія сосочків. • 6. Сидеропенічна дисфагія або симптом Пламмера-Вінсона – атрофія слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, біль при ковтанні. • 7. Симптом “синіх склер”. • 8. Сидеропенічний субфебрилітет. • 9. Схильність до ГРВІ. • ІІ. Циркуляторно-гіпоксичний: 1. Загальна слабість, втомлюваність, головокружіння, шум у вухах, серцебиття, задишка. • 2. Стани запаморочення свідомості. • 3. Напади стенокардії – міокардіодистрофія. • 4. Блідість шкіри із зеленкуватим відтінком – “хлороз”, інколи жовтушність навколо рота (с-м Гено де Мюссі – “жовті вуса хлоротиків”). • 5. Ранкові набряки під очима. • ІІІ. Анемічний1. Гіпохромна анемія (зниження кількості еритроцитів і гемоглобіну). • 2. Гіпохромія, мікроцитоз, пойкілоцитоз, анізоцитоз еритроцитів Лікування: Усунення причинних факторів розвитку анемії Дієта – багата на залізо - залізо м’яса всмоктується краще, ніж залізо печінки - м’ясо, печінка, нирки, риба, яйця, крупа гречана, гриби, какао, шоколад, горох, квасоля, яблука, персики, ізюм, чорнослив - мед (наявна у ньому фруктоза покращує всмоктування заліза) Медикаментозна терапія 1. Препарати заліза для перорального прийому:   - гемостимулін (заліза лактат + сухий гематоген + міді сульфат) – по 2-3 таблетки 3 рази на день - ферамід (сполука заліза з нікотинамідом)и - по 3 таблетки 3 рази на день - феррокаль (заліза сульфат + кальція фруктозодифосфат + церебролецитин) - по 1-2 таблетки 3 рази на день - ферроплекс (заліза сульфат + вітамін С) по 2-3 драже 3 рази на день - тардиферон (заліза сульфат + мукопротеаза) - по 1-2 таблетки на день - ферро-градумент (заліза сульфат + інертна пластична субстанція) - 1 табл. за 30 хв. до сніданку 
 Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 931 | Нарушение авторских прав 
 
 
 
 
 |