 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Показники ефективності лікування.повернення працездатності хворого нормалізація пульсу холестерину основного обміну позитивна динаміка ЕКГ. ЕЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №24 Медсестринський процес при гострому інфаркті міокарда. Перша допомога. Медсестринське ведення пацієнта з неускладненим інфарктом міокарда. Можливі ускладнення в ході захворювання. Атипові форми інфаркту міокарда. Догляд та опіка над пацієнтами. Інфаркт міокарда - захворювання, зумовлене некрозом ділянки серцевого м΄яза внаслідок порушення вінцевого кровообігу через звуження просвіту артерій або тромбоз вінцевої артерії. Етіологія. Атеросклероз вінцевих артерій – у 95% випадків Чинники ризику ІХС: стать, вік,артеріальнагіпертензія,цукровийдіабет,ожиріння, куріння,гіподинамія. Рідко: Спазм вінцевих артерій без ознак атеросклерозу Запальні зміни вінцевих артерій ревматичного походження судинні ураження, захворювання вінцевих артерій (артрит, травми артерій, розшарування аорти) Емболія вінцевих артерій Природжені дефекти вінцевих артерій Різка невідповідність між потребою міокарда в кисні його надходженнями(отруєння чадним газом, тиротоксикоз, тривала артеріальна гіпертензія) Порушення коагуляції(тромбоцитоз,поліцетимія) Класифікація. за поширеністю: трансмуральний (великовогнищевий), нетрансмуральний(дрібновогнищевий) За перебігом: гострий, підгострий,затяжний(виникнення нового ІМ у межах 48-72 год від початку хвороби),рецидивний(до 2 міс), повторпний(більше 2 міс і більше) Активні форми ІМ: астматичний, абдомінальний, цереброваскулярний, аритмічний, безбольовий. Класифікація періодів ІМ: Передінфарктний стан (від 1 дня до 4 тиж. – зміна характеру болю, почастішання нападів стенокардії, задишка, тахікардія) Найгостріший період (перші 2 год від початку хвороби – час гострої ішемії міокарда) Гострий період (до 10-го дня від початку хвороби – час формування вогнища некрозу) Підгострий період (від 4 до 8 тиж. – час формування рубця) Постінфарктний період (від 2 до 6 міс. – час адаптації міокарда до нових умов функціонування) Медсестринський процес Етап Скарги пацієнта: Різкий біль у ділянці серця або за грудиною з іррадіацією в ліве плече, руку, не змінюється нітрогліцерином(понад 30 – 60 хв) Страх смерті Можлива атипова локалізація болю або іррадіація (у нижню щелепу, спину,надчеревну ділянку) Задишка – при астматичній формі Біль у животі, нудота, блювання – при гастралгічній формі Перебої в роботі серця – при аритмічній формі Запаморочення, нудота,блювання,знепритомнення – при церебральній формі Анамнестичні дані: Стать Ч:Ж = 5,1:1(2:1) Вік працездатний Наявність етологічних чинників Тривалі, надмірні негативні емоції Розумове і фізичне перенапруження Алкогольна і нікотинова інтоксикація Обєктивно: Пацієнт збуджений, не оцінює тяжкості свого стану Холодний піт Блідість шкірних покривів Синюшність слизових оболонок Тахікардія, Р прискорений, ниткоподібний Миготлива аритмія АТ знижений Температура тіла висока або субфебрильна Значна задишка – при астматичній формі Ознаки атипових форм ІМ Ускладнення: Ранні: аритмія і порушений провідності, кардіогенний шок, гостра серцева недостатність, розрив серця. Пізні: синдром Дреслера, хронічна серцева недостатність, тромбоемболія. Етап Діагноз Різкий біль у ділянці серця з типовою або атиповою іррадіацією Задишка Запаморочення Субфебрильна або висока температура тіла 4 етап реалізація плану медсестринськихвтручань. Підготовка пацієнта і взяття крові для ЗАК, аналізу на ферменти, ІДК Підготовка пацієнта до ЕКГ, УЗД серця, рентгеноскопії органів грудної клітки, радіоізотопної діагностики (сцинтиграфії міокарда з пірофосфатом) Оперення для пацієнта комфортних умов. Режим — суворий ліжковий. Положення пасивне, напівсидячи (піднімають узголів'я ліжка). Досить рано Спостереження і контроль за самопочуттям та об'єктивним станом пацієнта: вимірювання 1° тіла, АТ, підрахунок і характеристика серцевих скорочень, ЧДР Виконання призначень лікаря: Ліквідація больового синдрому: нітрати: нітрогліцерин під язик, у разі відсутності ефекту — повториш через 5 хв наркотичні анальгетики: морфін, промедол, піритрамід, пентозоцин, тилідин, трамадол Метод атаральгезії: промедол або морфін + седуксен. У разі пригнічення дихання або схильності до бронхоспазму — анальгін або баралгін + седуксен Відновлення магістрального вінцевого кровотоку і запобігання подальшому утворенню тромбів стрептокіназа, фібринолізин, альтеплаза гепарин, фраксипарин антиагреганпги: ацетилсаліцилова кислота, тиклід нітрати: нітрогліцерин, ізокет, нітросорбід (3-адреноблокатори: пропранолол, окспренолол, атенолол, есмолол антагоністи кальцію (крім хворих на трансмуральний ІМ): дилтіазем юрвітан метаболічні кардіопротектори: а-токоферол, неогон, рибоксин, цитохром С, АТФ-лонг гіполіпідемічнікардіопротектори: ксантинолунішіинат Нормалізація функціонального стану ЦНС: седативні: настоянка кореня валеріани транквілізатори: феназепам, діазепам антидепресанти: флуоксегин нейролептики (якщо є психоз): дроперидол, таламонал, нагрію оксибутират При кардіогенному шоці: Загальні заходи: знеболення: морфін + атропін оксигенотерапія тромболітики: стрептокіназа, фібринолізин, актилізе гемолітичний моніторинг (з катетеризацією центральної вени) Внутрішньовенне введення рідини: натрію хлорид, реополігаюкін, поляризаційна суміш Хірургічне лікування: балонна ангіопластика або аортоюронарне шунтування При перикардиті: НПЗП: індомегацин, натрію диклофенак ГКС: преднізолон При артеріальній гіпертензії (рут. лікування — виконання призначень лікаря у хворих на гіпертонічну хворобу) Профілактика аритмій: препарати калію (калію хлорид, аспаркам, Р-адреноблокатори, магнію сульфат) Лікування аритмій (шлуночкових екстрасистол і тахікардії): лідокаїн, новокаїнамід (див. порушення ритму і провідності серця) Вирішення супутніх проблем і потреб пацієнта Навчання оточення пацієнта догляду за ним у період дотримання ліжкового режиму, знайомство з принципами реабілітації для збереження життя
Білет № 25 1. Набуті вади серця. Визначення, причини. Медсестринський процес при набутих вадах серця. Вади серця - морфологічні зміни клапанного апарату серця, які призводять до порушення внутрішньо серцевого і загального кровообігу. Причини: ревматизм, сифіліс, інфекційний ендокардит, атеросклероз, травми грудної клітки Поділяються на: мітральний стеноз, мітральна недостатність, аортальний стеноз, аортальна недостатність. Мітральний стеноз - звуженя отвору між лівим передсердям та лівим шлуночком, що перешкоджає руху крові з лівого передсердя у лівий шлуночок. Стадії: 1 стадія-компенсації, 2стадія-легеневого застою, 3стадія-правошлуночкової недостатності, 4стадія-дистрофічна(виражене порушення кровообігу) 5стадія-термінальна(незворотні розлади кровообігу) Етап. Скарги: задишка, кашель, кровохаркання, перебої в роботі серця, серцебиття, набряки на ногах, збільшення живота, біль у правому підребір'ї. Об’єктивно: невеликий зріст, ціаноз губ, при пальпації серця – котяче муркотіння, АТ знижений, пульсовий тиск знижений. Етап. Діагноз: загальна слабкість, задишка, кашель, кровохаркання, набряки. Етап Підготовка пац. до ЕКГ, УЗД серця, рентгенографія серця, томографія серця. Консультація дієтолога При кашлі та кровохарканні – догляд за ротовою порожниною, створення умов для уникнення аспірації блювотних мас. Слідкувати за добовим діурезом Виконання призначень лікаря: 1-5стадії – тільки протиревматичне і симптоматичне лікування 2-4стадії – симптоматичне і протирецедивне + симптоматичне Оперативне лікування: у 2-3 стадіях показане протезування у 4 стадії – хірургічне лікування у 5 стадії – недоцільне Мітральна недостатність – вада серця при якій уражений мітральний клапан не повністю закриває отвір між лівим передсердям та лівим шлуночком під час систоли шлуночків, внаслідок чого частина крові з лівого шлуночка повертається в ліве передсердя замість того, щоб повністю потрапляти в аорту Стадії: 1-компенсації, 2-субкомпенсації, 3-правошлуночкової декомпенсації, 4-дистрофічна, 5-термінальна Етап Скарги: задишка, серцебиття після фізичного навантаження, сухий кашель, кровохаркання, набряки на ногах, нічні напади ядухи Об’єктивно: акроціаноз, ціанотичний рум’янець, пульс та АТ у межах норми Етап Діагноз: задишка з нічними нападами ядухи, серцебиття, кашель, набряки Етап Підготовка до ЕКГ, УЗД серця, рентгенографії та рентгеноскопії серця Режим-обмеження фізичної активності Консультація дієтолога Контроль за самопочуттям та об’єктивним станом. Контроль добового діурезу Виконання призначень лікаря Лікування основного захворювання 1,2 і 5 стадії – тільки симптоматичне і протирецедивне лікування 3-4 стадії – симптоматичне + протирецедивне + хірургічне Оперативне лікування: протезування мі трального клапана в 3-4 стадіях Аортальний стеноз – звуження отвору аорти внаслідок зрощення стулок аортальних клапанів, стовщення їх, що створює перешкоди течії крові з лівого шлуночка в аорту. Стадії: 1-повної компенсації, 2-прихованої серцевої недостатності, 3-відносної коронарної недостатності(прогресивна задишка), 4-вираженої лівошлуночкової недостатності, 5-термінальна(прогресивна недостатність лівого і правого шлуночків) Етап Скарги: підвищена втомлюваність, запаморочення, непритомності, нападаподібний біль за грудиною та серці, у подальшому набряки на ногах, біль у правому підребір'ї Об’єктивно: у запущених стадіях блідість шкіри, систолічнийАТ знижений, діастолічний дещо підвищений, пульс малого наповнення, повільний, рідкий, при пальпації над аортою котяче муркотіння. Етап Діагноз: загальна слабкість, запаморочення, періодична непритомність, набряки Етап Підготовка до інструментальних досліджень: ЕКГ, УЗД, ренгенографія серця Консультація дієтолога Допомога у здійсненні гігієнічних процедур, пересуванні Контроль за самопочуттям та станом пацієнта Контроль за добовим діурезом Виконання призначень лікаря: 1,2 і 5 стадії тільки симптоматичне і протирецедивне илікування Усунення больового синдрому: В-адреноблокатори – анаприлін, антиаретмічні – аміадарон 3-4 стадії – симптоматичне + протирецедивне + хірургічне Оперативне лікування: протезування аортального клапана, аортокоронарне шунтування Недостатність аортального клапана – це захворювання при якому стулки аортального клапана не повністю закривають аортальний отвір, внаслідок чого в період діастоли через зворотній потік крові частина її повертається в лівий шлуночок Стадії: 1-повної компенсації, 2-прихованої серцевої недостатності, 3-субкомпенсації, 4-декомпенсації, 5-термінальна Етап Скарги: серцебиття, посилена пульсація сонних і периферійних артерій, запаморочення, підвищена втомлюваність, задишка, тяжкість і біль у правому підребір’ї, набряки. Об’єктивно: Шкіра бліда, кінцівки теплі, посилена видима пульсація сонних артерій, похитування головою, рух кінцівок у такт пульсу, видимий і палькується зміщений вліво і вниз верхівковий поштовх. Діагноз: біль у ділянці серця при фізичному навантаженні, запаморочення, задишка аж до нападів серцевої астми, набряки на ногах, загальна слабкість. Етап Підготовка пацієнта до інструментальних досліджень: ЕКГ, УЗД серця, рентгеноскопія серця Виконання призначень лікаря 1,2 і 5 стадії – тільки симптоматичне і протирецедивне лікування 3-4 стадії – симптоматичне + протирецедивне + хірургічне лікування Оперативне лікування: імплантація штучного клапана у 3-4 стадіях Білет №26 2. Порушення серцевого ритму. Поняття про синусову тахікардію, брадикардію, екстрасистолію, миготливу аритмію. Участь медичної сестри в діагностико-лікувальному процесі. Порушення серцевого ритму – це порушення частоти, ритмічності та послідовності збудження і скорочення серця Синусова тахікардія( понад 90 поштовхів за 1 хв) Скарги: серцебиття, відчуття важкості, болю в серці. Об'єктивно: пульс – 100 і більше за 1 хв.ритмічний, маятникоподібний. Синусова брадикардія (менше 60 поштовхів за 1 хв.) Скарги: запаморочення, випадки знепритомніння, інколи відчуття посиленої пульсації в ділянці серця. Об'єктивно: пульс 60 і менше за 1 хв., знижена переносимість навантажень Екстрасистолія (передчасна деполяризація міокарда)-передчасне ектопічне скорочення серця Скарги: завмирання або перебої в роботі серця, запаморочення, біль у ділянці серця, відчуття удару в ділянці серця. Об'єктивно: пульс – випадання окремих скорочень серця на променевій артерії Миготлива аритмія (фібриляція і тріпотіння передсердь) Скарги: серцебиття, задишка, біль у ділянці серця, перебої в роботі серця. Об'єктивно: розлади координованої діяльності передсердь і шлуночків, пульс – аритмічний, є дефіцит пульсу, Етап Підготовка до інструментальних досліджень: ЕКГ Консультація дієтолога Контроль за самопочуттям та об’єктивним станом пацієнта. Допомога в проведенні гігієнічних процедур, фізіологічних відправлень Виконання призначень лікаря: Синусова тахікардія: седативні препарати(валеріана, корвалол) При тяжкій серцевій недостатності серцеві глікозиди (дигітоксин, дигоксин) В-адреноблокатори: атенолол Синусова брадикардія: При помірній брадикардії – антихолінергічні препарати per os: екстракт беладонни, платифіліну гідротартрат У тяжкій брадикардії – антихолінергічні препарати парантерально: атропін, платифіліну гідротартрат. У разі неефективності – стимулятори В-адреноблокаторів міокарда: ефедрин При брадикардії внаслідок вживання В-адреноблокаторів відміна їх, якщо недостатньо – глюкагон При брадикардії 40 і менше за 1 хв. – електрокардіостимуція. Екстрасистолія Якщо екстрасистол менше ніж 100 на добу – лікування не потрібне Якщо екстрасистол більше ніж 100, але менше ніж 700 на добу – анти аритмічне лікування лише в разі дискомфорту Якщо екстрасистол більше ніж 700, але менше ніж 8600 на добу(менше ніж 6 за 1 хв.) – анти аритмічне лікування з індивідуальним підбиранням препаратів. Якщо екстрасистол більше ніж 8600 на добу (більше ніж 6 за 1 хв.) – інтенсивне анти аритмічне лікування седативні і транквілізатори: корінь валеріани, краплі Зеленіна, корвалол, діазепам солі калію: калію хлорид, панангін антиаритмічні серцеві глікози. Миготлива аритмія Зменшення частоти серцевих скорочень: антиаретмічні (Верапаміл, Метапролол) Відновлення синусового ритму: антиаретмічні (Новокаїнамід, Етмозин, Кордарон) БІЛЕТ № 27 1. Гломерулонефрит гострий та хронічний. Етіологія. Медсестринський процес при гломерулонефритах. Гострий гломерулонефрит – гостре двобічне імунозапальне захворювання нирок з переважним ураженням ниркових клубочківі залученням до патологічного процесу ниркових канальців, інтерстиціальної тканини і судин Етіологія: Збудник – В –гемолітичний стрептокок групи А, стафілококи, пневмококи, бруцели, віруси. Етап Скарги: головний біль, набряки на обличчі зранку, постійний біль у попереку, зменшення кількості сечі за добу, слабкість, сеча кольору м’ясних помиїв, задишка, серцебиття Об'єктивно: АТ незначно підвищений, добовий діурез 50-500 мл за добу (олігурія), сеча кольору м’ясних помиїв, блідість шкірних покривів, набряки, іноді анасарка, асцит, позитивний симптом Пастернацького Етап Діагноз: набряки, головний біль, олігурія, задишка, біль у попереку, загальна слабкість Етап Підготовка пацієнта і взяття крові на ЗАК, БАК. Взяття сечі для ЗАС, проби за Зимницьким, Аддісом – Каковським, Нечипоренком. Підготовка до інструментальних досліджень: УЗД нирок, офтальмоскопії, ЕКГ. Режим палатний. Постійний контроль за водним балансом Виконання призначень лікаря Медикаментозне лікування Симптоматичне Якщо є артеріальна гіпертензія: Каптопріл, лізинопріл, ліприл Антагоністи Са (верапаміл,ніфедіпін) Вазодилятатори (натрію нітропрусид) а-адреноблокатори (празозин) в-адреноблокатори (атенолол, метопролол) якщо є набряковий синдром: діуретини (фуросемід) якщо є гематурійний синдром: дицинон, вітамін Е, риб’ячий жир Антибіотики – пеніциліни (бензилпеніцилін, оксацилін Цефалоспорини(цефазолін, цефтріаксон) Активне лікування ГКС (преднізолон, Метилпреднізолон) Цитостатики (Циклофосфамід) якщо є нефротичний синдром: прямі антикоагулянти (гепарин) антиагреганти (дипіридамол) Хронічний гломерулонефрит – це хронічне імунозапальне двобічне захворювання нирок з переважним ураженням клубочків нирок, залученням до патологічного процесу інших структур нирки; має прогресивний перебіг, внаслідок чого розвивається артеріальна гіпертонія і ниркова недостатність. Етіологія: Сприяють самостійному розвитку: невилікуваний гострий гломерулонефрит бактеріальні, паразитарні, вірусні інфекції тяжка нефропатія вагітних, захворювання сполучної тканини. Класифікація: нефротична, гіпертонічна, гематурична форми. Етап Скарги: При нефротичній: загальна слабкість, зниження апетиту, нудота, зменшення виділення сечі При гіпертонічній: головний біль, запаморочення, можливі порушення зору, біль у ділянці серця При гематуричній: виділення крові із сечею Об'єктивно: При нефротичній: загальмованість, млявість, обличча набрякле, шкіра бліда, суха, злущується При гіпертонічній: пастозність обличча, повік, гомілок, підвищений АТ, При гематуричній: стійка мікрогематурія, можлива макрогематурія. Етап Діагноз: набряки, ГБ, запаморочення, підвищення АТ, олігурія, біль у ділянці серця, мерзлякуватість, погіршення апетиту, загальна слабкість. Етап Підготовка і взяття крові на ЗАК, БАК Підготовка і взяття сечі на ЗАС Підготовка до інструментальних досліджень: УЗД нирок, ЕКГ Резим – палатний Постійний контроль за водним балансом Виконання призначень лікаря Медикаментозне лікування При нефротичній ГКС (преднізолон) Цитостатики (циклофосфамід) Прямі антикоагулянти(гепарин, фраксипарин) Антиагреганти (дипіридамол) Гіпертонічна форма Каптоприл, лізинопріл, ліприл Антагоністи Са (Верапаміл) Нікотинова кислота Симптоматичне лікування Якщо є набряковий синдром – діуретини (фуросемід) БІЛЕТ № 30 Вібраційна хвороба, інтоксикація свинцем та пестицидами. Причини, клінічні прояви. Невідкладна допомога. Профілактика. Вібраційна хвороба — професійне захворювання, викликане впливом Виділяють локальну вібрацію, яка діє переважно на руки працюючого під час роботи із віброінструментом, і загальну вібрацію, яка впливає на весь організм. Клініка: виділили сім синдромів захворювання: ангіодистонічний, ангіоспастичний, синдром вегетативного поліневриту, невриту, вегетоміофасциту, вестибулярний, діенцефальний з нейроциркуляторними порушеннями. Клінічна симптоматика будь-якої форми вібраційної хвороби складається із нейросудинних порушень, порушень з боку нервово-м'язових систем, опорно- рухового апарату, змін обміну речовин. Лікування: Серед загальнозміцнювальних і лікувально-профілактичних заходів заслуговує на увагу аеро-, геліо-, гідротерапія з використанням природних факторів зовнішнього середовища: повітряні ванни, дозоване сонячне
опромінювання, купання у відкритих водоймах улітку. Із спеціальних лікувально-профілактичних заходів слід рекомендувати вітамінотерапію (аскорбінова кислота, В1, РР, В12), опромінювання УФ- променями, препарати, які підвищують неспецифічну реактивність організму. Для проведення патогенетичної терапії застосовуються препарати холінолітичної дії, гангліоблокатори, голковколювання. Із фізичних методів лікування рекомендують йонофорез 5% розчину новокаїну на кисті рук; діатермію на шийні вузли;ультрафіолетове опромінювання на шийні вузли; застосування двох- і чотирикамерних гальванічних ванн. Показано також санаторно-курортне лікування сірководневими, азотно-термальними, родоновими ваннами, грязелікування аплікаціями (37—38°С); раціональне харчування. Профілактика. Технічні заходи — зменшення вібрації у джерелі їх утворення, застосування різних амортизаційних засобів; забезпечення нормальних мікрокліматичних умов у приміщеннях, де ведеться робота з вібраційними інструментами і устаткуванням; гігієнічне нормування рівня вібрації; організація режиму праці при мінімальному контакті тих, хто працює, з вібруючим устаткуванням. Свинець — м'який сірий метал. Свинець потрапляє до організму у вигляді парів і аерозолю головним чином через органи дихання. Загроза попадання свинцю через шлунково-кишковий тракт існує тільки у разі недодержання санітарно- гігієнічних правил (забруднення рук і вживання їжі та куріння при цьому на робочих місцях). Виділяється переважно через товсту кишку та нирки. Може бути виявленим у всіх секретах (слюна, шлунковий сік, жовч, грудне молоко). У сечі в нормі — до 0,04-0,05 мг/л свинцю, у калі — удвічі- утричі більше. Відкладається свинець переважно в кістках, потім - у печінці, нирках Ознаки - свинцева кайма (темно-сіра, іноді ліловато-аспідна вузька смуга по краю ясен біля шийки зубів) і свинцевий колорит (землисто- сірий колір обличчя). Лікування. Найчастіше використовують 10% розчин тетацину-кальцію, який вводять внутрішньовенно 1—2 рази на день протягом 2—3-х днів (20 мл в 500 мл 5% розчину глюкози). Застосовують також пентацин (особливо при свинцевих коліках). При лікуванні хворих з хронічною інтоксикацією свинцем, яка супроводжується неврологічними розладами, використовують: вітаміни групи В; аскорбінову кислоту; препарати, що маютьспазмолітичну дію; гангліо-блокатори; фізіотерапевтичні методи лікування. Профілактика: При роботі зі свинцем і його з'єднаннями необхідно суворо дотримувати правил особистої гігієни, заборонити прийом їжі на робочих місцях; курити треба в спеціально відведених для цього кімнатах. Суттєва роль в профілактиці інтоксикації свинцем належить профілактичному прийому продуктів, які містять пектинові речовини (фруктові неосвітлені соки, яблука), а також попереднім і періодичним медичним оглядам. Пестициди — це хімічні речовини, які використовуються з метою знищення живих організмів — бактерій, вірусів, спор, грибків, комах, гризунів, а також рослин, що завдають шкоди сільськогосподарським культурам і тваринам. Основними шляхами надходження пестицидів в організм є органи дихання, шлункова система, шкіра. Клініка: головним болем, запамороченням, різними розладами свідомості (збудження, загальмованість, кома). Кома може супроводжуватись руховими реакціями, аж до розвитку клонічно-тонічних судом, нудотою, блюванням, проносом, болем у животі. Лікування: Якщо препарат попав на шкіру, слід обмити її теплою водою з милом, обробити розчином аміаку (5—10%), хлораміну (2—5%). Очі промивають теплою водою або розчином натрію гідрокарбонату. При попаданні пестициду в шлунок належить викликати блювання, промити шлунок теплою водою, 2% розчином натрію гідрокарбонату, 0,25% – 0,6% розчином перманганату калію. Для виведення з кишок застосовують високі сифонні клізми або сольові проносні: 20—30 г сульфату магнію або натрію в стакані води.
31.Хронічний панкреатит- це зально-дистрофічне захворювання підшлункової залози, яке характеризується розвитком дифузного або сегментарного фіброзу залози, з порушенням зовнішньої або внутрішньої секреції. Етіологія: хронічний алкоголізм, захворювання 12 палої кишки, захв. жовчних шляхів, надмірне споживання гострої, жирної, смаженої їжі,недостатність в їжі білка. Класифікація За походженням Первинний (алкогольний, медикаментозний, ішемічний, спадковий) Вторинний (при захв. шлунка,печінки, жовчного міхура, алергія, травми підшлункової залози. За клінічними формами Латентний (безбольовий) Больовий – з рецидивним болем, з постійним болем Змішаний За фазоюЗа перебігом Загострення легкий Ремісія середньої тяжкості Тяжкий Іетап Скарги Біль у надчеревній ділянці,правому підребір»ї,оперізуючого характеру; виникнення болю пов»язане з споживанням їжі; нудота; багаторазове блювання, що не приносить полегшення; метеоризм; проноси; відраза до жирних страв; відрижка повітрям або їжею; схуднення. Об»активно Дефіцит маси тіла, жовтушність шкіри склер; сухість шкіри; ламкість нігтів; заїди в куточках рота; при пальпації –болючість у надчеревній ділянці і підреберниз зонах. ІІетап Слабкість, нудота, блювання, біль у верхній половині живота, метеоризм, слинотеча, схуднення. ІVетап
Дезинтоксикаційна терапія,Блокатори Н2 рецепторів гістаміну(ранітідін), анти секреторні; В стадії загострення: інгібітори протеолітичних ферментів(контрікал) – знижують виділення панкреатичного соку; ферментні (фестал) – покращують перетравлення їжі. Профілактика: раціональне харчування, зниження маси тіла, запобігання захворюванням(холециститу, дуоденіту, ожиріння), відмова від вживання алкоголю, у харчуванні виключити тугоплавкі жири, холодні шипучі напої, свіжий теплий хліб; здоровий спосіб життя; диспансерне спостереження пацієнта.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 946 | Нарушение авторских прав |