АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Спеціальні методи дослідження

Міозити, ураження хребта, суглобів спричиняють біль, що сковує та

обмежує рухи хворих, інколи призводячи до повної нерухомості. Характер

ходи і постави хворого має велике значення для встановлення діагнозу. Обе-

режна хода з нерухомим або зігнутим наполовину тулубом свідчить про біль

у попереку. У разі розвитку спондиліту це – так звана “поза прохача”.

У здорових людей м’язи пружні, однаково розвинені на симетричних

ділянках тіла. Зменшення маси м’язів, їх дряблість характерні для тяжко-

хворих, виснажених людей, що ведуть малорухомий спосіб життя і т.д.

Крайній ступінь слабого розвитку м’язів (атрофія) зустрічається у людей

при ревматоїдному артриті, поліомієліті, невритах тощо. Збільшення м’я-

зової маси (гіпертрофія) пов’язане із заняттям спортом і рідко є ознакою

хвороби. Про розвиток м’язів можна судити за формою живота і положен-

ням лопаток.

Зовнішній

огляд дозволяє визначити асиметрію м’язової маси – неоднаковий ступінь

розвитку однойменних груп м’язів. Для цього треба послідовно порівняти

розвиток м’язів обох половин обличчя, правої і лівої половин тулуба, пра-

вих і лівих кінцівок. Недостатній розвиток м’язів залежить від багатьох

причин: поганого харчування, тривалого перебування на ліжковому режимі,

малої рухової активності, спостерігається при вроджених захворюваннях

(міопатії і міастенії), ураженні периферичних нервів або суглобів.

Дослідження починають із суглобів кистей, потім переходять на ліктьо-

вий, плечовий, суглоб нижньої щелепи, шийний, грудний, поперековий

відділи хребта, кульшовий, колінний і суглоби ступенів. Звертають увагу

на припухлість, деформацію суглобів, зміни шкіри над ними, атрофію м’язів,

наявність контрактур. У положенні стоячи краще виявляється сколіоз, при

ходьбі – обмеження рухів.

Досліджують активну та пасивну рухомість уражених суглобів. Па-

сивна рухомість часто можлива у більшому об’ємі, ніж активна (особливо

при загостренні процесу), але коли обмеження рухли-

вості зумовлено анкілозом чи контрактурою, то особ-

ливої різниці не виявляють..При фізичному дослідженні хребта звертають увагу на симетричність

плечей, лопаток, гребенів клубової кістки, сідниць, ніг; наявність кіфозу,

сколіозу, лордозу. При дослідженні шийного відділу хребта пацієнт сидить

на стільці так, щоб його плечі були щільно притиснені до спинки, руки вільно

опущені, а кисті знаходились на верхніх відділах стегон.

Дослідження голови починають із визначення об’єму рухів голови впе-

ред, назад, праворуч, ліворуч, а також при обертанні її в обидва боки. Потім

промацують остисті відростки і регіонарні м’язи, натискуючи на них. Коли

при промацуванні шиї і потилиці виникає біль, який широко іррадіює, це

свідчить про міозит чи гангліоніт.

Дослідження поперекового відділу починають із визначення ступеня

його лордозу, який є однією з причин виникнення болю у попереку та кри-

жах. Потім промацують остисті відростки. Мануальне дослідження попе-

рекової частини хребта проводять у положенні пацієнта лежачи на животі.

При цьому голова його повернута набік, руки вздовж тулуба. М’язи розс-

лаблені. Коли біль іррадіює у крижі, ногу, то припускають випадання дис-

ка. У цих випадках згладжується поперековий лордоз.

При дослідженні кінцівок звертають увагу на симетричність їх, на-

явність набряків, розширених вен, тромбофлебіту, змін трофіки, які можуть

зумовлювати утворення трофічних виразок.Стан тонусу м’язів можна визначити, виконуючи пасивні рухи (пасив-

ний тонус) поперемінно у всіх суглобах та пальпуючи м’язи, по черзі па-

сивно згинаючи і розгинаючи кінцівки. Може відзначатись як гіпотонія, так

і гіпертонія м’язів. М’язова гіпотонія часто виникає внаслідок ушкодження

периферичних нервів та тривалої м’язової нерухомості. Слабкість, особли-

во м’язів шиї, плечового пояса та проксимальних відділів кінцівок, є харак-

терною для дерматоміозиту.Користуючись динамометром, можна одержати точніші цифрові дані,

визначити силу різних груп м’язів.

4.Взяти кал для лабораторного дослідження: копрологічного, бактеріологічного, на

приховану кров, яйцягельмінтів.

Копрологічне –підгот. За 3 дні вживати їжу з відомим хімічним складом.На 4 добу збирають і відправляють в теплому вигляді.Бактеріологічне-беретьсябак.петлею з прямої кишки.На приховану кров-за 3 дні виключають з раціону м'ясо,риба, і приготовлені з них страви.Пацієнт не повинен чистити зуби,приймати лік.засоби що містять залізо.На 4 добу збирають у суху посудину в теплому вигляді і направляють у лаб.На я/г-зібрати випорожнення 30-50г з 3-ьох місць у чисту суху баночку.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 437 | Нарушение авторских прав