АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

АТОПІЧНИЙ ДЕРМАТИТ

Атопічний дерматит (АД) сьогодні трактують як хронічне алергічне захворювання, яке розвивається в осіб з генетичною схильністю до атопії. Він характеризується рецидивним перебігом, типовим висипом, підвищенням IgE і гіперчутливістю до специфічних (алергени) і неспецифічних подразників. І що дуже важливо, АД сьогодні розглядається як системне захворювання, оскільки в патологічний процес втягується не лише шкіра, але й інші органи та системи (травний канал, нервова система тощо).

Загальновизнаними сьогодні залишаються діагностичні критерії АД, запропоновані ще у 1980 році Hanifin J.M., Rajka G. Згідно цих рекомендацій виділяють головні і додаткові критерії.

Головні (“великі”) діагностичні критерії:

ü свербіння шкіри;

ü типова морфологія і локалізація уражень шкіри: у дітей перших трьох років – висипання на лиці і розгинальних поверхнях кінцівок, у старших – ліхеніфікація і розчухування на згинальних ділянках кінцівок;

ü хронічний рецидивний перебіг;

ü початок захворювання в ранньому дитячому віці (до 2-х років);

ü атопія в анамнезі або спадкова схильність до атопії.

Додаткові (“малі”) діагностичні критерії:

ü ксероз;

ü іхтіоз/підсилення рисунка на долонях;

ü підвищений рівень сироваткового IgE;

ü еозинофілія у крові;

ü часті інфекційні ураження шкіри, в основному стафілококової, грибної та герпетичної етіології;

ü локалізація шкірного процесу на кистях і стопах;

ü екзема сосків;

ü рецидивний кон’юнктивіт;

ü додаткові суборбітальні складки Денні-Моргана;

ü періорбітальна гіперпігментація, темні кола під очима;

ü еритродермія;

ü білий дермографізм тощо.

Діагноз АД встановлюється за наявності комбінації не менше 3-х “великих” і 3-х “малих” критеріїв за мінімальної тривалості збереження симптоматики не менше 6 тиж.

Працюючи з пацієнтами, хворими на АД, лікарі повинні виділяти конкретні критерії, які можуть піддаватися моніторингу. З цією метою застосовують шкалу SCORAD (оцінка ступеня важкості атопічного дерматиту), запропоновану Європейською групою експертів у 1992 році. Шкала SCORAD враховує такі показники: А – поширеність уражень шкіри; В – інтенсивність клінічних проявів; С – суб’єктивні симптоми (рис.1).

Розрахунок площі ураження (А) проводиться за правилом “дев’яток”: голова і шия – 9%, передня і задня поверхня тулуба – по 18%, верхні кінцівки - по 9%, нижні кінцівки – по 18%, ділянка промежини і статеві органи –1%. Існують відмінності в розрахунку площі поверхні ураження для дітей до 2-х років, які вказані на рис.1 у дужках.

Інтенсивність клінічних проявів (В) оцінюється за 6 симптомами: еритема (гіперемія); набряк/папула; кірочки /мокнуття; екскоріації; ліхеніфікація/лущення; загальна сухість шкіри.

Вираженість кожного симптому оцінюється від 0 до 3 балів: 0 –відсутня, 1 – слабка, 2 – помірна, 3 – різко виражена.

Оцінка суб’єктивних симптомів (С) проводиться самостійно дітьми (старше 7 років) або батьками за 10-ти бальною шкалою. При цьому оцінюються інтенсивність свербіння шкіри і порушення сну протягом останніх трьох днів і/або ночей з виведенням середніх показників. Величина індексу SCORAD обчислюється за формулою:

Індекс SCORAD = A/5 + 7B/2 + C

(8,5) (8,5)

(6) (6)

Свербіж (від 0 до 10) Розлади сну

Візуальна аналогова шкала

(середній показник за останні 3 дні і/або ночі)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Рис.2. Система SCORAD для оцінки важкості атопічного дерматиту

Дослідження останніх років доводять, що АД не є ізольованим ураженням шкіри, а системним захворюванням з ушкодженням багатьох органів і систем. Найчастіше спостерігаються ураження травного каналу. Гастроінтестинальна алергія виникає практично з перших днів і перших місяців життя дитини. Більше того, частота і вираженість клінічних проявів залежать від віку пацієнта.

У дітей раннього віку характерними симптомами є неспокій після їжі, болі в животі (кольки), метеоризм, зригування, блювота, диспепсичні прояви. Болі в животі переважно носять переймоподібний характер, з локалізацією в епігастрії або за ходом кишок, виникають переважно після приймання їжі.

З віком на перший план виступають симптоми, характерні для ураження верхніх відділів травного каналу (гастрити, дуоденіт тощо). Нерідко виявляються порушення гепатобіліарної системи, які проявляються аномаліями розвитку жовчевого міхура, дискінезією жовчних шляхів, холециститом, а іноді розвитком хронічного гепатиту.

Таким чином, атопічний анамнез і типова клініка захворювання дозволяють встановити діагноз і важкість перебігу АД. Однак, на цьому діагностичний пошук не закінчується. Наступним етапом є визначення причин цього захворювання у кожної дитини. Це завдання вирішує специфічна алергодіагностика, яка повинна включати:

1. алергологічний анамнез з веденням харчового щоденника;

2. шкірні тести, а за умови неможливості їх здійснення - методи специфічної алергодіагностики in vitro.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 421 | Нарушение авторских прав