АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

М’язи гомілки

М’язи гомілки приводять в рух дистальний відділ нижньої кінцівки – стопу – і пристосовані, як і м’язи стегна, для підтримки тіла у вертикальному положенні і переміщенні його по землі. Тому тут немає тонкої спеціалізації окремих м’язів, як це спостерігається на передпліччі у зв’язку з функцією руки як органа праці, а, навпаки, великі м’язові маси зростаються разом і отримують спільний сухожилок, об’єднуючи свої зусилля для виконання сильних і великих рухів, необхідних для підтримки вертикального положення при прямоходінні. Відповідно рухам навколо фронтальної осі гомілковостопного суглоба і суглобів пальців більша частина м’язів розміщується на передній і задній поверхнях гомілки, між дома гомілковими кістками спереду (передні м’язи) і ззаду (задні м’язи). Відповідно рухам стопи навколо сагітальної осі м’язи лежать і збоку, вздовж малогомілкової кістки (латеральна група).

За своїм походження перша і третя групи відносяться до дорзальних м’язів нижньої кінцівки, друга – до вентральних. Задня група розвинена сильніше за решту і складається із двох шарів поверхневого і глибокого. Всі м’язи гомілки ідуть у поздовжньому напрямку і прикріплюються на стопі, причому одні із них мають точки прикріплення на кістках заплесна і основі плеснових кісток, а інші – на фалангах пальців. Так що м’ясисті частини м’язів поміщуються в проксимальній частині гомілки, дистально, у напрямку до стопи м’язи переходять у сухожилки. Завдяки цьому гомілка має форму конусу. Що стосується функції, то передні м’язи проводять розгинання стопи, а ті із них, які ідуть до пальців, розгинають останні. Згинання стопи здійснюють задні і латеральні м’язи, сухожилки яких підходять до стопи ззаду або зі сторони підошви. Крім того, деякі із цих м’язів згинають пальці. Пронація і супінація гомілки проводиться головним чином тими м’язами гомілки, які мають прикріплення на медіальному або латеральному краї ступні.

Передня група. 1. Передній великогомілкови1й м’яз, musculus tibialis anterior, починається від бічного виростка і бічної поверхні великогомілкової кістки у двох проксимальних її третинах, а також від міжкісткової перепонки. Спускаючись вздовж великогомілкової кістки, він переходить у міцний сухожилок, який іде через медіальний фіброзний канал до медіального краю стопи, де прикріплюється до присередньої клиноподібної кістки і основі першої кістки плесна.

Функція. Розгинає стопу і підіймає її присередній край (супінація); разом із заднім великогомілковим м’язом приводить стопу. Коли стопа фіксована, м’яз нахиляє гомілку вперед, наближаючи її до тилу стопи.

2. Довгий розгинач пальців, musculus extensor digitorum longus, починаються від бічного виростка великогомілкової кістки, від головки і передньої поверхні малогомілкової кістки, від міжкісткової перепонки. Внизу м’яз переходить у сухожилок, який поділяється на чотири частини і прикріплюється на тилу ІІ – У пальців. Від дистальної частини довгого розгинача пальців відділяється невеликий м’язовий пучок, який дає п’ятий сухожилок. Він прикріплюється до основи У плеснової кістки. Цей пучок носить назву третього малогомілкового м’язу, musculus peroneus (fibularis) tertius. В цьому бачать першу стадію відокремлення нового для людини м’язу (його немає у мавп) – пронатора стопи, необхідного для прямоходіння.

Функція. Разом з третім малогомілковим м’язом розгинає стопу, підіймає її бічний край (пронація) і відводить стопу у бокову сторону. При фіксованій стопі дія його аналогічна передньому великогомілковому м’язу. Крім того, розгинає чотири пальці (ІІ – У).

3. Довгий розгинач великого пальця стопи, musculus extensor hallucis longus, лежить більш глибоко, під попередніми двома м’язами, бере свій початок від медіальної сторони малогомілкової кістки і міжкісткової перепонки, опускається на тил стопи до великого пальця, де і прикріплюється до його дистальної фаланги, даючи пучок і до проксимальної фаланги.

Функція. Розгинає стопу, підіймає її присередній край і розгинає великий палець. При фіксованій стопі разом з двома передніми м’язами нахиляє гомілку вперед.

Латеральна група. 1. Довгий малогомілковий м’яз, musculus peroneus (fibularis) longus, лежить поверхнево і бере початок від головки і проксимальної третини бічної поверхні малогомілкової кістки і прикріплюється на медіальному краї підошви до присередньої клиноподібної кістки і І кістці плесна.

Прикріплення до присередньої клиноподібної кістки властиво тільки людині (його немає у мавп) і відображає тенденцію м’язів гомілки і стопи мігрувати на великогомілкову сторону і підтримувати поперечне склепіння стопи.

Короткий малогомілковий м’яз, musculus peroneus (fibularis) brevis, лежить під попередньою. Сухожилок її іде позаду бічної кісточки і прикріплюється до горбистості У кістки плесна..

Функція. Обидва малогомілкові м’язи згинають, пронують стопу, опускаючи її присередній і підіймаючи бічний краї, і відводять стопу.

Задня група. Поверхневий шар: 1. Триголовий м’яз литки, musculus triceps surae. Він складається із двох м’язів – литкового, musculus gastrocnemius, розміщеного поверхнево і камбалоподібного м’язу, musculus soleus, який лежить під ним; обидва м’язи внизу мають спільний й сухожилок.

Литковий м’яз, musculus gastrocnemius, починається від підколінної поверхні стегнової кістки ззаду над обома виростками двома головками, які своїм сухожилковим початком зростаються з капсулою колінного суглобу. Головки переходять у сухожилки, які, злившись із сухожилком камбалоподібного м’язу, продовжуються у масивний ахіловий сухожилок, який кріпиться до задньої поверхні п’яткового горба.

Камбалоподібний м’яз, musculus gastrocnemius, товстий і м’ясистий. Лежить під литковим м’язом, займаючи великий простір на кістках гомілки. Лінія його початку знаходиться на головці і на верхній третині задньої поверхні малогомілкової кістки і опускається по великогомілковій кістці майже до межі середньої третини гомілки з нижньою.

Підошвовий м’яз, musculus plantaris, бере початок від підколінної поверхні стегнової кістки над бічним виростком стегна і від капсули колінного суглобу і переходить у тонкий і довгий сухожилок, яке тягнеться спереду литкового м’язу і прикріплюється до п’яткового горба. Цей м’яз у людини є рудиментарним утворенням.

Функція. Всі м’язи триголового м’язу гомілки, включаючи і підошвовий м’яз проводить згинання у гомілковостопному суглобі як при вільній нозі, так і при опорі на кінець стопи. Так як лінія тяги м’язу проходить медіально до осі піднадп’яткового суглобу, то він іще робить приведення стопи і супінацію. При стоянні триголовий м’яз гомілки (в особливості камбалоподібний м’яз) перешкоджає закиданню тіла наперед в гомілковостопному суглобі. М’язові доводиться працювати під впливом маси всього тіла, а тому він відзначається великою силою. При двосторонньому скороченні литковий м’яз може згинати коліно при фіксованій гомілці і стопі.

Глибокий шар, відділений від поверхневого глибокою фасцією гомілки, складається із трьох згиначів, які протистоять трьом однойменним розгиначам, які лежать на передній поверхні гомілки.

Довгий м’яз – згинач пальців, musculus flexor digitorum longus, самий медіальний із глибоких м’язів. Лежить на задній поверхні великогомілкової кістки, від якої бере свій початок. Сухожилок м’язу опускається позаду присередньої кісточки, на середині підошви розділяється на чотири вторинних сухожилки, які ідуть до ІІ – У пальців і прикріплюються до дистальних фаланг.

Функція в сенсі згинання пальців невелика; м’яз головним чином діє на всю стопу, проводячи при вільній нозі згинання і супінацію її. Він також разом із триголовим м’язом гомілки приймає участь у постановці стопи на носок (ходіння навшпиньки). При стоянні м’яз активно сприяє укріпленню склепіння стопи в поздовжньому напрямку. Під час ходьби притискує пальці до землі.

Задній великогомілковий м’яз, musculus tibialis posterior, займає простір між кістками гомілки, лежачи на міжкістковій перегородці і, частково, на великогомілковій і малогомілковій кістках. М’яз своїм сухожилком огинає присередню кісточку і прикріплюється до горбистості човноподібної кістки, а потім кількома пучками – до трьох клиноподібних кісток і основам ІІ – У кісток плесна.

Функція. Згинає стопу і приводить її спільно з переднім великогомілковим м’язом. Разом з другими м’язами, які прикріплюються на присередньому краї стопи (передній великогомілковий і довгий малогомілковий м’язи) утворює стрім’я, яке укріплює склепіння стопи.

Довгий м’яз – згинач великого пальця стопи, musculus flexor hallucis longus, самий латеральний із глибоких м’язів. Лежить на задній поверхні малогомілкової кістки, від якої бере свій початок. Сухожилок іде до великого пальця і прикріплюється до дистальної фаланги.

Функція. Згинає великий палець. Подібно решті задніх м’язів гомілки, може проводити згинання, приведення і супінацію стопи і укріплює склепіння стопи у передньо – задньому напрямку.

М’язи стопи

Стопа, як і кисть, окрім сухожилків, які належать довгим м’язам, які спускаються на неї, має власні короткі м’язи; м’язи ці поділяються на тильні (дорзальні) і підошвові.

Тильні м’язи. Короткий м’яз – розгинач пальців, musculus extensor digitorum brevis, розміщується на тилу стопи. Бере початок від п’яткової кістки. Направляючись вперед, розділяється на чотири тонких сухожилки до ІІ – У пальців.

Функція. Робить розгинання ІІ – У пальців разом з легким відведенням їх у бічну сторону.

Підошвові м’язи. Утворюють три групи: медіальну (м’язи великого пальця), латеральну (м’язи мізинця) і середню, яка лежить посередині підошви.

М’язи медіальної групи. 1. Відвідний м’яз великого пальця, musculus abductor hallucis.

Короткий м’яз – згинач великого пальця, musculus flexor hallucis brevis.

Привідний м’яз великого пальця, musculus adductor hallucis.

Функція. М’язи медіальної групи підошви, окрім дій, вказаних у назві, приймають участь в укріпленні склепіння стопи на медіальній стороні.

М’язи латеральної групи. 1. Відвідний м’яз мізинця, musculus abductor digiti minimi.

2. Короткий м’яз – згинач мізинця, musculus flexor digiti minimi brevis.

Функція. М’язи бічної групи підошви в сенсі дії кожного із них на мізинець незначна. Головна їх роль заключається в укріпленні бічного краю склепіння стопи.

М’язи середньої групи. 1.Короткий м’яз – згинач пальців, musculus flexor digitorum brevis.

2. Квадратний м’яз підошви, musculus quadratus plantae.

3. Червоподібні м’язи, musculi lumbricales.

4. Міжкісткові м’язи, musculi interossei, лежать найбільш глибоко з боку підошви, відповідно проміжкам між кістками плесна. Розділяючись, як і однойменні м’язи кисті, на дві групи – три підошвові, musculi interossei plantares, і чотири тильні, musculi interossei dorsales, разом з тим, вони відрізняються своїм розміщенням. На кисті у зв’язку з хватальною функцією вони групуються навколо ІІІ пальця, на стопі – у зв’язку з її опорною роллю, вони групуються навколо ІІ пальця.

Функція. Приводять і розводять пальці, але в дуже обмеженому обсязі.

ЗМІСТ

Анатомія як наука............................................ 2

Методи анатомічного дослідження.............................. 5

Видатні вчені – анатоми і біологи............................... 7

Українська медицина і анатомія................................. 10

Організм і його складові частини................................. 11

Тканини...................................................... 12

Органи....................................................... 14

Системи органів і апарати....................................... 14

Основні етапи індивідуального розвитку людини – онтогенезу........ 17

Позаутробний період розвитку організму........................... 23

Форма людського тіла, розмір, статеві відмінності................... 25

Положення людини у природі.................................... 29

Анатомічна номенклатура........................................ 36

Опорно – руховий апарат........................................ 38

Остеологія..................................................... 39

Кістка як орган................................................. 41

Розвиток кістки................................................ 45

Класифікація кісток............................................. 50

Скелет тулубу.................................................. 51

Хребтовий стовп............................................... 55

Окремі види хребців............................................ 57

Грудна клітка.................................................. 62

Груднина...................................................... 62

Ребра......................................................... 63

Скелет голови.................................................. 66

Кістки черепу.................................................. 70

Потилична кістка............................................... 71

Клиноподібна кістка............................................ 72

Скронева кістка................................................ 73

Тім’яна кістка.................................................. 77

Лобова кістка.................................................. 77

Решітчаста кістка............................................... 79

Лицевий череп................................................. 80

Верхня щелепа................................................. 81

Піднебінна кістка............................................... 82

Нижня носова раковина......................................... 83

Носова кістка.................................................. 84

Слізна кістка................................................... 84

Леміш........................................................ 84

Вилична кістка................................................. 84

Нижня щелепа................................................. 85

Під’язикова кістка.............................................. 88

Череп у цілому................................................. 88

Вікові і статеві особливості черепу................................ 93

Скелет кінцівок................................................ 94

Філогенез кінцівок.............................................. 94

Скелет верхньої кінцівки........................................ 99

Пояс верхньої кінцівки.......................................... 99

Ключиця...................................................... 99

Лопатка...................................................... 100

Скелет вільної верхньої кінцівки................................. 101

Плечова кістка................................................ 101

Ліктьова кістка................................................ 103

Променева кістка.............................................. 103

Кістки кисті.................................................. 104

Зап’ясток..................................................... 104

П’ясток...................................................... 105

Кістки пальців кисті........................................... 105

Скелет нижньої кінцівки........................................ 106

Пояс нижньої кінцівки......................................... 106

Клубова кістка................................................ 107

Лобкова кістка................................................ 108

Сіднична кістка............................................... 108

Таз як ціле................................................... 108

Скелет вільної нижньої кінцівки................................. 111

Стегнова кістка................................................ 112

Надколінок................................................... 113

Кістки гомілки................................................ 113

Великогомілкова кістка......................................... 114

Малогомілкова кістка.......................................... 115

Кістки стопи.................................................. 115

Заплеснові кістки.............................................. 116

Кістки плесна................................................. 118

Кіски пальців стопи............................................ 118

Стопа як ціле................................................. 118

Загальна артрологія............................................ 119

Безперервні з’єднання.......................................... 120

Перервні з’єднання............................................ 123

Біомеханіка суглобів........................................... 125

Класифікація суглобів і їх загальна характеристика................. 127

Скронево – нижньощелепний суглоб............................. 132

З’єднання хребтового стовпа з черепом........................... 133

З’єднання між хребцями........................................ 134

З’єднання кісток грудної клітки.................................. 137

З’єднання ребер............................................... 137

З’єднання ребер з хребцями..................................... 137

З’єднання кісток поясу верхньої кінцівки.......................... 138

З’єднання кісток поясу і вільної верхньої кінцівки.................. 138

Плечовий суглоб.............................................. 138

Ліктьовий суглоб.............................................. 140

З’єднання кісток передпліччя між собою.......................... 142

З’єднання кісток передпліччя з кистю............................. 142

З’єднання кісток кисті.......................................... 143

З’єднання кісток тазу........................................... 145

Кульшовий суглоб............................................. 146

Колінний суглоб............................................... 148

З’єднання кісток гомілки між собою.............................. 151

З’єднання кісток гомілки зі стопою і між кістками стопи............. 152

Загальна міологія.............................................. 154

Спеціальна міологія............................................ 164

М’язи спини.................................................. 164

Поверхневі м’язи спини........................................ 164

Глибокі м’язи спини............................................ 166

М’язи вентральної сторони тулубу............................... 169

М’язи грудної клітки........................................... 170

Діафрагма.................................................... 172

М’язи живота................................................. 174

М’язи шиї.....................................................180

Поверхневі м’язи – похідні зябрових дуг...........................180

Середні м’язи, або м’язи під’язикової кістки........................181

Глибокі м’язи................................................. 184

М’язи голови................................................. 185

Жувальні м’язи............................................... 185

Мімічні м’язи................................................ 186

М’язи верхньої кінцівки........................................ 190

М’язи поясу верхньої кінцівки.................................. 190

М’язи плеча.................................................. 192

М’язи передпліччя............................................. 194

Передня група................................................ 195

Задня група.................................................. 195

М’язи кисті.................................................. 196

М’язи нижньої кінцівки........................................ 198

М’язи поясу нижньої кінцівки................................... 198

М’язи стегна.................................................. 201

М’язи гомілки................................................. 205

М’язи стопи.................................................. 209

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 980 | Нарушение авторских прав