АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Передня група

Поверхневий шар складається із наступних м’язів:

1. Круглий пронатор, musculus pronator teres.

2. Променевий згинач зап’ястку, musculus flexor carpi radialis.

3. Довгий долонний м’яз, musculus palmaris longus.

4. Ліктьовий згинач зап’ястку, musculus flexor carpi ulnaris.

5. Поверхневий згинач пальців, musculus flexor digitorum superficialis. М’яз починається від медіального надвиростка плечової кістки, вінцевого відростка ліктьової кістки і верхньої частини променевої кістки. М’яз поділяється на чотири довгих сухожилки, які спускаються із передпліччя через канал зап’ястку на долоню, де ідуть на долонну поверхню ІІ – У пальців.

На рівні тіла проксимальної фаланги кожен із сухожилків поділяється на дві ніжки, які розходяться і утворюють щілину для пропуску сухожилка глибокого згинача, з яким вони перехрещуються і прикріплюються на долонній поверхні основи середньої фаланги.

Функція. Згинає проксимальну і середню фаланги пальців (за виключенням великого), а також всю кисть.

Глибокий шар:

Довгий згинач великого пальця кисті, musculus flexor pollicis longus.

Глибокий згинач пальців, musculus flexor digitorum profundus.

Квадратний пронатор, musculus pronator quadratus.

Задня група

Поверхневий шар м’язів може бути поділений на дві вторинні групи: променеву і ліктьову.

Променева група поверхневого шару. 1. Плечопроменевий м’яз, musculus drachioradialis, лежить на передньолатеральній поверхні передпліччя, вздовж його бічного краю. Цей м’яз починається від латерального краю плечової кістки, розміщуючись між плечовим і триголовим м’язами. Потім її черевце опускається спереду променевої кістки і в середині передпліччя переходить у довгий сухожилок, який прикріплюється до променевої кістки над шилоподібним відростком. Медіально м’яз межує з круглим пронатором і променевим згиначем зап’ястку. Функція. Згинає передпліччя в ліктьовому суглобі і установляє променеву кістку у середнє положення між супінацією і пронацією (таке положення зазвичай приймають передпліччя і кисть при вільно опущених руках).

2. Променевий довгий розгинач зап’ястку, musculus extensor carpi radialis longus.

3. Короткий променевий розгинач зап’ястку, musculus extensor carpi radialis brevis.

Ліктьова група поверхневого шару. 1. М’яз – розгинач пальців, musculus extensor digitorum.

2. М’яз – розгинач мізинця, musculus extensor digiti minimi.

3. Ліктьовий розгинач зап’ястку, musculus extensor carpi ulnaris.

4. М’яз – відвертач (супінатор), musculus supinator.

5. Довгий відвідний м’яз великого пальця кисті, musculus abductor pollicis longus.

6. Короткий відвідний м’яз великого пальця, musculus abductor pollicis brevis.

7. Довгий м’яз – розгинач великого пальця, musculus extensor pollicis longus.

8. Розгинач вказівного пальця, musculus extensor indicis.

М’язи кисті

Окрім сухожилків м’язів передпліччя, які проходять по тильній і долонній поверхнях кисті, на останній є власні короткі м’язи, які починаються і закінчуються на цьому відділі верхньої кінцівки. Вони поділяються на три групи. Дві із них, які розміщуються по ліктьовому і променевому краям долоні, утворюють підвищення великого пальця, thenar, і підвищення мізинця, hypothenar. Третя (середня) група залягає відповідно долонній западині, palma manus. У людини м’язи кисті являють собою найважливішу частину верхньої кінцівки – органу праці, досягають найбільшої досконалості. При цьому в процесі еволюції людини найбільшого розвитку у порівнянні з антропоїдами досягли м’язи великого пальця, завдяки чому людина володіє властивістю максимального протиставлення його. Відображенням цього служить можливість на зігнутій у кулак руці доставати кінцем великого пальця суглоби мізинця. У людини досягають найбільшого розвитку і розгиначі, завдяки чому кожен палець отримав можливість повного випрямлення.. В результаті кисть і кожен її палець отримали можливість максимального згинання і розгинання, що необхідно для праці.

М’язи підвищення великого пальця, thenar. 1) Короткий відвідний м’яз великого пальця кисті, musculus abductor pollicis brevis; 2) короткий м’яз – згинач великого пальця, musculus flexor pollicis brevis; 3) протиставний мяз великого пальця, musculus opponens pollicis; 4) привідний мяз великого пальця, musculus adductor pollicis.

М’язи підвищення мізинця. 1) Короткий долонний мяз, musculus palmaris brevis; 2) Відвідний мяз мізинця, musculus abductor digiti minimi; 3) Короткий м’яз – згинач мізинця, musculus flexor digiti minimi brevis; 4) Протиставний м’яз мізинця, musculus opponens digiti minimi.

М’язи долонної западини. 1) Червоподібні м’язи, musculi lumbricales; 2) Тильні і долонні міжкісткові м’язи, musculi interossei dorsales et palmares.

Виконуючи головним чином функцію відведення і приведення пальців до серединної лінії, вони групуються навколо середнього пальця. Так, три долонні міжкісткові м’язи, являючись аддукторами розміщені у напрямку, який розходиться від серединної лінії (від ІІІ п’ясткової кістки) і прикріплюються до тильного сухожилкового розтягнення розгинача пальців на ІІ, ІІІ і ІУ пальцях. І палець приводиться власним аддуктором, який замінює четвертий долонний міжкістковий м’яз. Чотири тильних міжкісткових м’язи, являючись абдукторами, розміщуються у напрямку, який сходиться до ІІІ п’ясткової кістки. І і У пальці мають власні абдуктори. Всі міжкісткові м’язи, крім того, згинають проксимальну фалангу і розгинають середню і дистальну, так як це роблять червоподібні м’язи. Таким чином, кожна фаланга кожного пальця має один і навіть два окремих м’язи, які приводять її у рух; наприклад проксимальну фалангу кожного із ІІ – У пальців згинають червоподібні і долонні міжкісткові м’язи, середню – поверхневий згинач пальців і дистальну – глибокий згинач пальців.

Така функціональна індивідуальність м’язів і їх сухожилків у мавп виражена слабкіше, чім у людини.

М’язи нижньої кінцівки

М’язи нижньої кінцівки поділяються на м’язи поясу нижньої кінцівки, стегна, гомілки і стопи.

М’язи поясу нижньої кінцівки

М’язи поясу нижньої кінцівки ідуть від тазу до верхнього кінця стегнової кістки і проводять рухи у кульшовому суглобі навколо всіх трьох його осей. Вони розміщуються з усіх боків суглобу і виконують всі види рухів. За точками прикріплення на стегні і головній функції їх поділяють на передню та задню групи.

Передня група (згиначі) має прикріплення на малому вертлюгу; до неї відносяться клубовопоперековий м’яз, musculus iliopsoas (клубовий м’яз, musculus iliacus і великий поперековий м’яз, musculus psoas major) і малий поперековий м’яз, musculus psoas minor.

Задня група (розгиначі, обертачі і відвідні м’язи) прикріплюються до великого вертлюга або близько від нього; до її складу входять: великий, середній і малий сідничні м’язи, musculus gluteus maximus, medius et minimus; м’яз – натягувач широкої фасції, musculus tensor fasciae latae; грушоподібний м’яз, musculus piriformis; внутрішній затульний м’яз, musculus obturator internus; верхній та нижній близнюкові м’язи, musculus gemellus superior et inferior; квадратний м’яз стегна, musculus quadratus femoris і зовнішній затульний м’яз, musculus obturator externus.

Передня група. 1. Клубовопоперековий м’яз, musculus iliopsoas, складається із двох головок. Одна – великий поперековий м’яз, musculus psoas major. Бере початок від бічної поверхні тіл і міжхребцевих дисків ХІІ грудного і чотирьох верхніх поперекових хребців. Спускаючись вниз і трохи латерально, підходить до клубового м’язу. Друга – клубовий м’яз, musculus iliacus, починається від клубової ямки клубової кістки і передньої верхньої та нижньої клубових остей, spina iliaca anterior superior et inferior. З медіального боку він трохи покривається великим поперековим м’язом, причому між краєм останнього і ним утворюється глибока борозна, в якій лежить стегновий нерв. Волокна клубового м’язу, сходячись донизу, приєднуються до великого поперекового м’язу, зростаючись в єдиний клубовопоперековий м’яз; останній розміщується на передній поверхні кульшового суглобу, виходить з під пахової зв’язки через м’язову лакуну і прикріплюється до малого вертлюга.

Функція. Проводить згинання і супінацію стегна у кульшовому суглобі. При укріпленій нижній кінцівці може згинати поперековий відділ хребтового стовпу.

2. Малий поперековий м’яз, musculus psoas minor, прилягає до великого поперекового м’язу, зустрічається не завжди.

Задня група. 1. Великий сідничний м’яз, musculus gluteus maximus, масивний м’язовий пласт, залягаючий безпосередньо під шкірою в сідничній ділянці. Починається від зовнішньої поверхні клубової кістки, від грудопоперекової фасції, від бокових частин крижа і куприка, спускається косо вниз і вбік у вигляді паралельних м’язових пучків, розділений тонкими сполучнотканинними перегородками, які відходять від зовнішньої фасції м’яза. Сама передня частина м’язових пучків, переходячи в широкий плоский сухожилок, огинає збоку великий вертлюг і продовжується в широку фасцію стегна. Задня частина м’язу прикріплюється до сідничної горбистості стегнової кістки.

Функція. Являючись антагоністом клубовопоперекового м’язу, розгинає ногу у кульшовому суглобові, повертаючи її трохи зовні, а при укріплених ногах проводить розгинання зігнутого вперед тулубу. При стоячому положенні в тому випадку, коли вага припадає спереду поперечної осі кульшового суглобу (військова осанка) скорочення м’язу підтримує рівновагу тазу разом із тулубом, не даючи йому можливості закидатись наперед.

2. Середній сідничний м’яз, musculus gluteus medius, в задній частині покрита великим сідничним м’язом, а спереду лежить поверхнево. Починається від зовнішньої поверхні клубової кістки віялоподібним черевцем і закінчується плоским сухожилком у бічної поверхні великого вертлюга поблизу верхівки.

Функція. При скороченні відводить стегно. Передні її пучки, скорочуючись окремо, обертають стегно всередину, а задні – зовні.; при опорі тіла на одну ногу вона нахиляє таз у свою сторону.

3. М’яз – натягувач широкої фасції, musculus tensor fasciae latae. Ембріологічно являє собою відщеплення середнього сідничного м’язу і розміщується зразу спереду останньої на бічній стороні стегна між двома листками фасції стегна, зростаючись з початком середнього сідничного м’язу, і своїм дистальним кінцем в потовщену смугу широкої фасції стегна, яка називається клубово – гомілковим трактом. Смуга ця протягується вздовж бічної поверхні стегна і прикріплюється до бічного виростка великогомілкової кістки.

Функція. Натягує клубово – великогомілковий тракт, через нього діє на колінний суглоб і згинає стегно. Завдяки зв’язку з м’язом – натягувачем широкої фасції великий і середній сідничні м’язи сприяє рухові в колінному суглобі – згинанні і обертанні зовні.

4. Малий сідничний м’яз, musculus gluteus minimus, лежить під середнім сідничним м’язом. Починається від зовнішньої поверхні клубової кістки і прикріплюється до передньої поверхні великого вертлюгу плоским сухожилком.

Функція. Така ж як і в середнього сідничного м’язу.

5. Грушоподібний м’яз, musculus piriformis, починається від тазової поверхні крижа латеральніше передніх крижових отворів, виходить через великий сідничний отвір із порожнини тазу, проходить поперечно по задній стороні кульшового суглобу і прикріплюється до великого вертлюга.

Функція. Обертає стегно зовні і частково приводить його; при укріпленій нозі може нахиляти таз в свій бік.

6. Внутрішній затульний м’яз, musculus obturatorius internus, бере початок від внутрішньої поверхні окружності затульного отвору і затульної мембрани, проходить через кістковий край малого сідничного отвору і прикріплюється до вертлюжної ямки стегнової кістки. З боків сухожилку внутрішнього затульного м’язу, який лежить поза порожниною малого тазу, на задній стороні кульшового суглобу приростають два плоских і вузьких м’язових пучки – так звані близнюкові м’язи, musculi gemelli, із яких верхній (m. gemellus superior) починається від сідничної ості, а нижній (m. gemellus inferior) – від сідничного горба. Обидва ці маленькі м’язи прикріплюються разом із сухожилком внутрішнього затульного м’язу.

Функція. Обертає стегно зовні.

7. Квадратний м’яз стегна, m. quadratus femoris. Він лежить вниз від нижнього близнюкового м’язу під нижнім краєм великого сідничного м’язу. Волокна м’язу розміщені в поперечному напрямку від сідничного горба до міжвертлюжного гребеня стегнової кістки.

Функція. Обертає стегно зовні.

8. Зовнішній затульний м’яз, m. obturatorius internus, починається від зовнішньої поверхні кісток тазу з медіального боку затульного отвору, а також від затульної мембрани, огинає знизу і ззаду капсулу кульшового суглобу і прикріплюється вузьким сухожилком до суглобової капсули і до вертлюжної ямки.

Функція. Проводить обертання стегна зовні.

М’язи стегна

М’язи стегна приймають участь у прямоходінні і підтримці тіла у вертикальному положенні, приводячи в рух довгі кісткові важелі. В зв’язку з цим вони стають довгими і зростаються у значні маси з одним спільним сухожилком, утворюючи багатоголові м’язи (наприклад, двоголовий і чотирьохголовий м’язи стегна. М’язи стегна поділяються на три групи: передню (головним чином розгиначі), задню (згиначі) і медіальну (привідні). Остання група діє на кульшовий суглоб, а перші дві – переважно, на колінний суглоб, проводячи рухи навколо фронтальної осі. Чим і визначається їх положення на передній і задній поверхнях стегна і прикріпленням на гомілці.

З латеральної сторони передня і задня група м’язів відокремлені міжм’язовою перегородкою.

Передня група. 1. Чотириголовий м’яз стегна, m. quadriceps femoris, займає всю передню і, частково, бічну поверхню стегна і складається із чотирьох з’єднаних між собою головок, а саме:

Прямий м яз стегна, m. rectus femoris, лежить поверхнево і починається від передньої нижньої ості клубової кістки і від верхнього краю вертлюжної ямки, будучи прикритою у свого початку м’язом – натягувачем широкої фасції і кравецьким м’язом. Прямий м’яз стегна іде вздовж середини стегна і вище надколінка з’єднується із спільним сухожилком усього чотириголового м’язу.

Латеральний широкий м’яз, m. vastus lateralis, оточує стегнову кістку з латеральної сторони, бере початок від міжвертлюжної лінії, від бокової поверхні великого вертлюга і латеральної губи шорсткої лінії. Волокна м’язу ідуть косо вниз і закінчуються на деякій відстані вище надколінка.

Медіальний широкий м’яз, m. vastus medialis, лежить медіально по відношенню до стегнової кістки, починається від медіальної губи шорсткої лінії стегна. Її м’язові пучки ідуть в косому напрямку від медіальної сторони вниз і вбік.

Проміжний широкий м’яз, m. vastus intermedius, лежить безпосередньо на передній поверхні стегнової кістки, від якої і отримує початок, доходячи проксимально майже до міжвертлюжної лінії. Її волокна ідуть паралельно у вертикальному напрямку до спільного сухожилку. З боків проміжний широкий м’яз прикритий широкими латеральним і медіальним м’язами, з якими він тут зростається. Спереду від нього лежить прямий м’яз стегна. Всі ці частини чотириголового м’язу над колінним суглобом утворюють спільний сухожилок, яке, фіксуючись до основи і бокових країв надколінка, продовжується у зв’язку надколінка, яка кріпиться до горбистості великогомілкової кістки.

Функція. Розгинач гомілки в колінному суглобі. Прямий м’яз, який перекидається через кульшовий суглоб, згинає його.

Кравецький м’яз, musculus sartorius. Почавшись від передньої верхньої ості клубової кістки, опускається у вигляді довгої стрічки вниз і медіально і прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки.

Функція. Згинає колінний суглоб, а коли останній зігнутий, обертає гомілку всередину, діючи разом із м’язами, які прикріплюються до гомілки там, де і він. Може також згинати і супінувати стегно у кульшовому суглобові, підтримуючи цією дією клубовопоперековий і прямий м’язи.

Задня група. 1. Півсухожилковий м’яз, m. semitendinosus. Називається так внаслідок свого довгого сухожилка, який займає майже всю її дистальну половину. Починається на сідничному горбі і прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки.

2. Півперетинчастий м’яз, m. semimembranosus, лежить під попереднім. Він починається на сідничному горбі пластинчатим сухожилком, який складає майже всю проксимальну половину м’язу, звідки і походить його назва.

3. Двоголовий м’яз стегна, musculus biceps femoris. М’яз складається із двох головок. Довга, caput longum, починається разом із півсухожилковим м’язом на сідничному горбі; коротка головка, caput brevе, відходить від середньої третини бічної губи шороховатої лінії. Обидві головки, об’єднуючись разом, прикріплюються до головки малогомілкової кістки.

4. Підколінний м’яз, musculus popliteus, трикутної форми, лежить на задній поверхні колінного суглобу. Почавшись від латерального надвиростка стегнової кістки, приростає до проксимального відділу задньої поверхні великогомілкової кістки.

Функція. Так як півсухожилковий, півперетинчастий і двоголовий м’язи стегна перекидаються через два суглоби, то при фіксованому тазу, вони, діючи разом, згинають гомілку у колінному суглобі, розгинають стегно, а при фіксований гомілці проводять розгинання тулубу спільно з великим сідничним м’язом. Коли коліно зігнуте, ті ж м’язи роблять обертання гомілки, скорочуючись окремо на тій або іншій стороні. Зовні обертає гомілку двоголовий м’яз, а всередину – півсухожилковий і півперетинчастий м’язи. Підколінний м’яз діє тільки на один колінний суглоб, згинаючи останній і обертаючи гомілку всередину.

Медіальна група. 1. Гребінний м’яз, musculus pectineus, почавшись від верхньої гілки і гребеня лобкової кістки, іде вниз і трішки вбік і прикріплюється до гребінної лінії стегнової кістки.

2. Довгий привідний м’яз, musculus adductor longus, починається на передній поверхні верхньої гілки лобкової кістки і прикріплюється до медіальної губи шороховатої лінії стегнової кістки у середній третині.

3. Короткий привідний м’яз, musculus adductor brevis, лежить під попередніми м’язами. Починається вона на передній поверхні лобкової кістки і прикріплюється до медіальної губи шороховатої лінії у верхній частині.

4. Великий привідний м’яз, musculus adductor magnus, самий потужний із привідних м’язів. Вона лежить дальше всього дозаду і покрита спереду у проксимальній своїй частині коротким і довгим привідними м’язами. Почавшись від гілок сідничної і лобкової кісток і від сідничного горба, великий привідний м’яз направляється в латеральну сторону і прикріплюється до медіальної губи шороховатої лінії на всьому її протязі до медіального виростка стегнової кістки. Верхні волокна м’язу ідуть від лінії прикріплення майже поперечно і описуються окремо під назвою малого привідного м’язу, musculus adductor minimus.

5. Тонкий м’яз, musculus gracilis, довга і вузька м’язова стрічка, яка проходить поверхнево по медіальному краю загальної маси привідних м’язів. Початок її знаходиться на нижній гілці лобкової кістки поблизу симфізу. Прикріплюється до фасції гомілки біля горбистості великогомілкової кістки.

Функція. Всі привідні м’язи згідно їх назві проводять приведення стегна, обертаючи його трішки зовні. Ті із них, які пересікають поперечну вісь кульшового суглобу спереду (гребінний, довгий і короткий привідні м’язи) можуть також проводити згинання у кульшовому суглобі, а великий привідний м’яз, розміщений ззаду від цієї осі, навпаки, проводить у ньому розгинання. Тонкий м’яз, як такий, що перекидається через два суглоби, окрім приведення стегна, робить іще згинання гомілки в колінному суглобі і обертає її всередину.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 660 | Нарушение авторских прав