АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

До занять аутотренінгом

Завдання. Оволодіти методикою визначення рівня схильності людини до занять ідеомоторним тренуванням – (IT). Оцінити рівень схильності до IT з врахуванням спортивної спеціалізації, кваліфікації та типу нервової системи досліджуваних.

Методика. Перед досліджуваними ставиться завдання оцінити схильність до IT, навчитись вводити себе за допомогою уяви в стан "бойової готовності" (БГ) і в стан "глибокого спокою" (ГС).

Перед початком тестування кожний студент продумує зміст своїх моделей радості і спокою (формули, схеми, малюнки тощо), описує їх в протоколі. Це прискорюватиме "входження" досліджуваних у відповідний стан.

Про рівень психофункціональної схильності до занять аутотренінгом судять за зміною величини ЧСС. Спочатку викладач дає вказівку всім студентам визначити пульс спокою за 10 с. Потім подається команда: "Починаємо входити (включатися) у стан "бойової готовності". В цей час досліджувані, максимально напружуючи уяву, подумки промовляють формули готовності до спортивних змагань, записуючи їх в протокол. На 30-ій секунді після включення у БГ дається вказівка для підрахунку ЧСС знову ж за 10с. Важливо, щоб досліджувані вміли підтримувати навіюваний емоційний стан протягом усіх 10 с періоду підрахунку пульсу. Після п’ятихвилинного відпочинку вирішується друге завдання – входження в "глибокий спокій" за 30 с. при контролюванні ЧСС. При вирішенні цього завдання, як правило, використовують такі формули заспокійливої частини аутотренінгу:

• «Я розслаблююсь і заспокоююсь»;

• «Стан глибокого спокою»;

• «Я відчуваю тепло і сонливість»;

• «Я відпочиваю» тощо.

Тривалість самонавіювання – 30 с, контроль ефективності – за зміною частоти пульсу.

Результати досліджень заносять в протокольну таблицю. Розраховують процент приросту пульсу в стані БГ і його зменшення навіюванням глибокого спокою. Одержані дані аналізують з врахуванням спортивної спеціалізації, кваліфікації та типу нервової системи досліджуваних.

Результати тестування рівня схильності студентів (спортсменів) до занять аутотренінгом

8.5. СИТУАЦІЙНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАДАЧІ

1. Вкажіть на сутність понять: "довільні рухи", "мимовільні рухи", "первинні автоматизми", "вторинні автоматизми", "рухові навички". Наведіть приклади довільних і мимовільних рухів.

2. Кваліфікований спортсмен витрачає на виконання конкретної вправи (дозованого навантаження) менше енергії, ніж початківець. Чому? Наведіть приклади навичок високого і низького рівня автоматизації.

3. Слід від шин велосипеда, керований учнем, який тільки що навчився на ньому їздити, не прямий, як у досвідченого велосипедиста, а хвилеподібний. Якій фазі формування рухової навички відповідає вказаний період навчання їзди на велосипеді? Які фізіологічні механізми лежать в основі вказаного явища?

4. Чи може бути причиною невдалого виконання завченої вправи юним гімнастом присутність на тренуванні сторонніх осіб. Обгрунтуйте відповідь, виходячи з основних положень вчення про зовнішнє гальмування рухових навичок.

5. У висококваліфікованих спринтерів, які добре володіють даною руховою навичкою, на фініші досить часто спостерігається додаткове напруження м’язів лиця і шиї. Така ситуація з активізацією зайвих груп м’язів завжди спостерігається на початку оволодіння учнем новою руховою навичкою. Поясніть вказану, на перший погляд, нелогічність ситуації.

6. В умовах тренування учень досконало опанував навичкою руху на лижах, проте в повільному темпі. Чи порушуватиметься техніка руху лижника в змагальних умовах, коли необхідно бігти швидко? Вкажіть на особливості вироблення нових рухових навичок учнями різних типів нервової системи.

7. Тварина з класу земноводних (жаба) з перерізаним у шийному відділі спинним мозком може стрибати. Чи може рухатись людина з травмою, яка спричинила розрив спинного мозку з головним? Про який рівень побудови рухів іде мова у першому і в другому випадках? На якому рівні побудови рухів футболістом вирішується завдання – забити м’яч у ворота суперника?

8. У формуванні рухових навичок важлива роль належить процесам гальмування. Наведіть приклади прояву запізнювального гальмування в спорті (виникнення стану передстартової лихоманки і апатії).

9. Кваліфікований гімнаст досить швидко оволодів рядом нових рухових навичок з допущенням деяких помилок. Менш кваліфікований гімнаст оволодів цими ж навичками за більш тривалий проміжок часу, але без помилок. Перед відповідальними змаганнями виявилось, що другий номер команди був більш підготовлений, ніж перший. Розкрийте фізіологічний механізм виникнення даної ситуації.

10. Формуючи у дітей рухові навички, вчитель фізкультури повинен максимально повно використовувати ефект від позитивного перенесення навичок, а негативне перенесення попереджувати. Наведіть приклади позитивного і негативного переносу рухових навичок. 11.3 позиції вчення про позамежне гальмування рухових навичок вкажіть на основні умови, яких належить дотримуватись при навчанні дітей новим руховим діям.

12. Перед виконанням швидкісно-силових вправ (метання списа, штовхання ядра) учня навчають дещо розтягувати м’язи (за межі довжини спокою), які беруть безпосередню участь у виконанні вправи. Для чого це робиться?

13. Наочним прикладом використання диференціювального гальмування в спортивній практиці можуть бути досліди А.С.Ревзона, який навчав школярів стрибкам у довжину з розбігу. В чім сутність даної методики. Дайте їй фізіологічне обгрунтування з позиції вчення про диференціювальне гальмування рухових навичок.

14. Характеризуючи основні компоненти рухової навички, вкажіть, в яких видах спорту при складних центральних компонентах еферентні компоненти досить прості і, навпаки, при менш складних програмах дій спостерігається значна складність еферентних компонентів.

15. При порушенні принципу систематичності тренувань (тривала бездіяльність), формування рухових навичок гальмується. Вкажіть на особливості перебігу згашувального гальмування рухових навичок та їх розгальмовування.

16. Реалізація моторної програми рухової навички здійснюється шляхом активізації певної кількості нейронів, визначення тривалості роботи кожного нейрона окремо і комплексу нейронів в цілому, визначення початку і кінця роботи окремих рухових одиниць м’язів – антагоністів. За якими фізіологічними показниками оцінюють ефективність реалізації вище зазначеної моторної програми рухової навички? Вкажіть на характерні особливості реалізації програми рухів добре автоматизованої рухової навички.

17. Вкажіть, на якому рівні побудови рухів здійснюються рухові акти пов’язані з підготовкою лиж до змагань?

18. Враховуючи фізіологічну роль для організму функціональних рухових систем, вкажіть, які порушення (симптоми) виникатимуть при травмах (розривах) рухових нервів або дегенерації мото-нейронів?

19. Важливою підкірковою з’єднувальною ланкою між "асоціативними" і руховими ділянками кори головного мозку є базальні ганглії. Вкажіть, які порушення рухових функцій спостерігатимуться у людини при пошкодженні базальних гангліїв?

20. Програми виконання рухових актів у дітей з віком вдосконалюються. При цьому зменшується латентний період виникнення потенціалу дії, латентний період моторної реакції, тривалість періоду досягнення максимальної імпульсної активності. На що вказують згадані зміни показників програмування діяльності? В якому віці дітей ці показники змінюються особливо виразно?

21. Вкажіть, які основні блоки включатиме в себе функціональна система юного туриста, якому необхідно перебратися через глибоку канаву.

8.6. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ КОМП’ЮТЕРНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 849 | Нарушение авторских прав