АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МІСЦЕ ДЛЯ ЗАНЯТЬ АУТОГЕННИМ ТРЕНУВАННЯМ

Місце повинне забезпечувати комфортабельні умови. Не повинно бути дуже холодно або жарко, задушливо, шумно. Невеликий фоновий шум, як правило, не заважає заняттям; слід виключити раптовий і гучний шум. Приміщення не обов'язково повинно бути затемнене. Якщо світло з вікна заважає, можна сісти спиною до вікна. Місце для занять аутогенним тренуванням повинно бути таким, щоб людина відчувала себе в безпеці, щоб вона була упевнена, що їй не заважатимуть і не скористаються її розслабленим станом.

У міру підвищення тренованості вимоги до приміщення зменшуються.

Зауваження психотерапевту. Слід підкреслювати, що вимоги до місця на перших порах можуть бути різними: один може самостійно займатися у присутності інших людей, а інший буде боятися займатися, якщо в іншій кімнаті є люди і є невелика вірогідність, що хтось ввійде і перешкодить заняттю. Тому кожний займається в тих умовах, які відповідають його можливостям. Слід спонукати всіх займатися на зустрічах з інструктором, мотивуючи це тим, що, коли займаються всі, не треба когось соромитися, оскільки в цей час скептичне спостереження виключається. Сумісні заняття АТ на зустрічах з інструктором знижують вимогливість клієнтів до зовнішньої обстановки.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 374 | Нарушение авторских прав