АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Загальні та місцеві ознаки запалення

Проте в переважній більшості випадків запалення – це патологія, загальнопатологічна реакція, яка має захисно-пристосувальний характер. Найбільш очевидно запалення проявляється як місцева реакція. Альтерація породжує комплекс місцевих біохімічних реакцій, суть яких зводиться до розвитку хемоатрактації для „приваблення” до вогнища пошкодження ряду клітин – продуцентів медіаторів запалення. За допомогою медіаторів запалення запускається судинна реакція, в результаті якої до вогнища пошкодження потрапляє плазма крові, яка містить біологічно активні речовини, що характеризуються дуже широким спектром дії, а також клітини крові. Безумовно великим є значення властивостей самої плазми як “рідини для змивання патогенних факторів” з пошкоджених структур, особливо з слизових і серозних оболонок. Всі ці реакції спрямовані на локалізацію агресивного агента у вогнищі пошкодження і відмежування самого вогнища.

Це філогенетично детермінована місцева тканинна реакція.

На ранніх етапах запалення відмежування пошкоджених тканин відбувається за допомогою клітин крові – ПЯЛ і моноцитів, які трансформуються в макрофаги.

При абсцесі грануляційна тканина включається в процес відмежування тільки на третю добу і пізніше, а при поширеному запаленні вона зовсім не утворюється. В залежності від властивостей запалення ПЯЛ і мікрофаги ведуть себе по-різному: або в результаті їх “діяльності” відбувається інкапсуляція вогнища запалення, чи його обмеження не відбувається. Однак при будь-якому виді запалення в вогнище першими і в великій кількості “приходять” ПЯЛ, причом при гнійному запаленні іх дія направлена в основному на локалізацію і знищенння патогенного агента. Внаслідок цього при зараженні їх міграція з судин значно інтенсивніша і функціональна активність вища, ніж при асептичному запаленні.

В останні роки встановлено, що система мононуклеарних фагоцитів, яка містить нейтрофіли і макрофаги входить до складу імуннофагоцитарної системи. Що складається з трьох частин:

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 495 | Нарушение авторских прав