АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

СХЕМА ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО ГІНГІВІТУ.

Прочитайте:
  1. III. Лікування, направлене на сповільнення темпів фіброзоутворення.
  2. IV. Лікування
  3. IX Схема ориентировочной основы действия при лечении
  4. VII Схема ориентировочной основы действия при лечении пульпита методом девитальной экстирпации
  5. VIII Схема ориентировочной основы действия при лечении пульпита методом девитальной ампутации
  6. XII. Лікування.
  7. А 3.5. Діагностика і лікування рефрактерної АГ
  8. А. 3. 2 Алгоритм лікування препаратами еритропоетину та тривалими активаторами рецепторів еритропоетину.
  9. А. 3. 3 Лікування анемії у пацієнтів з ХХН- V ст. на ГД препаратами заліза
  10. А. 3. 5 Лікування ЕПО-резистентності

- навчання пацієнта правилам раціональної гігієни порожнини рота

- професійна гігієна ротової порожнини

- санація ротової порожнини.

- ортодонтичне лікування - при наявності порушень оклюзії та аномалій прикусу

- хірургічне лікування - при наявності аномалій будови і розташування м’яких тканин

- полоскання порожнини рота антисептичними, гігієнічними засобами або гіпертонічними розчинами: гіпертонічні 2% розчини кухонної солі або соди, в’яжучі, дубильні засоби: настої та відвари лікарських рослин - звіробою, шалвії, ромашки, кори дуба тощо

- антибактеріальна терапія (місцево) - з урахуванням чутливості мікрофлори. Застосовують антисептики (етакридину лактат та інші), похідні нітрофуранового ряду (фурацилін, фурагін тощо), рідше антибіотики та сульфаніламідні препарати.

- протизапальна терапія. На ранніх стадіях запалення показані засоби, які мають здатність стабілізувати мембрани лізосом і тим самим перешкоджати утворенню медіаторів запалення (мефенаміну натрієва сіль, саліцилати), інгібітори протеолізу (трасилол, контрикал); препарати, що стимулюють утворення протизапальних агентів (салицілати, продігіозан, кальцію пантотенат, вітамін С, Р тощо). Для регуляції порушень мікрогемоциркуляції показане застосування антикоагулянтів (гепарин, фібринолізин), антитромбоцитарні засоби (натрію салицілат, мефенаміну натрієва сіль)

- стимуляція репаративних процесів. Призначають препарати, які підсилюють фагоцитоз (лізоцим), препарати піримідинових основ (метилурацил, пентоксил), вітаміни (аскорбінова кислота, вітамін Р), ендогенні РНК та ДНК (нуклеінат натрію), засоби рослинного походження тощо

- кератопластичні препарати (вітамін А та його похідні). Застосовують у разі наявності ділянок десквамацій ясен.

- Фізіотерапевтичні методи лікування: електрофорез різних лікарських препаратів, гідромасаж, лікувальні зрошення.

 

Додаткові рекомендації пацієнтам:

- гігієнічне навчання індивідуальному догляду за порожниною рота;

- лікувально-профілактичні зубні пасти протизапальної дії, що містять екстракти лікарських трав; антисептики; макро- та мікроелементи

- зубні еліксири, що містять антисептики

 

Диспансеризація у стоматолога:

Легкий ступінь тяжкості – І диспансерна група –

диспансерний нагляд 1 раз на рік

Середній ступінь тяжкості – ІІ диспансерна група –

диспансерний нагляд 2 рази на рік

Тяжкий ступінь захворювання – ІІІ диспансерна група –

диспансерний нагляд 3 рази на рік

 

Критерії ефективності лікування:

- ремісія;

- подальше прогресування хронічного катарального гінгівіту;

- розвиток пародонтиту;

- загострення хронічного катарального гінгівіту.

Можливі результати:

У разі ефективності проведеного лікування – відсутні скарги на кровоточивість ясен, ясна блідо-рожевого кольору, щільні, безболісні при пальпації, зубні відкладення відсутні.

 

У разі неефективності проведеного лікування – продовжується кровоточивість ясен, ясна набряклі, відмічається наявність зубних відкладень. У подальшому можливе руйнування зубоясенного прикріплення, утворення пародонтальних кишень, атрофія альвеолярної кістки – виникнення локалізованого чи генералізованого пародонтиту.


Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 483 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)