АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Значення приведеного моменту інерції

Виписуючи значення J_n з табл. 3.2, за допомогою попередньо обраних масштабних коефіцієнтів моменту інерції m_J і кута повороту m_j, будують графічну залежність J_n(j), для чого обчисляють зображення приведеного моменту інерції

(3.36)

По осі абсцис відкладають, як і при побудові графіка M_np(j) 12 відрізків , а по осі ординат, паралельно їй для кожної точки - відповідні положення кривошипа значення .

3.6. Визначення розмірів маховика

Маховик установлюють на валі кривошипа, і він служить для забезпечення необхідної рівномірності ходу підоймового механізму. При заданих силах і середній кутовій швидкості w₁ вхідної ланки коефіцієнт нерівномірності ходу машини обчисляють по формулі 1,2

(3.37)

який залежить від постійної складового приведеного моменту інерції машини. Чим більше ця складова, тим менше коефіцієнт d. Практикою встановлені значення коефіцієнта d для різноманітних типів машин. Розрахований раніше (п.3.5) приведений момент J_n інерції для всіх положень часто надається недостатнім для забезпечення заданого значення коефіцієнта d. У цьому випадку на вхідному валі додатково встановлюють маховик із таким моментом інерції J_M, при якому заданий коефіцієнт d забезпечується.

Маховик, як правило, виконують у виді колеса з масивним обідом, що з'єднується зі ступицей спицями. Зневажаючи по розуміннях інерційності масою спиць і ступици маховика і знаючи його момент інерції J_M, можна визначити геометричні розміри маховика. Так, задаючи габаритний (зовнішній) діаметр D маховика і його товщину D визначають ширину маховика:

(3.38)

де r - щільність матеріалу маховика (для сталі r = 7800 кг/м).

З урахуванням маси спиць і ступиці маховика його повну масу визначають із вираження

(3.39)

Таким чином, для визначення геометричних розмірів маховика і його маси необхідно визначити момент інерції маховика, виходячи з заданого за умовою курсового проекту коефіцієнта нерівномірності ходу машини. Для цього існує декілька засобів. При виконанні курсового проекту застосовують засіб Ф.Вітенбауера, відповідно до яких будують «петлю Вітенбауера», що подає графічну залежність між збільшенням кінетичної енергії і кутом повороту кривошипа:

(3.40)

(3.41)

DЕ - зміна кінематичної енергії, що відповідає куту повороту j вхідної ланки щодо його початкового положення;

А_д - робота рушійних сил на куті повороту вхідної ланки:

(3.42)

М_д - момент рушійних сил, що відповідає кутові повороту вхідної ланки;

А_с - робота сил корисного опору

(3.43)

М_п -момент сил корисного опору, що відповідає рогові повороту вхідної ланки.

Порядок побудови «петлі Вітенбауера» такий:

1. Будують у заздалегідь обраних чисельних значеннях масштабів m_м і m_j криву М_пр(j) (п.3.4.).

2. Визначити роботу сил опору А_с для кожного кута повороту j_i вхідної ланки

(3.44)

де - масштабний коефіцієнт роботи; S - площа фігури на графіку M_пр(j), обмежена віссю абсцис, кривої моментів сил опору і вертикальної лінії, проведеної через абсцису j_і кінця відповідної ділянки кривої. Причому, площі визначають із знаками (своїми), і результати розрахунку по всім 12-ти кутам повороту вхідної ланки заносять у табл 3.3

3.У табл.3.3 уписують також значення роботи рушійних сил.

При цьому враховують, що залежність А_д(j) - пряма лінія (М_д=const), що проходить через початок координат. Ординати цієї прямой визначають з умови, що за цикл робота рушійних сил дорівнює роботі сил опору, тобто за цикл А_д=А_с.

Таблиця 3.3

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 408 | Нарушение авторских прав