АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Розрахункові схеми для СГ третього виду (ВПВ)

Прочитайте:
  1. Активне ведення третього періоду пологів
  2. ЕБІГ ТРЕТЬОГО ПЕРІОДУ ПОЛОГІВ
  3. Завдання 1. Зобразити зв’язок всіх механізмів регуляції у вигляді структурно-логічної схеми.
  4. КЛАСИ І МЕТОДИ ОБРОБКИ ВОДИ. ПРИНЦИПОВІ СХЕМИ ВОДОПРОВОДІВ
  5. Клініка і ведення третього періоду пологів
  6. ОРІЄНТОВАНІ СХЕМИ ЛІКУВАННЯ
  7. Оцінка психомоторного розвитку дитини третього року життя
  8. Очікувальне ведення третього періоду пологів
  9. Пацієнтки на активне ведення третього періоду пологів
  10. Позитивною половиною осi третього стандартного вiдведення,0

Мал.3.5

а - вихідна; б - уточнена.

За результатами рішення уточнюють розрахункову схему сил для розглянутої СГ (мал. 3.3 б)

В. Структурна група третього виду (ВПВ)

Розрахункова схема СГ подана на мал. 3.5, на якій позначені 2 і 3 -ланки (2 - повзун, 3 - куліса); В и D - обертальні КП, С - поступальна КП.

Вихідні дані:

- план положення СГ,

- маси ланок (m2, m3),

- момент інерції JS3 третьої ланки (момент інерції JS2 другої ланки дорівнює нулю, тому що камінь (повзун) приймають у виді крапкової маси, зосередженої в точці під’єднання його до першої ланки (КП В),

- положення центрів мас S2 і S3 ланок;

- вектори прискорення і , центрів мас відповідно S2 другої і S3 третьої ланки (визначають із плану прискорень (див.п.2.3), побудованого для аналізованого плану положень механізму;

- кутове прискорення e3 третьої ланки (2.25);

- зовнішні навантаження ( і ), прикладені до ланок (як правило, у подібних схемах до повзуна не прикладені зовнішні навантаження. Тому Причому, якщо в точці Е під’єднюється така ланка, то - реакція в КП із боку під’єднаної ланки;

- вектор сили ваги ланок:

- вектор сили інерції ланок:

- розмір і напрямок моменту сили інерції третьої ланки

Рішення

 

При побудові вихідної розрахункової схеми (мал.3.5) на план положення СГ нанесені без масштабу усі вектори з вихідних даних: і напрямки і . На цій же розрахунковій схемі в довільних напрямках показані реакції і в обертальних КП (додатково показані нормальна і тангенціальна складові реакції ). Реакція в поступальній КП направлена перпендикулярно кулісі і прикладена (у виді відсутності зовнішньої сили F2, що діє на повзун у центрі мас S2 (КП В) другої ланки.

а).Обчисляють тангенціальну складову реакції в КП D. Для цього складають рівняння моментів åMB(3) = 0 для ланки 3 відносно точки В

(3.19)

де - - плечі сил відповідно

; ; ; - зображення відповідних плечей сил, узяті з плану положення групи.

З рівняння (3.19) відшукують тангенціальну складову

. (3.20)

Якщо розмір виявився негативним, то необхідно на розрахунковій схемі змінити напрямок вектора . У аналізованому прикладі будемо вважати, що > 0.

б). Знаходять нормальну складову реакції в КП D i реакцію в поступальній КП С. Для цього складають векторне рівняння åF(3) = 0 для третьої ланки:

(3.21)

де двома лініями підкреслені відомі по розміру і напрямку сили, а однією - сили, розмір яких невідомий, а відомий напрямок.

Для рішення рівняння (3.21) будують план сил (мал.3.6 а) із масштабним коефіцієнтом mF (3.10). Порядок побудови плану такий же, як і для СГ першого виду. З плану сил визначають розміри реакцій і .

(3.22)

і їхній напрямок.

в) Знаходять реакцію в КП В. Для цього складають векторне силове рівняння åF(2) = 0 для другої ланки:

(3.23)

 

де двома лініями підкреслені відомі сили.

План сил (мал.3.6 б), побудований із масштабним коефіцієнтом (3.10) являє собою силовий трикутник, замикаючим вектором якого є реакція , розмір якої визначають по формулі

(3.24)

За результатами рішення уточнюють розрахункову схему для СГ (мал.3.5 б).

У розглянутому рішенні відсутнє рівняння (четверте) для визначення точки прикладення реакції в поступальній КП, тому що ця точка була визначена на початку рішення.

3.3. Визначення врівноважуючого моменту, прикладеного до вхідної ланки

Після послідовного розрахунку всіх структурних груп, що входять до складу механізму, переходять до перебування врівноважуючого моменту, прикладеного до вхідної ланки.

Розрахункова схема вхідної ланки (механізм 1 класу) подана на мал. 3.7, на якій позначені: 0 - стійка, 1 - ланка, А - КП.

Вихідні дані:

- план положення вхідної ланки;

- маса ланки m1;

- положення центру мас S1 ланки. Якщо в якості приводу використовується електродвигун, то центр мас можна вважати збіжним із центром обертання А. У цьому випадку відсутня сила інерції Fu1 ланки. Відсутні також і момент сил інерції (тому що кутова швидкість вхідної ланки рахується постійної);

- сила ваги ;

- зовнішні навантаження (зовнішнім навантаженням для першої ланки служить реакція в КП В від другої ланки ).

 

 

Плани сил для СГ третього виду (ВПВ)

 

 

Мал. 3.6

а – план сил для третьої ланки

б - план сил для другої ланки

 


Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 383 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)