 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Розділ 3. Попит, пропозиція, їх взаємодіяПитання 3.1: Попит і закон попиту. Вплив на попит різних факторів. Відповідь: Попитхарактеризується кількістю одиниць товару, яку споживач може дозволити собі придбати за кожною конкретною ціною. Індивідуальний попит на благо – це обсяги блага, які окремий споживач бажає і має можливість, виходячи із свого фінансового стану, придбати на ринку за кожною конкретною ціною. Ринковий попит на певне благо – це попит на це благо всієї сукупності споживачів. Ринковий попит на благо складається з суми індивідуальних попитів. Відображати попит найзручніше функцією, яка може бути задана алгебраїчно, таблицею або графічно (мал.. 3.1). Функція попиту – це залежність обсягу продажів певного блага від його ціни. Q = f (P) (3.1) де Q – попит на товар, Р – ціна товару. З акон попиту: За інших однакових обставин, попит на товари змінюється в зворотній залежності від ціни, тобто обсяг попиту спадає при зростанні ціни, і навпаки, обсяг попиту зростає при зниженні ціни.
А) б) Мал. 3.1. Модель попиту: а) таблична, б) графічна.
Крива попиту D – це графічне відображення функції попиту. Крива попиту, спадаюча крива (мал..3.1, б). Вперше графічний метод дослідження залежності попиту від ціни запровадив англійський економіст А. Маршал в 1890 р. Попит на товар залежить не лише від ціни товару, хоча в першу чергу залежить від неї. У теорії попиту всю сукупність чинників, які впливають на величину попиту, поділяють на цінові і нецінові. До цінових факторів відносять ціну на даний товар, а до нецінових – всі інші фактори, так звані детермінанти попиту: – Доход споживачів (споживача). Для нормальних благ зростання доходу споживачів сприяє збільшенню попиту. Для благ низької споживчої цінності попит спадає при зростанні доходу, оскільки споживач з високим доходом знаходить привабливіше застосування своїм грошам. – Ціни на інші блага. Зростання ціни на одне з взаємозамінних благ призводить до зростання попиту на інше – пряма залежність між ціною на одне благо та попитом на інше. Зростання ціни одного з взаємодоповнюючих благ призводить до зменшення попиту на інше, – зворотна залежність між ціною на одне благо та попитом на взаємодоповнююче благо. – Смаки (вподобання) споживачів. Попит змінюється, якщо змінюються смаки споживачів під впливом моди, реклами або випуском нових більш доброякісних товарів. – Очкування зміни ціни товару або доходу споживачів. Наприклад, якщо очікується в майбутньому підвищення ціни блага, сьогодні попит на нього збільшиться, споживачі будуть купувати про запас. – Кількість покупців. Зміна структури суспільства. Наприклад, при підвищенні народжуваності збільшується попит на дитячі товари. Якщо під впливом нецінових факторів (детермінантів) попит збільшується, крива попиту зміщується вправо, і навпаки, якщо попит зменшується, крива попиту зміщується вліво (мал.. 3.2). Відбувається зміна попиту. Це відбувається тому, що попит під впливом детермінантів змінюється незалежно від ціни блага, тобто, якщо діють нецінові фактори, то при незміні ціні, буде новий попит.
Мал.. 3.2. Зміна попиту під дією детермінантів.
Слід розрізняти зміну попиту і зміну обсягу (величини) попиту. Зміною обсягу попиту прийнято називати зміну величини попиту при зміні ціни на благо за решти однакових умов. Ціна зростає – величина попиту зменшується, ціна спадає – величина попиту збільшується. Ми переміщуємося вниз і угору по кривій попиту D, при цьому крива попиту залишається у тому самому положенні. З міна попиту відбувається під дією нецінових факторів (детермінантів) і графічно це відбувається зміщенням кривої попиту.
Питання 3.2: Пропозиція і закон пропозиції. Вплив на пропозицію різних факторів. Відповідь: Пропозиція характеризується набором обсягів певного блага, які виробники (постачальники) бажають та можуть продати на ринку, за певний проміжок часу і відповідних цін Пропозиція окремої фірми визначається її виробничими можливостями, згідно з якими для кожної конкретної ціни фірма може запропонувати до продажу певні обсяги благ. Пропозиція певного товару окремого виробника є індивідуальною пропозицією. Ринкова пропозиція – складається із сукупності обсягів товару, які виробляються і пропонуються до продажу всіма виробниками (продавцями) товару за відповідною ціною та певний період часу. Ринкова пропозиція дорівнює сумі індивідуальних пропозицій. Оскільки пропозиція залежить від ціни, то відображати пропозицію найзручніше функцією Функція пропозиції – це залежність обсягу пропозиції блага від його ціни: Q = f (P). На відміну від функції попиту функція пропозиції є завжди висхідною, що відомо як закон пропозиції. Закон пропозиції: За інших однакових обставин, пропозиція змінюється в прямій залежності від ціни. Тобто обсяг пропозиції зростає при зростанні ціни, і навпаки, обсяг пропозиції спадає при зменшенні ціни (мал..3.3,а). Основною причиною чинності закону пропозиції є зростання стимулів для збільшення виробництва при зростанні ціни.
А) б) Мал.. 3.3. Модель пропозиції: а) таблична, б) графічна.
Крива пропозиції S – це графічне відображення функції пропозиції. Вона зростаюча крива (мал.. 3.3,б). Позитивний нахил кривої пропозиції, окрім суто психологічного сприйняття, можна пояснити також: – Реакцією виробників на зростання ціни реалізації (збільшення прибутку виробника, входження нових фірм на ринок даного товару); – Зростанням витрат на виробництво додаткової продукції за фіксованих виробничих можливостей; – Альтернативною вартістю. Якщо переміщуватись впродовж кривої пропозиції знизу догори ціна має зростати, тому що тільки у цьому випадку виробники, у яких альтернативна вартість є високою, зможуть переключитись на виробництво даного товару. У теорії пропозиції всю сукупність чинників, які впливають на її величину, поділяють на цінові і нецінові. До цінових факторів відносять ціну на даний товар, а до нецінових – всі інші фактори, так звані детермінанти пропозиції: До основних нецінових факторів (детермінантів) зміни пропозиції можна віднести: – Зміна собівартості виробництва. Собівартість виробництва буде змінюватись, коли будуть змінюватись ціни на ресурси або технологія виробництва. Наприклад, зниження цін на ресурси зменшить собівартість продукції, отже збільшить пропозицію; удосконалення технології виробництва дозволить з меншими витратами ресурсів виробляти продукцію, отже пропозиція збільшиться. – Податки та дотації. Підвищення податків зменшує пропозицію, і навпаки, зниження їх призводить до підвищення пропозиції. Дотації підвищують пропозицію. – Ціни на інші товари. Тобто інші джерела одержання прибутку. Наприклад, підвищення ціни на пшеницю можуть спонукати фермерів, зменшити вирощування кукурудзи, що зменшить пропозицію кукурудзи, хоча ціна на неї не зміниться. – Очікування зміни ціни на продукцію, може спонукати виробників зменшити або збільшити поставку продукції на ринок у теперішній час. – Кількість продавців на ринку. Збільшення продавців на ринку (за інших однакових умов) призводить до збільшення пропозиції. Якщо під впливом нецінових факторів пропозиція збільшується, то крива пропозиції зміщується вправо, а якщо пропозиція зменшується, то – вліво (мал..3.4).
Мал.. 3.4. Зміна пропозиції під дією детермінантів.
Слід розрізняти зміну обсягу (величини) пропозиції і зміну пропозиції. Зміна обсягу пропозиції – це зміна величини пропозиції при зміні ціни на товар, тому графічно це відповідає пересуванню по кривій пропозиції з однієї точки в іншу, не змінюючи її положення. Зміна пропозиції відбувається під дією нецінових факторів і графічно це відбувається зміщенням кривої пропозиції. Питання 3.3: Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Відповідь: Функції попиту і пропозиції кожна окремо характеризують свою сторону ринку певного товару. Щоб зрозуміти, як діє ринок в цілому і як при цьому установлюються ціни і кількість товару, що купується, потрібно розглянути взаємодію попиту і пропозиції. Для цього необхідно сумістити криві попиту і пропозиції на одному графіку (мал.. 3.5). В наслідок цього отримаємо так звану антифрикційну ринкову модель балансу попиту і пропозиції. Вона показує, що із всіх можливих обсягів продаж і закупок товару за різними цінами існує тільки одна ціна (Р 0), за якої наміри споживачів і виробників співпадають. Це і є рівноважна ринкова ціна, яка визначається точкою перетину кривих попиту і пропозиції (М), а відповідний цій точці обсяг продукції (Q 0) є рівноважним, тобто вся вироблена продукція може бути закуплена споживачем.
Мал.. 3.5. Взаємодія попиту і пропозиції.
На конкурентному ринку рівноважна ціна утворюється автоматично, і відхилення від рівноважної ціни не бажане ні для покупців, ні для продавців. Тобто ринкова ціна прагне до такого рівня, коли обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції. Аби зрозуміти тенденцію ринку до рівноваги, уявімо собі, що початкова ціна перевищує рівноважну ціну. В цьому разі виробники намагатимуться виробляти й продавати товарів більше, ніж їх бажають придбати споживачі, – виникне надлишок товару (перевиробництво). Щоб розпродати його чи принаймні не дати зрости запасам, виробники почнуть знижувати свої ціни. Зрештою ціни падатимуть, попит зростатиме, а пропозиція зменшуватиметься доти, доки не буде досягнуто ціни рівноваги. Уявімо, натомість, що початкова ціна буде меншою від рівноважної ціни, очевидно що за такої ціни обсяг попиту перевищуватиме обсяг пропозиції – виникне дефіцит. Покупці, які не отримали бажаного товару або отримали його у меншій кількості, схильні до підвищення ціни (з¢являється “чорний ринок”, де продаються товари за підвищеними цінами). Зрештою ціни підніматимуться, пропозиція збільшуватиметься, а попит зростатиме, доки не буде досягнуто рівноважної ціни. Рівноважна ціна не може бути, звичайно, досягнута відразу, для цього потрібний початковий період спроб і помилок, період коливань навколо рівня, що вимагається, поки ціна не встановиться в обсяг пропозиції не врівноважить обсягу попиту. Наявність ринкових функцій попиту та пропозиції ще не говорить про обов’язкове існування ринкової рівноваги, про що свідчить мал. 3.6, а і б.
Мал.. 3.6. Відсутність рівноваги.
На мал..3.6.а подана ситуація, коли виробники згодні поставляти на ринок товар, а споживачі ладні його купувати, але між ними немає згоди відносно ціни. Прикладом сьогодення є путівки в кругосвітні подорожі на космічних кораблях. Ситуація, що показана на мал.. 3.6.б відтворює несумісність поглядів між виробниками і споживачами відносно обсягів продаж. За допомогою цієї ситуації можна пояснити, чому в невеликих населених пунктах відсутні ресторани. Один раз установлена рівновага не залишається постійною. У випадку зміни попиту або пропозиції відбувається зміщення їх графіків і точка нової ринкової рівноваги займе нове положення.
Мал.. 3.7. Вплив зміни попиту на рівновагу.
Аналогічно можна розглянути інші випадки коли змінюється попит або пропозиція. Так зменшення попиту при незмінній пропозиції тягне за собою падіння рівноважної ціни. Якщо попит залишається незмінним і зростає пропозиція, рівноважна ціна зменшується, а зменшення пропозиції призведе до зростання рівноважної ціни. Величина зміни рівноважної ціни, коли змінюються ринкова рівновага, залежить від величини зміщення і нахилу кривих попиту та пропозиції. Коли ж одночасно змінюються попит і пропозиція, рівноважна ціна може змінюватися в будь-якому напрямку або ж залишатися на попередньому рівні. Все це залежить від відстані, на яку будуть зміщуватися криві попиту і пропозиції. Можна сформулювати закони ціноутворення: 1. Ринкова ціна прагне до такого рівня, коли обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції. 2. Якщо від впливом нецінових факторів, збільшується попит при незмінній пропозиції або зменшується пропозиція при незмінному попиті, то ціна зростає. А якщо зменшується попит при незмінній пропозиції або збільшується пропозиція при незмінному попиті, то ціна падає. Ринкове ціноутворення може бути зруйноване дією монополій або втручанням держави. Якщо пропозиція контролюється монополістом, не може бути однозначного співвідношення між ціною та кількістю товару. Державою в законодавчому порядку можуть бути встановлені максимально можливі ціни – ціни, вище яких забороняється продавати товар (стеля). Очевидно, що ціни виявляться нижче рівноважних, тобто з’явиться дефіцит. Установлення максимальної ціни нижче від рівня рівноважної виправдовує себе в екстремальних ситуаціях, коли виникає потреба в забезпеченні населення хоча б мінімумом товарів за доступними цінами. Такі ситуації спостерігаються під час або після війн, стихійних лих, коли не вистачає товарів першої необхідності: хліба, цукру, масла, бензину, будівельних матеріалів тощо. Уряд розподіляє серед населення лімітовану кількість обмежених у пропозиції товарів, використовуючи паспортну чи карткову систему, купони або талони, і досягає за короткий час часткового розв’язання проблеми. Прикладом запровадження максимальної ціни в ринковій економіці нині можуть слугувати також контроль за квартирною платою, обмеження процентних ставок, розпродаж квитків на концерти суперзірок. Так, висока квартирна плата в багатьох містах світу спонукає уряди захистити громадян із низькими доходами та забезпечити їм доступ до ринку житла. Іноді, з метою збільшення виробництва того чи іншого товару життєво необхідного суспільству (наприклад, сільськогосподарської продукції), в законодавчому порядку можуть бути встановлені також мінімально можливі ціни. Такі ціни більші за рівноважну ціну, тобто виникнуть надлишки товарів, які держава закупає, щоб запобігти перенасичення ринку даним товаром, або розробляє конкретні програми обмеження виробництва. Запровадження в законодавчому порядку мінімальних цін обмежує право продавців реалізувати товари за нижчими ринковими цінами. Мінімальні ціни здебільшого спрямовані на забезпечення певного рівня життя і визначають мінімальні пенсії, стипендії, зарплату тощо. Питання 3.4: Еластичність попиту за власною ціною блага. Фактори які впливають на еластичність попиту. Відповідь: Люди по різному реагують на зміну ціни на товар – при зміні ціни на одні товари, навіть незначно, може значно збільшитись обсяг попиту на них, а обсяг попиту на інші товари, навіть при значної зміні ціни, може змінитися дуже мало або зовсім не змінитися. Важливим показником, що відображає чутливість реакції попиту на зміну ціни є цінова еластичність попиту (еластичність попиту). Цінова еластичність попиту – це відносна зміна обсягу попиту, що припадає на одиницю відносної зміни ціни. Цінова еластичність попиту показує на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар, якщо ціна його зміниться на один процент. Розраховується цінова еластичність попиту за формулою: Е Р = де: DQ – процентна зміна попиту. DР – процентна зміна ціни. Враховуючи розрахунок процентної зміни, коли попит змінюється з Q0 до Q1, а ціна з Р0 до Р1, формула буде мати вигляд: Е Р = Це цінова еластичність попиту визначена у точці. З означення випливає, що при чинності закону попиту (зменшення попиту при збільшенні ціни) еластичність попиту буде від’ємною величиною. Судження про еластичність чи нееластичність попиту основується на значенні абсолютної величини визначеного коефіцієнта еластичності. Розрізняють: Еластичний попит – коли на відсоток зміни ціни припадає більше одного відсотка зміни попиту (попит змінюється швидше ніж ціна):ï ЕР ï> 1. Нееластичний попит – коли на відсоток зміни ціни припадає менше відсотка зміни попиту (попит змінюється повільніше ніж ціна):½ ЕР ½< 1. Одинична еластичність попиту – коли на відсоток зміни ціни припадає відсоток зміни попиту (попит змінюється відповідно до зміни ціни):½ ЕР ½= 1. Абсолютно еластичний попит – коли навіть за найменшого зростання ціни вище цього рівня попит зменшується до нуля, а за будь-якого зниження ціни попит необмежено зростає: ½ Ер ½= ∞ Абсолютно нееластичний попит – будь яка зміна ціни товару не змінює попиту: ½ ЕР ½= 0. В процесі обчислення цінової еластичності дуже важлива визначити засіб розрахунку процентних відношень. Виявляється, що коли величини змінюються в різних напрямках на одну і ту ж величину, то процентне відношення, визначене звичайним засобом, буде різним. Наприклад, якщо попит буде змінюватись на 25 одиниць товару, то при збільшенні попиту з 100 одиниць до 125 одиниць, попит збільшиться на 25%, а при зменшенні з 125 до 100 одиниць – зменшиться на 20%. Щоб уникнути невизначеності, при значних змінах ціни та попиту визначається дугова еластичність, при розрахунку якої використовуються середні величини попиту та ціни. Формула дугової еластичності: ЕР = Отже, коли мають справу з невеликими змінами досліджуваних величин, використовують формулу еластичності в точці, коли ж відхилення значні – дугову еластичність. За будь-якою комбінації ціни та попиту, чим більший кут нахилу кривої, тим менш еластичний попит (мал. 3.8; 3.9).
Мал. 3.8. Еластичність попиту: а) еластичний, б) одинична еластичність, в) нееластичний.
Мал. 3.9. Особливі випадки еластичності попиту: а) абсолютно еластичний, б) абсолютно нееластичний.
Мал.. 3.10. Еластичність в різних точках кривої попиту. Якщо крива попиту суттєво відрізняється від лінійної, тоді приведене вище правило не є справедливим. Особливим випадком нелінійної залежності попиту є постійний рівень його еластичності. Так сімейство кривих попиту виду Інформація щодо еластичності попиту є особливо важливою для виробників, тому що вона дає можливість судити про величину вигоди, яку вони можуть отримати від зміни ціни. Якщо попит еластичний, то це означає, що зниження в ціні, призведе до зростання виручки, а її підвищення – до скорочення обсягу продаж. Коли ж попит нееластичний, то залежність виручки від зміни ціни буде прямою: підвищення ціни призведе до збільшення виручки, а зниження – до її скорочення. Якщо ж еластичність одинична, зміни в ціні товару не вплинуть на обсяг продаж. На еластичність попиту, оскільки вона відображає характер самого попиту, в значній мірі впливають індивідуальні особливості споживачів. Але, принаймні, можна виділити окремі характерні фактори впливу на еластичність попиту, які притаманні еластичності багатьох товарів: Наявність товарів-замінників. Якщо товар має ідеальний замінник або багато замінників, попит на нього еластичний, тому що, коли підвищується ціна на основний товар, споживач може задовольнити свої потреби товаром-замінником. Так, коли зростає ціна на соняшникову олію, остання може бути легко замінена кукурудзяною або оливковою. Якщо товар не має товару-замінника, попит на нього нееластичний. Наявність доповнюючих товарів. Доповнюючі товари будуть мати меншу еластичність, тому що, коли споживач купив основний товар, доповнюючі товари він буде купувати навіть тоді коли ціни на них будуть підвищуватися. Наприклад, якщо споживач купив автомобіль, він буде купувати бензин і інші предмети догляду за автомобілем. Фактор часу. Для короткого періоду часу еластичність завжди буде меншою ніж для довгострокового. В короткому періоді споживач ще не встигає відповідним чином відреагувати, пристосуватися до умов, що змінились. І тому еластичність попиту тут буде завжди меншою. Фактор значущості. Еластичність, менша за одиницю, характерна для товарів першої необхідності. А еластичність, значно більша за одиницю, характерна для предметів розкоші. Доля товару у витратах споживача. Тобто еластичність залежить від того, яку частку свого доходу споживач може витрачати на певний товар. Споживач буде більше реагувати на зміну цін тих товарів, доля яких в його витратах є вищою. Чим більшу долю займає товар у витратах споживача, тим вищою буде його еластичність. Питання 3.5: П ерехресна еластичність попиту, eластичність попиту від доходу. Відповідь: Відомо, що величина попиту на товар залежить не тільки від його ціни, але й від ціни на інші товари. У цьому випадку має місце перехресна еластичність, яка показує на скільки відсотків зміниться попит на один товар, якщо ціна на інший товар зміниться на один відсоток. Наприклад, еластичність попиту на маргарин в залежності від зміни ціни на масло вершкове. Перехресна еластичність попиту – це відносна зміна попиту на один товар, що припадає на одиницю відносної зміни ціни на інший товар. ЕА/В = де: DQА – процентна зміна попиту на один товар (А). DРВ – процентна зміна ціни на інший товар (В). Вона показує на скільки процентів зміниться попит на один товар, якщо ціна на інший зміниться на один процент. Якщо для товарів А і В, попит на товар А змінюється з Q0А, до Q1А, а ціна товару В змінюється з Р 0 В, до Р 1 В; то можна записати формулу перехресної еластичності у точці: ЕА/В = При значної зміні попиту та ціни на товари визначається дугова перехресна еластичність попиту, при розрахунку якої використовуються середні величини попиту та ціни, по формулі: ЕА/В = Обчисливши перехресну еластичність, можна визначити взаємовідносини між товарами. Коли коефіцієнт перехресної еластичності буде близьким до нуля (ЕА/В = 0), це вказує на те що товари А і В виступають на ринку як незалежні, невзаємопов’язані товари. Коли ж перехресна еластичність суттєво відмінна від нуля, це говорить про те, що товари А і В взаємопов’язані у споживанні, оскільки обсяг попиту на один із них реагує на зміну ціни іншого. У цьому випадку знак коефіцієнта перехресної еластичності покаже вид такого взаємозв’язку. Позитивна перехресна еластичність (ЕА/В > 0) буде характеризувати відношення взаємозамінності цих товарів, тобто товари А і В є товарами-субститутами. Від’ємна перехресна еластичність (ЕА/В < 0) означає, що дані товари є взаємодоповнюючими (коли зростає ціна на товар В, обсяг попиту на нього, і на товар А одночасно знижується). Ще одним видом еластичності попиту є еластичність попиту від доходу, яка показує на скільки відсотків зміниться попит на товар, якщо доход споживачів зміниться на один відсоток. Еластичність попиту від доходу – це відносна зміна попиту на товар, що припадає на одиницю відносної зміни доходу споживача.
де Δ Q – процентна зміна попиту, а Δ D – процентна зміна доходу споживачів. Якщо доход споживачів, змінюється з D 0до D 1, а попит на товар при цьому змінюється з Q 0 до Q 1, то еластичність попиту від доходу у точці можна записати формулою: ЕD = Дугову еластичність попиту від доходу, яка розраховується при значної зміні попиту та доходу споживачів, можна розрахувати за формулою: ЕD = Знак показника еластичності попиту від доходу характеризує відношення споживача до цього товару. Позитивна еластичність попиту від доходу(ЕD > 0) означає, що цей товар споживач вважає нормальним і збільшує його закупку, якщо його доход зростає. Від’ємна еластичність попиту від доходу (ЕD < 0) свідчить про те, що цей товар є для споживача товаром низької споживчої цінності, і він буде скорочувати споживання цього товару, коли доход його буде зростати. Близька до нуля (ЕD = 0) еластичність попиту від доходу говорить про те, що цей товар для споживача є нейтральним і він не буде змінювати обсягу закупок цього товару, якщо доход його буде змінюватися. В межах позитивної еластичності попиту від доходу також можна виділити окремі групи товарів. Коли еластичність попиту від доходу перевищує одиницю (ЕD > 1), це означає, що ріст обсягу закупок такого виду товарів перевищує ріст доходу споживачів, і ми маємо справу з товаром тривалого використання або навіть предметом розкоші. Для товарів першої необхідності еластичність попиту від доходу менша за одиницю (0 < ЕD < 1). Для багатьох товарів повсякденного споживання, таких, як одяг, взуття, еластичність від доходу близько одиниці (ЕD = 1). Основним фактором, що визначає еластичність попиту від доходу, є значення у споживанні: чим більш життєва необхідним є товар, тим нижче еластичність попиту від доходу. Тобто споживання товарів першої необхідності мало змінюється в залежності від рівня доходів. Потреби людей у харчах, одязі, сигаретах мало чим відрізняються для сімей з низьким і високим доходом. З іншого боку, товари, які відносяться до предметів розкоші, недоступні людям з низьким заробітком, попит на них в усе зростаючих масштабах пред’являють домогосподарства в міру зростання їх доходів.
Питання 3.6: Еластичність пропозиції за власною ціною. Фактори які впливають на еластичність пропозиції. Відповідь: Як відомо, на кількість товару, який пропонують виробники для продажу, діє багато факторів і тому можна визначити реакцію зміни кількості поставленого для продажу товару на зміну будь-якого із цих факторів, наприклад ціни товару. Чутливість зміни кількості поставленого для продажу товару до зміни його ціни визначає цінову еластичність пропозиції. Цінова еластичність пропозиції – це відносна зміна обсягу пропозиції, що припадає на одиницю відносної зміни ціни. Цінова еластичність пропозиції показує на скільки процентів зміниться обсяг пропозиції товару, якщо ціна його зміниться на один процент: ЕS = де: DQ – процентна зміна пропозиції. DР – процентна зміна ціни. Оскільки крива пропозиції має висхідний характер, тобто зростанню ціни відповідає збільшення пропозиції, то коефіцієнт еластичності пропозиції буде додатним. Розрізняють: Еластична пропозиція – пропозиція змінюється швидше ніж ціна: ЕS > 1. Нееластична пропозиція – пропозиція змінюється повільніше ціни: ЕS < 1. Одинична еластичність пропозиції – пропозиція змінюється відповідно до зміни ціни: ЕS = 1. Абсолютно еластична пропозиція – означає збільшення поставок продукції на ринок при незмінних цінах: ЕS = ∞. Це можливо у випадку, коли галузь буде з постійними витратами: Абсолютно нееластична пропозиція – означає однакові поставки при будь-якої зміні ціни: ЕS = 0. Наприклад, пропозиція природних ресурсів. Враховуючи розрахунок процентної зміни, коли пропозиція змінюється з Q 0 до Q 1, а ціна з Р 0 до Р 1, формула буде мати вигляд: ЕS = Це цінова еластичність пропозиції визначена у точці. Дугова еластичність пропозиції визначається формулою:
Визначивши еластичність пропозиції, можна відповісти на питання, наскільки виробники тої, чи іншої продукції реагують на зміну ціни. Слід зауважити, що пропозиція, оскільки вона пов’язана з виробництвом, повільніше реагує на зміну ціни, ніж попит. За будь-якою комбінації ціни та попиту, чим менший кут нахилу кривої пропозиції, тим менш еластична пропозиція (мал..3.11; 3.12).Якщо функція пропозиції лінійна, то пропозиція буде еластичною, якщо крива пропозиції перетинає вертикальну вісь, нееластична, якщо перетинає горизонтальну вісь і є одинично еластичною, якщо проходить через початок координат.
Мал..3.11. Еластичність пропозиції:а) еластична, б) одинична еластичність, в) нееластична.
Мал. 3.12. Особливі випадки еластичності пропозиції: а) абсолютно еластична, б) абсолютно нееластична.
Не залежно від еластичності пропозиції, ціна товару і виручка від його реалізації змінюються в одному напрямку, тобто ціна збільшується і виручка збільшується, ціна зменшується і виручка зменшується. Фактори, які впливають на еластичність пропозиції: Фактор часу. Чим більше часу пройде з моменту зміни ціни на товар, тим еластичніша буде пропозиція. Можливість переходу до виробництва інших товарів. Реакція виробників певного товару на підвищення його ціни багато в чому буде визначатися тим, наскільки просто перейти від виробництва інших товарів до виробництва даного товару. Якщо цей процес буде легким, пропозиція даного товару буде високо еластичною. Мобільність факторів виробництва. Мається на увазі легкість з якою потрібні виробничі ресурси можуть бути залучені з інших сфер, рівно як і зворотна трансформація. Якщо товар виробляються за допомогою мобільних ресурсів пропозиція товару буде еластичною. Витрати виробництва. Якщо збільшення обсягу виробництва товару пов’язане з різким здороженням виробництва, то еластичність пропозиції цього товару буде невеликою. Здібність товару до довгострокового зберігання та вартість зберігання. Товар, який не може зберігатися тривалий час або його зберігання дорого коштує, має низьку еластичність пропозиції. Можна розглядати перехресну еластичність пропозиції, тобто зміну пропозиції в залежності від зміни: норми процента на капітал, рівня зарплати, цін на сировину тощо. Для більшості товарів еластичність пропозиції до зміни ціни на сировину від’ємна. Підвищення цін на сировину означає зростання витрат виробництва, а тому за рівних умов величина пропозиції зменшується. Питання 3.7: Еластичність і розподілення податкового тягаря.
Відповідь: Теорія еластичності має важливе значення для визначення економічної політики фірм і уряду. Це наочно видно на прикладі податкової політики держави. Припустимо, що держава вводить певну (фіксовану) суму податку на одиницю товару, що рівнозначно зсуву кривої пропозиції S нагору до S 1 (мал. 3.13).
Рис 3.13. Розподілення податкового тягаря.
Сума податку розподіляється між споживачами й виробниками, а також включає надлишковий податковий тягар, що є омертвленими витратами, які представляють чисту втрату для суспільства. Еластичність при цьому відіграє велику роль, тому що дозволяє визначити, яку частину податку виплачують підприємці, а яку - споживачі. У випадку еластичного попиту більша частина податку виплачується виробником, у випадку нееластичного попиту – споживачем (мал. 3.14).
Мал.. 3.14. Еластичність попиту і розподілення податку з продажу. З мал..3.14 видно, що коли попит еластичний в певному діапазоні цін, то при введені податку з продажу ціна підніметься незначно: від Р0 до Р1 (мал. 3.14,а). Значить більшу частку податкового тягаря буде нести виробник. Але якщо попит нееластичний, як на мал..3.14,б, то ціна для покупця значно підвищиться: від Р0 до Р3, і більша частка податкового тягаря буде перенесена на споживача. Подібне явище легко пояснити, тому що у випадку еластичного попиту споживачі при рості ціни на даний товар будуть прагнути перекинути свій попит на товари-субститути. У випадку нееластичного попиту це буде зробити набагато сутужніше. Навпаки, якщо пропозиція еластична, більша частина податку падає на споживачів, а якщо нееластична - то на виробників (мал. 3.15).
Мал.. 3.15. Еластичність пропозиції і розподілення податку з продажу.
Малюнок 3.15,а показує, що при еластичній пропозиції податок з продаж призводить до більшого підвищення цін (від Р 0 до Р 1) і тому податок головним чином оплачується споживачами. Але якщо пропозиція, як на мал..3.15,б нееластична, то ціна підвищується незначно (від Р 0 до Р 3), і більша частина податку лягає на плечі виробників. Це й зрозуміло. Еластичність пропозиції означає, що виробники без зусиль зможуть перекинути свої ресурси на виробництво якого-небудь іншого товару або послуги. У випадку нееластичної пропозиції перелокація ресурсів відбувається повільніше й з великим зусиллям, тому найбільше від податку постраждають виробники. Якби еластичність попиту і пропозиції відрізнялася від тої, що показано на мал.. 3.14 та мал..3.15, то і розподілення податкового тягаря було б інше. Тут діють два правила: 1. Чим менш еластичний попит на товар, тим більша частина податку лягає на плечі споживачів при незмінній пропозиції. 2. Чим менш еластична пропозиція, тим більша частина податку платять виробники при не змінному попиті на товар.
Тести 3.1. Попит пропозиція та їх взаємодія. Вибрати з наведених правильний варіант відповіді: 1. В майбутньому очікується підвищення ціни на хутро, у зв’язку з цим сьогодні крива попиту на хутро: а) паралельно зміститься вправо; б) паралельно зміститься вліво; в) положення кривої пропозиції не зміниться г) змінить кут нахилу. 2. Крива попиту на товар зміститься вправо, якщо: а) підвищиться ціна на даний товар; б) підвищиться ціна на товар замінник; в) підвищиться ціна на товар доповнювач; г) зменшиться доход споживачів. 3. Крива попиту на відеомагнітофони змістилася вліво. Які події могли бути причиною цього: а) широка реклама відеомагнітофонів; б) збільшення доходу споживачів; в) зріст цін на відеокасети; г) падіння цін на відеомагнітофони. 4. Якщо для товару А обсяг попиту зростає разом з ціною, то товар А є: а) товаром Гіффена; б) нормальним товаром; в) товаром низької споживчої цінності; г) правильної відповіді немає. 5. Якщо ціна товару зростає, то крива попиту на товар замінник: а) змінить кут нахилу; б) паралельно зміститься вліво; в) паралельно зміститься вправо; г) положення кривої попиту не зміниться. 6. Які з наведених факторів впливають на зміну обсягу (величини) попиту на товар В: а) зміна ціни товару-замінника; б) зростання доходу споживачів; в) зміна ціни товару В; г) зміна смаків споживачів. 7. Попит зменшується при збільшенні доходів населення на: а) товари першої необхідності; б) предмети розкоші; в) товари низької споживчої цінності; г) товар з одиничною еластичністю попиту. 8. Підвищились податки, в результаті крива пропозиції товару: а) паралельно зміститься вправо; б) паралельно зміститься вліво; в) змінить кут нахилу. г) положення кривої пропозиції не зміниться. 9. Крива пропозиції змістилась вправо. Це може означати, що підвищились: а) технологія виробництва; б) собівартість продукції; в) ціни на ресурси; г) податки на виробництво даного товару. 10. Збільшилась кількість фірм у галузі при незмінному попиті на їх продукцію, в результаті рівноважна ціна: а) зросте; б) залишиться незмінною; в) знизиться; г) інформації не достатньо. 11. Зменшилась кількість фірм у галузі, у зв'язку з цим: а) збільшився обсяг (величина) пропозиції; б) збільшилась пропозиція; в) зменшився обсяг (величина) пропозиції; г) зменшилась пропозиція. 12. Ціна товару на конкурентному ринку прагне до рівня, при якому: а) попит на товар дорівнює його пропозиції; б) задовольняються всі потреби споживачів; в) з’являється дефіцит товару; г) однозначної відповіді немає. 13. Держава встановила ціну на товар А вищу рівноважної, в результаті: а) з’являється дефіцит товару А; б) виникає надлишок товару А; в) рівноважна ціна зросте до встановленого рівня; г) пропозиція товару А зменшиться. 14. Якщо пропозиція товару збільшується під впливом нецінових факторів при незмінному попиті, то ринкова ціна на даний товар: а) не змінюється; б) зростає; в) спадає; г) може або зростати або спадати. 15. Черги за товаром є результатом: а) встановлення адміністративних цін вище рівноважного рівня; б) встановлення адміністративних цін нижче рівноважного рівня; в) змови продавців; г) існування чорного ринку. Тести 3.2. Еластичність попиту та пропозиції. Вибрати з наведених правильний варіант відповіді:
1. Базова формула коефіцієнту еластичності попиту – це відношення: а) обсягу попиту на товар до його ціни; б) зміни обсягу попиту до зміни ціни товару; в) відносної зміни обсягу попиту до відносної зміни ціни; г) відносної зміни ціни до відносної зміни обсягу попиту. 2. Коефіцієнт цінової еластичності попиту показує: а) реакцію покупців на зміну ціни товару; б) ступінь зміщення кривої попиту при зміні доходів споживачів; в) нахил кривої попиту; г) залежність обсягу попиту від ціни товарів. 3. Якщо зменшення ціни товару на 10% приведе до підвищення попиту на 16%, то попит на такий товар: а) нееластичний; б) одиничної еластичності; в) еластичний; г) абсолютно еластичний. 4. Одиничну еластичність попиту характеризує коефіцієнт цінової еластичності попиту: а) 0<ï ЕР ï< 1; б) ½ ЕР ½= 1; в) 1<ï ЕР ï< ∞; г) ½ ЕР ½= 0. 5. Якщо, при будь-якій зміні ціни товару, попит на нього не змінюється, то попит на такий товар: а) еластичний; б) абсолютно еластичний; в) нееластичний; г) абсолютно нееластичний. 6. Графік абсолютно еластичного попиту – це: а) зростаюча крива; б) спадаюча крива; в) пряма паралельна осі Х; г) пряма паралельна осі Y. 7. На цінову еластичність попиту не впливає: а) наявність товарів-замінників; б) час пристосування до цінових змін; в) ціни на інші товари. г) значущість товару для споживачів. 8. Попит на товар можна назвати нееластичним, якщо: а) коефіцієнт еластичності менший за одиницю; б) коефіцієнт еластичності більший за одиницю; в) зниження ціни зменшує попит на нього; г) зниження ціни збільшує попит на нього. 9. Перехресна еластичність попиту характеризує реакцію зміни: а) ціни одного товару на зміну ціни іншого; б) обсягу попиту одного товару на зміну ціни іншого; в) ціни одного товару на зміну пропозиції іншого; г) попиту одного товару на зміну попиту на інший. 10. Взаємозамінні товари характеризує коефіцієнт перехресної еластичності попиту: а) ЕА/В = -1; б) ЕА/В > 0; в) ЕА/В < 0; г) ЕА/В = 0. 11. Перехресна еластичність попиту дорівнює нулю для товарів: а) взаємозамінних; б) не залежних один від одного; в) взаємодоповнюючих; г) предметів розкоші. 12. Перехресна еластичність попиту дорівнює нулю. Це можуть бути товари: а) пиво і лимонад; б) м’ясо і сир; в) зошити і блокноти; г) біблія і віскі. 13. Еластичність попиту за доходом залежить від: а) ціни товарів; б) смаків споживачів; в) рівня грошового доходу; г) пропозиції товару. 14. Якщо еластичність попиту по доходу є від’ємним числом, то таке благо відноситься до: а) нормальних благ; б) предметів розкоші; в) товарів низької споживчої цінності; г) товарів першої необхідності. 15. Нормальний товар характеризує коефіцієнт еластичності по доходу: а) ЕD > 0; б) ЕD < 0; в) ЕD = 0; г) ЕD < 1. Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 2290 | Нарушение авторских прав |
Це відбувається тому, що: по-перше, при зниженні ціни товару споживач бажає придбати більше товару, по-друге товар стає більш доступним, що збільшує кількість покупців і по-третє, при зниженні ціни товар стає дешевшим за інші товари і купувати його стає вигідніше.
30,0
4,0
Розглянемо випадок, коли попит під впливом детермінантів зростає при незмінній пропозиції (мал.. 3.7) Якщо під впливом нецінових факторів попит збільшується, то крива попиту D зміщується вправо в положення D1. При цьому з’являється нова точка рівноваги, якій відповідає рівноважна ціна Р1 – вища за ціну, що була до зміни попиту Р0, тобто при збільшенні попиту на товар при незмінній пропозиції ціна зростає.
(3.2)
(3.3)
. (3.4)
Треба також зауважити, що еластичність попиту, це не постійна величина вздовж всієї кривої попиту. При високих цінах попит на товар еластичніший, а потім при подальшому зниженні ціни еластичність його зменшується. Це особливо відчутно, коли функція попиту є лінійною: Q = а 0 – а 1 Р (мал.. 3.10).
, при переміщенні впродовж яких еластичність попиту залишається незмінною, наприклад, якщо крива попиту є гіперболою виду 
(3.5)
(3.6)
(3.7)
(3.8)
(3.9)
(3.10)
(3.11)
. (3.12)
(3.13)
