АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація. Сучасна класифікація ЇМ здійснюється за такими ознаками:

Прочитайте:
  1. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  2. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  3. Класифікація.
  4. Класифікація.
  5. Класифікація.
  6. Класифікація.
  7. Класифікація.
  8. Класифікація.
  9. Класифікація.

Сучасна класифікація ЇМ здійснюється за такими ознаками:

—за величиною та глибиною ураження серцевого м'яза;

—за характером перебігу захворювання;

—за локалізацією ЇМ;

—за наявністю ускладнень ЇМ.

За величиною виділяють крупновогнищевий, трансмуральний (Q-IM) та дрібновогнищевий (не Q-IM). В останній час виділяють ЇМ без елевації та з елевацією сегмента ST на ЕКГ.

За характером перебігу захворювання розрізняють первинний, повторний (після 28 днів) та рецидивуючий (від 3 до 28 днів) ЇМ.

За локалізацією виділяють передній, передньосептальний, передньоверхів-ковий, передньобічний, діафрагмальний, нижньобічний, нижньобазальний, бічний, задній, задньобазальний, задньобічний, задньосептальний, септаль-ний, правого шлуночка.

За стадією перебігу захворювання розрізняють:

- найгостріший (ішемічний) період — до 2-3 год від початку ЇМ;

- гострий період — до 7 днів від початку ЇМ;

- підгострий період — від 8 до 28 діб;

- рубцювання — 29 діб і більше.

Продромальний період характеризується появою чи частими нападами сте­нокардії.

Найгостріший ЇМ триває від початку нападів стенокардії до початку появи ознак некрозу серцевого м'яза за даними ЕКГ.

Гострий період характеризується резорбцією некротичних мас і початком формування рубця. Після двох діб ЇМ формується резорбційно-некротичний синдром.

У підгострому періоді зменшуються ознаки серцевої недостатності (СН) і резорбційно-некротичного синдрому.

У післяінфарктному періоді консолідується рубець, організм адаптується до нових умов функціонування.

До числа найбільш розповсюджених ускладнень ЇМ відносяться:

- гостра серцева недостатність (класи І—IV за Killip) і кардіогенний шок;

- порушення серцевого ритму та провідності;

- розрив серця зовнішній і внутрішній;
- тромбоемболії різної локалізації;

- тромбоутворення в порожнинах серця;

- гостра аневризма серця;

- синдром Дресслера;

- постінфарктна стенокардія.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 467 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)