АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основні закономірності старіння

Закономірні вікові зміни організму називають гомеорезом. Виділяють такі закономірності:

1. Гетерохронність – різні терміни появи вікових змін у різних тканинах, органах і системах. Так, атрофія тимусу в людини розвивається у віці 13-15 років, статевих залоз – у клімактеричному періоді, а деякі функції гіпофіза зберігаються навіть в глибокій старості.

2. Гетеротопність – неоднакове вираження процесу старіння у різних органах і структурах того самого органа. Так, старіння пучкової зони кори надниркових залоз є менш вираженим, ніж клубочкової та сітчастої.

3. Гетерокінетичність – розвиток вікових змін із різною швидкістю. В одних тканинах вони виникають рано, відносно повільно прогресують; в інших – розвиваються стрімко, проте в більш пізні терміни. Наприклад, зміни опорно-рухового апарату повільно наростають із віком, а розлади в певних структурах мозку виникають пізніше, але швидко прогресують, призводячи до зниження інтелекту.

4. Гетерокатефтентність – вікові зміни проявляються у пригніченні одних і активізації інших життєвих процесів у старечому організмі. Наприклад, зниження продукції андрогенів і мінералокортикоїдів наднирковими залозами на фоні гіпертрофічних змін пучкової зони.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 545 | Нарушение авторских прав