СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. 1. Воробьева Е.А., “Анатомия и физиология”, М. “ Медицина”, 1982, ст.229-235
2. 2. Липченко В.Я., “Атлас нормальной анатомии человека”,М, “ Медицина”, 1988, ст.192-196
3. 3. “Людина. Навчальний атлас з анатомії”, Львів, БАК, 2000, (переклад з англійської), ст.184-186
4. 4. Очкуренко О.М., “Анатомія людини”, К, “Вища школа”, ст.195-202
5. 5. Федонюк Я.І., Білик Л.С. “ Анатомія та фізіологія з патологією”, Тернопіль,”Укрмедкнига”,2001, ст.515-518
6. 6. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. “Атлас анатомии человека”, 1990, т.2, ст.189-204
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
СПИННИЙ МОЗОК.
ПЛАН.
1. 1. Структура ЦНС і загальні принципи її функціонування.
2. 2. Рефлекс, рефлекторна дуга, види рефлексів.
3. 3. Спинний мозок, будова, функції.
4. 4. Оболонки спинного мозку.
Структура ЦНС і загальні принципи її функціонування
Діяльність всіх органів і систем організму регулює нервова система, яка зумовлює їх функціональну єдність і забезпечує зв”язок організму з зовнішнім середовищем. Здійснюючи звязок з зовнішнім середовищем, нервова система рефлекторно регулює роботу всіх органів. Вона забезпечує правильне орієнтування в навколишньому середовищі, пристосування до змінних умов, у яких існує організм. Але діяльність нервової системи значно складніша і має свої особливості, якими відрізняється від нервової системи у тварин.
Нервова система умовно поділяється на 2 великі відділи:
1) 1) анімальну, або соматичну нервову систему, яка переважно здійснює функції звязку організму із зовнішнім середовищем (забезпечує чутливість і рухи, викликаючи скорочення поперечно–посмугованої мускулатури);
2) 2) вегетативну або автономну – частина нервової системи, яка іннервує всі внутрішні органи, а також ендокринну систему, серце, судини, тобто органи рослинного життя, які створюють внутрішнє середовище організму (рослинна нервова система).
Вегетативна частина нервової системи в свою чергу поділяється на симпатичну і парасимпатичну частини, які також називають системами. Симпатична система іннервує всі частини організму, а парасимпатична – лише певні його ділянки.
Крм такої класифікації, яка відповідає будові організму, нервову систему поділяють за топографічним принципом на центральну і периферичну.
Під ЦНС розуміють головний і спинний мозок, які складаються з сірої та білої речовини, а під периферичною – все інше, тобто нервові корінці, вузли, сплетення, нерви і периферичні нервові закінчення.
Сіра речовина спинного і головного мозку – це скупчення нервових клітин разом з ближніми розгалуженнями їх відростків, які називають нервовими центрами. Нервовий центр – це “нагромадження і сполучення нервових клітин”(І.П.Павлов).
Біла речовина – це нервові волокна (відростки нервових клітин, нейрити), покриті мієліновою оболонкою (звідки і походить білий колір), які звязують окремі центри між собою, тобто провідні шляхи.
Як в центральному, так і в периферичному відділах нервової системи містяться елементи анімальної і вегетативної її частин, чим досягається єдність всієї нервової системи. Вищим відділом її, який керує всіма процесами організму, як тваринними, так і рослинними, є кора великого мозку.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 941 | Нарушение авторских прав
|