АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Синапси

В ЦНС нервові клітини звязані одна з одною за допомогою синапсів.

Синапс – це місце контакту двох нейронів. Одне нервове волокно може утворювати до 1000 синапсів на багатьох нервових клітинах.

Синапси центральних нейронів, так як і периферичних нейронів, складаються з нервового закінчення, покритого пресинаптичною мембраною, синаптичної щілини і постсинаптичної мембрани, яка знаходиться на тілі або дендритах нейрона, яким передаються нервові імпульси.

В нервових закінченнях виробляються і нагромаджуються особливі хімічні речовини, які приймають участь в передачі збудження через синапс. Ці речовини отримали назву медіаторів.

В ЦНС розрізняють збуджуючі і гальмівні синапси.

В збуджуючих синапсах під впливом нерврвих імпульсів звільнюється збуджуючий медіатор (ацетилхолін, норадреналін, глутамат, серотонін), який через синаптичну щілину надходить до постсинаптичної мембрани і викликає короткочасне підвищення її проникливості для іонів натрію і виникнення деполяризаціі. Коли деполяризація досягає критичного рівня, виникає потенціал дії (поширююче збудження).

В гальмівних синапсах виділяють особливі гальмівні медіатори (ГАМК –гамааміномасляна кислота). Вони змінюють проникливість постсинаптичної мембрани по відношенню до іонів калію та хлору. В результаті підвищується рівень мембранного потенціалу – явище гіперполяризації, що перешкоджає подальшому поширенню збудження.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 621 | Нарушение авторских прав