АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Статевий член. Статевий член — циліндричної форми орган, призна­чений для виведення сечі та сім'яної рідини — сперми.

Прочитайте:
  1. Де утворюється чоловічий статевий гормон тестостерон?
  2. Статевий член
  3. Статеві залози і статевий розвиток

 

Статевий член — циліндричної форми орган, призна­чений для виведення сечі та сім'яної рідини — сперми.

У цьому органі розрізняють головку, на якій знаходиться зов­нішнє вічко сечівника. Місце фіксації статевого члена до кісток таза назива­ється коренем. Частина органа, яка лежить між коренем і головкою, називається тілом статевого члена. Між тілом та головкою статевого члена розміщена шийка головки.

Передня (верхня) поверхня тіла називається ще спинкою ста­тевого члена, а задня — сечівниковою поверхнею.

Основу будови статевого члена складають три поздовжньо роз­міщені тіла: два печеристі та одне губчасте.

Печеристі тіла розміщені поруч у спинці ста­тевого члена і вкриті спільною білковою оболонкою. Вільні (нижні) кінці тіл дещо загострені, а верхні, розходячись у вигляді ніжок, прикріплюються до кісток таза в ділянці лобкової дуги.

Від внутрішньої поверхні білкової оболонки печеристого тіла йдуть відростки, які, розгалужуючись тонкими перегородками, утворюють численні лакуни, або каверни. Ці перегородки побудова­ні із щільної сполучної тканини з домішкою еластичних волокон та великою кількістю непосмугованих м'язових клітин. У кавернах, стінки яких покриті епітелієм, є кров. При напруженні статевого члена (ерекції) порожнина каверн розширюється і переповнюється кров'ю, а перегородки стають тонкими.

Губчасте тіло статевого члена тонше і коротше за печеристі тіла і покрите окремою білковою оболонкою. Губчасте тіло розмі­щене по середній лінії статевого члена, під печеристими тілами, і в його середині проходить більша частина сечівника.

Задня частина губчастого тіла потовщена і утворює цибулину сечівника, а передня розширена і утворює головку статевого члена, яка покриває загострені кінці печеристих тіл.

Усі три тіла статевого члена (печеристі та губчасте) зовні ото­чені глибокою та поверхневою фасціями, назовні від яких розмі­щена легкорухлива, тонка шкіра. Лише на головці статевого члена шкіра міцно зрощена з білковою оболонкою, нерухома. В ділянці головки шкіра утворює вільну складку — передню шкірочку. На нижній поверхні головки передня шкірочка з'єднується зі шкірою головки за допомогою вуздечки.

Кровопостачання статевого члена зумовлюють гілки внутріш­ньої та зовнішньої соромітних артерій. Венозна кров відтікає в стег­нову вену та у венозні сплетення сечового міхура, а лімфа — в пах­винні (поверхневі та глибокі) і зовнішні клубові лімфатичні вузли.

Статевий член іннервують гілки соромітного нерва (чутливі гіл­ки), нижнього підчеревного сплетення (симпатичні гілки) та гілки тазового нутряного нерва (парасимпатичні гілки).


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 646 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)