АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Статевий член

Голотопія та скелетотопія. Корінь статевого члена (radix penis), розташований під шкірою основи калитки, зрощений з гілками сідничних і лобкових кісток, з лобковим симфізом і сечо-статевою діафрагмою. Від цих кісток починаються ніжки статевого члена, які сходяться в ділянці лобкового симфізу та продовжуються в тіло статевого члена.

Будова. Статевий членскладається з кореня, тіла (corpus penis)і головки (glans penis).Основа члена утворена двома печеристими тілами(corpus cavernosus penis) і губчастим тілом (corpus spongiosus penis), які ззовні вкриті шкірою, підшкірною жировою клітковиною з поверхневою фасцією, глибокою фасцією та білковою оболонкою, від якої вглиб відходять відростки — перекладки. Між останніми формуються простори, що зумовлюють печеристу будову. Печеристі тіла розділені поздовжньою перегородкою статевого члена.

Губчасте тіло статевого члена менше печеристих. В ньому розташований сечівник. У задній частині губчасте тіло має розширення — цибулину статевого члена, а передній його кінець продовжується в головку статевого члена. Печеристі тіла закінчуються біля основи головки, зростаючись з губчастим тілом статевого члена. На нижньому краю дистальної частини головки члена відкривається сечівник. Головка статевого члена відділена від тіла вінцем головки (corona glandis).У ділянці головки шкіра утворює дублікатуру — передню шкірочку (preputium),що може зміщуватися. На нижній поверхні статевого члена передня шкірочка переходить у вуздечку, що кріпиться до головки. У разі патологічного звуження отвору передньої шкірочки головку оголити не вдається. Цей стан має назву фімоз (phymosis). Якщо із зусиллям змістити шкірочку та відкрити головку, вузький отвір передньої шкірочки стисне її. Виникає “удавка” — парафімоз, унаслідок якого може некротизуватися головка. Внутрішня поверхня передньої шкірочки має велику кількість сальних залоз (glandulae preputiales), які виділяють особливий секрет (smegma preputialis), що накопичується в просторі між шкірочкою та головкою. У разі недотримання гігієнічних норм накопичення смегми призводить до запалення головки та передньої шкірочки — баланопоститу.

Кровопостачання статевого члена відбувається з внутрішньої соромітної артерії, від якої беруть початок артерія цибулини, артерія сечівника та кінцеві парні гілки: дорсальнута глибоку артерії статевого члена (a. profunda penis).Глибока артерія заходить у ніжку печеристого тіла та проходить поздовжньо в його товщі. Артерія спинки статевого члена — кінцева гілка внутрішньої соромітної артерії — переходить на спинку статевого члена і йде в борозні між печеристими тілами під глибокою фасцією. Від зазначених артерій відходить багато гілочок, які постачають кров у печери печеристих тіл. Венозний відтік відбувається через поверхневі та глибокі дорсальні вени статевого члена. Поверхневі дорсальні вени розташовані під поверхневою фасцією в підшкірній жировій клітковині і добре контуруються, глибока спинкова вена — під глибокою фасцією між однойменними артеріями (v. dorsalis profunda penis).Із поверхневих вен кров прямує в зовнішні статеві вени. Основна частина крові відтікає по глибокій дорсальній вені статевого члена в передміхуровозалозово-міхурове сплетення.

Лімфа від статевого члена, який має поверхневу та глибоку сітки лімфатичних судин, відтікає в двох напрямках: із поверхневих судин — у внутрішню групу пахвинних лімфатичних вузлів, із глибоких — у зовнішні клубові лімфатичні вузли.

Іннервацію статевого члена забезпечують гілки підчеревного сплетення. Чутливу іннервацію здійснюють соматичні волокна від S2—S4_.Парасимпатичні волокна розслабляють стінки кровоносних судин, збільшують кровообіг, унаслідок чого виникає ерекція, симпатичні (L1—L2), навпаки, скорочують стінки кровоносних судин, зменшуючи тим самим кровообіг.

Сечівник чоловічий (urethra masculinа)

Виділяють три основні частини чоловічого сечівника: передміхурову (pars prostatica),перетинчасту (pars membranacea)і губчасту (parsspongiosa). Остання містить цибулинну, печеристу та головчасту частини.Довжина сечівника у дорослого чоловіка становить 16—18 см. На передміхурову частину припадає 3—4 см, на перетинчасту — 1,5 см і на губчасту — 14—15 см. Просвіт сечівника неоднаковий на всьому протязі: в ньому визначаються три звуження та три розширення. Звуження розташовані в початковій частині сечівника — біля шийки сечового міхура, в місці переходу через сечо-статеву діафрагму і на виході з головки статевого члена, розширення — в передміхуровій частині сечівника, ділянці цибулини статевого члена та біля його кінця (в ділянці човноподібної ямки). На передній стінці човноподібної ямки є складка слизової оболонки, що утворює заслінку човноподібної ямки (Герена), куди може впиратися катетер під час катетеризації сечового міхура.

Завдяки наявності двох згинів сечівник має S-подібну фрому. Перший згин утворений передміхуровою та перетинчастою частинами. У передміхуровій частині сечівник опускається вниз, огинає лонне зрощення та піднімається вгору. Вершина його випуклості розташована в перетинчастійчастині, угнутість спрямована вперед і догори. Друга кривина розташована в губчастій частині. Вона утворюється внаслідок звисання вільної частини статевого члена. Під час ерекції згин зникає. Це потрібно враховувати під час катетеризації сечівника.

У практичній урології розрізняють передній і задній сечівник, розуміючи під першим ділянку від м’яза — замикача перетинчастої частини до зовнішнього отвору, під другим — ділянку між шийкою сечового міхура та зазначеним м’язом.

У верхньому відділі передміхурової частини сечівника розташований мимовільний м’яз — замикач шийки сечового міхура. На задній стінці передміхурової частини сечівника виділяють поздовжній валик — гребінь сечівника (crista urethralis),посередині якого є сім’яний горбик (colliculus seminalis), по обидва боки якого відкриваються дві сім’явипорскувальні протоки, а також численні протоки передміхурової залози. В центрі сім’яного горбика розташована заглибина — чоловіча маточка (недорозвинуті мюллерові протоки). Перетинчаста частина сечівника найвужча і міцно кріпиться до сечо-статевої діафрагми. Саме тут орган оточений зовнішнім м’язом — замикачем сечівника, утвореним посмугованими м’язовими волокнами.

На слизовій оболонці сечівника є невеликі заглибини — ямки сечівника (lacunae urethrales, Morgagnii) та ямки, утворені в місці відкриття вивідних проток сечівникових залоз (glandulae urethrales, Littre). В них створюються сприятливі умови для переживання гонококової та іншої інфекції.

У задній відділ цибулинної частини сечівника відкриваються вивідні протоки цибулинно-сечівникових залоз.

Кровопостачання, іннервація та лімфовідтік відбуваються так само, як в органах, в яких розташований сечівник.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 673 | Нарушение авторских прав