АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Позааудиторна самостійна робота № 3

Тема: „d –Елементи – метали життя”

Мета роботи: розглянути біологічну роль біметалів з родини d – елементів.

З великої групи d – елементів до біогенних відносять вісім найважливіших елементів, концентрація яких в організмі достовірно встановлена і їх специфічна фізіологічна роль доведена. Ці елементи входять до складу великої кількості метало ферментів, яких нині відомо близько 300, а також деяких вітамінів. Високу каталітичну активність виявляють d – елементи і в складі різних біокомплексів. Так, біологічні функції мікроелементів у живих системахтісно пов’язані з процесами комплексоутворення між ними і біолігандами – білками, вітамінами тощо.

Ферум. Йони Феруму (ІІ) і (ІІІ) мають важливе значення для життєдіяльності організму людини. Вони необхідні для процесів кровотворення, нормальної діяльності деяких ферментів, перенесення кисню від легень до тканин, а також електронів у ланцюзі дихання.

Загальний вміст Феруму в організмі становить близько 5 г; багато його в печінці (500 – 600 мг), м’язах (400 – 450 мг), кістковому мозку (250 – 300 мг), проте 60 – 70% від його загальної маси міститься в еритроцитах та нервових клітинах. Ферум, що входить до складу біологічних систем, поділяють на гемовий і негемовий. Ферум у вигляді Fe²⁺, що входить до складу гемоглобіну, метгемоглобіну, цитохромів, називають гемовим, а в складі всіх інших біологічно активних сполук – феритину, гемосидерину, лактоферину, ферумсульфуровмісних білків тощо – називають негемовим.

Серед білків, що містять йони Феруму (ІІ) в гемах, найбільше значення мають гемоглобін і метгемоглобін. Гемоглобін (Hb), як дуже важливий компонент еритроцитів крові, забезпечує зв’язування і перенесення кисню від легень до всіх органів, а міоглобін – збереження запасів кисню в м’язах.

В одному літрі крові людини міститься в середньому 4,5·10¹² еритроцитів і в кожному з них є близько 400 млн молекул гемоглобіну. Тому 1 л крові за температури 20⁰С і нормального тиску вбирає 200 см³ кисню, а вода за таких самих умов – всього 6,6 см³. В організмі людини масою 70 кг міститься в середньому 5,0 – 5,5 л крові, отже з наведених даних видно, який великий об’єм кисню може переносити оксигемоглобін крові.

Ферум входить до складу інших біологічно активних сполук, зокрема цитохромів, які є носіями електронів у ланцюгу дихання. Функції цитохромів і гемоглобіну суттєво відрізняються, оскільки фізіологічна дія цитохромів побудована на принципі зміни ступеня окиснення Феруму:

Fe²⁺ -e Fe³⁺

Fe³⁺ + e Fe²⁺

Необхідно зазначити, що еритроцити крові через певний час (80 – 120 днів) руйнуються і замінюються новими, але після їх розкладання Ферум не виводиться з організму, а сполучається з іншими білками, утворюючи біокомплекс – феритин, який регенерується кровотворними органами і знову перетворюється на гемоглобін.

Йони Феруму (ІІІ) входять до складу і таких важливих ферментів як каталаза і пероксид аза. Каталаза захищає клітини від токсичної дії гідроген пероксиду, а пероксид аза каталізує процеси окиснення різних органічних субстратів гідроген пероксидом.

Ферум має велике значення для організму людини, добова потреба в ньому становить 20 – 30 мг. Цей біоелемент у достатній кількості міститься в різноманітних продуктах харчування.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 559 | Нарушение авторских прав