АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Орган нюху

Прочитайте:
  1. I. Организационный момент
  2. I. Организационный момент.
  3. I. Патология половых органов в общем.
  4. I. Права медицинской организации
  5. I. Расходы, покрываемые организаторами
  6. II. Доброякісні пухлин статевих органів, ендометріоз
  7. II. Організація і склад експертних комісій
  8. II. Організація і склад медико-соціальних експертних комісій
  9. II. Распределение лекарственных средств в организме. Депонирование.
  10. III. Выделение лекарственных веществ, являющихся продуктами жизнедеятельности грибов и микроорганизмов; биотехнология (клеточная и генная инженерия)

Рецепторна частина нюхового аналізатора розміщена в слизовій обо­лонці верхніх носових раковин і сусідніх з ними невеликих частинах носової перегородки. Ця частина слизової оболонки носової порожнини називається нюховою ділянкою; вона має жовтуватий колір.

Нюхова ділянка вкрита епітелієм, в якому розрізняють опорні і ню­хові клітини. Останні і виконують рецепторну функцію в органі нюху. Кожна нюхова клітина має тіло (веретеноподібної форми) і два відростки. Периферичний відросток (дендрит) проникає між опорними клітинами і, досягши поверхні епітелію, закінчується протоплазматичними волосками. Центральний відросток (аксон) — нервове волокно. Нервові волокна нюхових клітин проходять крізь отвори решітчастої кістки в порожнину черепа до нюхових луковиць головного мозку. Звідси імпульси, що виникли в рецепторах, йдуть по нюховому тракту через стовбур го­ловного мозку в кору великих півкуль, де здійснюється їх аналіз і ви­никають відчуття того чи іншого запаху.

У нюховій ділянці, як і на всій поверхні слизової оболонки порож­нини носа, є ще вільні закінчення трійчастого нерва. Подразнення їх викликає захисні рефлекси: затримання вдиху, а при сильному подраз­ненні — чхання.

Рецептори нюхового (як і смакового) аналізатора подразнюються хі­мічними збудниками. Але нюхове відчуття виникає лише тоді, коли пахучі речовини перебувають в газоподібному стані і разом з повітрям проникають у носову порожнину. Запах, властивий тій чи іншій речовині, залежить від вібруючих рухів їх молекул. При цьому мо­лекули створюють низькочастотні електромагнітні коливання, які і сприймаються рецепторами нюхового аналізатора.

При спокійному диханні вдихуване повітря про­ходить по нижньому і середньому носових ходах, і тому пахучі речовини проникають до нюхової ділянки лише дифузно. Бажаючи розібратись в якому-небудь запаху, людина «принюхується», тобто робить короткі, часті вдихи, чим забезпечує швидше про­никнення пахучих речовин до нюхових рецепторів. Можливість розрізняти численні відтінки запахів пояснюється тим, що останні збуджують різні нюхові клітини.

Чуття нюху надзвичайно гостре і тонке. Людина відчуває запах ре­човин, що знаходяться в повітрі в таких малих концентраціях, які не можна виявити ні хімічним, ні фізичним (спектральним) аналізом. Так, наприклад, наявність в 1 л повітря 0,000000001 г сірководню уже викли­кає відчуття запаху. Особливо тонкий нюх мають деякі тварини (собаки-шукачі, ссавці-хижаки, комахи).

Нюховий аналізатор відіграє важливу роль у визначенні придатності вдихуваного повітря, а також у визначенні смакових якостей їжі. При зниженні його чутливості (наприклад, при нежиті), різко знижується не тільки відчуття запаху, але і смаку.

У дітей раннього віку чуття нюху розвинене слабше, ніж у старших дітей; це зв’язано з недорозвиненням у них носової порожнини. Проте новонароджена дитина уже в перші дні життя реагує на сильні запахи скоро­ченням мімічних м’язів і відвертається від речовин, що неприємно пахнуть, якщо ними змазати грудний сосок перед годуванням. У дітей дошкільного і шкільного віку чуття нюху гостріше, ніж у дорослих. Гострота нюху під­вищується до 6 років, а потім поступово знижується. Тонкість нюху (роз­різняння запахів) з віком підвищується.

Систематичним вправлянням чуття нюху у дітей можна довести його до дуже високої досконалості. Розвинений нюх дітей сприяє розпізнаванню за запахом небезпечних для здоров’я харчових продуктів (зіпсована риба, м’ясо, яйця і т. д.). Крім того, розвиток нюху у дітей має неабияке естетичне і гігієнічне значення. Здатність відчувати запахи квітів у саду і на полі, в лісі доповнює уявлення дітей про природу, збуджує у них приємні емо­ції, які нерідко запам’ятовуються на все життя.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 577 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)