Серцево-легенева і церебральна реанімація
За С.Сафаром (1997) при проведенні реанімаційних заходів виділяють 3 стадії та 9 етапів:
Стадія 1 – спрямована на елементарне підтримання життя (виконується як медиками, так і людьми, які пройшли спеціальну підготовку):
А (airway open) – відновлення прохідності дихальних шляхів.
В (breath for victim) – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація.
С (circulation his blood) – підтримання кровообігу.
Стадія 2 – подальше підтримання життєдіяльності, яке включає в себе відновлення самостійного кровообігу, нормалізацію та стабілізацію показників гемодинаміки і дихання (виконується всіма медичними працівниками і обов’язково – спеціалістами медицини критичних станів):
D (drugs) – застосування медикаментозних середників і інфузійної терапії.
E (ECG) – електрокардіоскопія і електрокардіографія.
F (fibrillation) – дефібриляція.
Стадія 3 – тривале підтримання життя (проводиться лікарями-реаніматологами в спеціалізованих відділеннях):
G (gauging) – оцінка стану хворого.
H (human mentation) – відновлення свідомості.
I – корекція недостатності функцій органів.
Показаннями до виконання серцево-легеневої реанімації є наявність хоча б двох ознак клінічної смерті. Однак слід пам’ятати, що проведення закритого масажу серця при збереженому кровообігу може значно погіршити скоротливу функцію міокарду.
Протипоказаннями до серцево-легенево-церебральної реанімації є:
- ознаки трупного заклякання (клінічна картина біологічної смерті).
- травма, несумісна з життям (тяжкі черепно-мозкові ураження, політравма з пошкодженням життєво важливих органів).
- злоякісні захворювання в термінальній стадії.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 609 | Нарушение авторских прав
|