АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Принципи і види стерилізації

Стерилізація – комплекс фізичних і хімічних способів повного знезараження інструментів, приладів, апаратів та іншого знаряддя медичного призначення.

Розрізняють наступні види стерилізації:

- прожарювання;

- пастеризація;

- кип’ятіння;

- стерилізація сухою парою;

- стерилізація парою під тиском;

- променева стерилізація;

- хімічна та газова стерилізація.

Прожарювання застосовується тільки в ургентних ситуаціях, коли терміново необхідно приготувати окремі інструменти. Слід пам’ятати, при прожарюванні не досягається надійного знезараження і псуються інструменти.

Пастеризація – метод знезараження органічних рідин за допомогою температури 60-100°С, при якій гинуть лише вегетативні форми мікробів. Цей метод застосовують при виготовленні білкових препаратів, живильних середовищ шляхом повторного нагрівання до 55-60 °С протягом 30 хвилин.

Кип’ятіння застосовується зараз щораз рідше. Інструменти після дезінфекції і передстерилізаційної обробки вкладають у спеціальний металевий стерилізатор із сіткою і кришкою, що щільно закривається. У стерилізатор наливають воду і додають натрію гідрокарбонат для отримання 2 % розчину. Рідину доводять до кипіння, занурюють у неї розібрані і складені на сітці інструменти. Коли вода знову закипить, відмічають час початку стерилізації. Після її закінчення сітку з інструментами виймають із стерилізатора і розкладають на накритому стерильним простирадлом інструментальному столику. Терміни стерилізації методом кип’ятіння наступні: металеві інструменти – 20 хвилин, гумові предмети – 10 хвилин. ріжучі інструменти краще кип’ятити без додавання соди впродовж 5 хвилин, попередньо обгорнувши їхню ріжучу зону марлею. Стерилізація шприців і голок методом кип’ятіння у медичних закладах зараз дозволяється тільки у надзвичайних ситуаціях. Слід пам’ятати що цей вид стерилізації є ненадійним, оскільки віруси ВІЛ-інфекції, гепатиту і спори окремих бактерій можуть витримувати навіть тривале кип’ятіння.

Стерилізація парою під тиском використовується, переважно, для стерилізації перев’язувального матеріалу, операційної білизни при температурі 120-132°С. Стерилізацію парою під тиском проводять у спеціальних апаратах – автоклавах. Тиск пари в автоклаві контролюється манометром і спеціальним запобіжним клапаном, через який автоматично скидається надлишок пари, що дозволяє підтримувати відповідний тиск і температуру всередині автоклава.

Паровий стерилізатор складається з трьох частин: пароутворювача-нагрівача, стерилізаційної камери і кожуха (для захисту обслуговуючого персоналу від можливих опіків). При тиску пари в 1 атмосферу стерилізація відбувається при температурі 120°С з терміном стерилізації 45 хвилин. При тиску пари в 1,5 атмосфери температура в автоклаві підвищується до 127°С, а термін стерилізації скорочується до 30 хвилин. При тиску пари в 2 атмосфери температура всередині автоклава сягає 132°С, а термін стерилізації складає 20 хвилин.

Матеріал для стерилізації складають у спеціальні округлі коробки (бікси) різної ємності, які виготовляються з нержавіючої сталі і закриваються кришкою із спеціальним замком. По периметру біксів є маленькі отвори, через які всередину попадає пара. До ручки замка прикріпляють спеціальну бирку, на якій вказують дату стерилізації, матеріал і особу, яка проводила стерилізацію. Після закінчення стерилізації матеріал вважається стерильним протягом 72 годин. Тепер випускають спеціальні стерилізаційні бікси з антибактеріальними фільтрами, у яких термін зберігання стерильного матеріалу подовжується до 30 днів.

Стерилізацію інструментів, шприців проводять парою під тиском в 1,5 атмосфери впродовж 30 хвилин. Гумові трубки, катетери, дренажі перед стерилізацією витримують протягом 60 хвилин в 1 % розчині хлораміну, хлорациду або діоксидину, промивають водою, висушують, загортають у марлю і стерилізують при тиску пари в 1 атмосферу протягом 45 хвилин.

Для оцінки стерильності матеріалу після автоклавування використовують різні хімічні речовини, які змінюють свої фізичні властивості при температурі 120-132°С: порошок сірки (при 117°С), антипірин і амідопірин (при 110°С), резорцин (при 119°С), бензойну кислоту (при 121°С), сечовину (при 132°С). Їх у пробірках вкладають разом з матеріалом у бікси. Останнім часом випускають стандартні індикаторні трубки і спеціальний термоіндикаторний папір, який змінює свій колір залежно від температури та експозиції. Найбільш достовірним методом контролю стерилізації є бактеріологічний метод, який дозволяє виявити не тільки мікроорганізми, а й їхній вид, шляхом посіву змивів з матеріалу на живильні середовища. Його недоліком є те, що результат можна отримати тільки через 48-72 год.

Стерилізація сухим жаром (повітряна стерилізація). Сухожарові шафи встановлюються в стерилізованих кімнатах поряд з операційною. В таких шафах можна стерилізувати декілька наборів різного інструментарію, однак найкраще стерилізувати металевий інструментарій, який вкладають на металеві сітки і поміщають у стерилізатори. Шафу закривають і включають електронагрівальний прилад. За 10-15 хвилин температура всередині шафи сягає 160-200⁰С. Тривалість стерилізації залежить від температури: при 160⁰С – 150 хвилин; при 180⁰С – 60 хвилин; при 200⁰С – 15 хвилин. Для контролю стерилізації в сухожарових шафах використовують левоміцетин (температура плавлення 150-160⁰С); сахарозу і винну кислоту (180⁰С); гідрохінон, тіосечовину (більше 180⁰С). Найзручніший промисловий індикатор – запаяні труби з порошком сахарози і винної кислоти, які при 180⁰С перетворюються в рідину.

Газову стерилізацію застосовують в основному для виробів з полімерних матеріалів (ендоскопи, пластмасовий інструментарій). Найпоширенішим газом, що використовується для стерилізації є окис етилену. Оптичні пристрої і деталі до них можна стерилізувати в парах формаліну. Для цього використовують спеціальний герметичний скляний або пластмасовий циліндр (камеру) на дно якої кладуть 2-3 формалінові таблетки (параформ), або поливають 10-20 мл формаліну. Стерилізацію проводять впродовж доби. Після закінчення стерилізації матеріал вкладають у вентиляційну камеру.

Хімічна стерилізація. Ріжучий інструментарій (скальпелі, ножі, ножиці, леза, голки), а також гумові вироби, що псуються при нагріванні, можна стерилізувати в розчинах. Для підготовки інструментарію, як правило, використовують 96⁰ етиловий спирт. Інструменти заливають спиртом за 2 години до початку операції. В окремих випадках, для стерилізації гумових виробів (рукавичок, катетерів, дренажів) використовують діоцид (1:3000) 2 % розчин хлораміну, новосепт, рокал та інші.

Променева стерилізація. При цьому методі стерилізації використовують ультрафіолетове опромінення або γ-промені. За допомогою γ-променів стерилізують повний матеріал, ендопротези, катетери та інше. Променева стерилізація досить надійна, після її проведення предмети можуть зберігатись у герметичній упаковці стерильними протягом багатьох місяців.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 2122 | Нарушение авторских прав