АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Опікова хвороба

Якщо опіки займають до 10 % поверхні шкіри, то їх зазвичай розглядають як місцеве ушкодження. Якщо ж опіки поширені до 25-30 % площі тіла, а також більш глибші (ІІ-IV ступеня), то, поряд з місцевими змінами, вони викликають в організмі загальні зміни, що дістали назву опікової хвороби.

Розрізняють чотири періоди опікової хвороби – опіковий шок, токсемію, септикопіємію, видужання.

Опіковий шок настає в момент опіку і триває близько 3 діб. Він виникає в результаті сильних больових подразнень, що надходять у центральну нервову систему. Відбувається спочатку збудження (еректильна фаза), а потім виснаження і замежове гальмування нервової системи (торпідна фаза). Еректильна фаза короткочасна і триває від кількох хвилин до 1-2 годин. Торпідна триває близько 6-8 годин.

Опіковий шок характеризується тяжкими гемодинамічними розладами, які пов’язані з втратою великої кількості плазми і токсичною дією продуктів розпаду тканин.

Період токсемії: може виникати швидко, через кілька годин після опіку, однак частіше ця стадія настає на 2-3 добу. Чіткої межі між стадіями шоку і токсемії немає. Клінічно ця стадія характеризується підвищеною температурою тіла, збудженням, частим пульсом, прискореним диханням, частим блюванням, порушенням функції печінки й зневодненням організму. В загальному аналізі крові спостерігається анемія внаслідок порушення кістково-мозкового кровотворення і виражений зсув лейкоцитарної формули вліво.

Період септикопіємії – розвитку інфекційних ускладнень сприяють велика ранова поверхня і зниження реактивності організму. Перебіг і тривалість цього періоду залежить від правильності проведення патогенетичної терапії (антибіотикотерапії, некректомій і некротомій опікової рани). Характерні висока температура, розлади обмінних процесів, гіпопротеїнемія, анемія, порушення функції нирок, печінки, травного каналу, ендокринної системи.

Період видужання (реконвалесценції) характеризується загоєнням ран і поступовою нормалізацією функцій організму.

Розрізняють ранню та пізню смерть від опіків. Рання смерть настає впродовж перших годин або діб після опіків, і її причиною є шок. Смерть через 3-5 діб настає від токсемії. Смерть через декілька тижнів наступає в періоді септикопіємії внаслідок виснаження.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 696 | Нарушение авторских прав