АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Опікова хвороба

Прочитайте:
  1. Артеріальні гіпертензії. Гіпертонічна хвороба
  2. Варикозна хвороба нижніх кінцівок
  3. Виразкова хвороба
  4. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
  5. ВИСИПНИЙ ТИФ І ХВОРОБА БРІЛЛА
  6. Гепатоспленомегалія. Яка хвороба найбільш імовірна в такій ситуації
  7. Гіпертонічна хвороба і вагітність
  8. Дайте визначення другому закону Менделя - закону розщеплення. Наведіть приклади домінантного і рецесивного типу успадкування - хвороба Геттінгтона і фенілкетонурія.
  9. ЗАДАЧІ ПО ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБАХ (Н.Е 2.5, 2.6)
  10. Ішемічна хвороба серця

Якщо опіки займають до 10 % поверхні шкіри, то їх зазвичай розглядають як місцеве ушкодження. Якщо ж опіки поширені до 25-30 % площі тіла, а також більш глибші (ІІ-IV ступеня), то, поряд з місцевими змінами, вони викликають в організмі загальні зміни, що дістали назву опікової хвороби.

Розрізняють чотири періоди опікової хвороби – опіковий шок, токсемію, септикопіємію, видужання.

Опіковий шок настає в момент опіку і триває близько 3 діб. Він виникає в результаті сильних больових подразнень, що надходять у центральну нервову систему. Відбувається спочатку збудження (еректильна фаза), а потім виснаження і замежове гальмування нервової системи (торпідна фаза). Еректильна фаза короткочасна і триває від кількох хвилин до 1-2 годин. Торпідна триває близько 6-8 годин.

Опіковий шок характеризується тяжкими гемодинамічними розладами, які пов’язані з втратою великої кількості плазми і токсичною дією продуктів розпаду тканин.

Період токсемії: може виникати швидко, через кілька годин після опіку, однак частіше ця стадія настає на 2-3 добу. Чіткої межі між стадіями шоку і токсемії немає. Клінічно ця стадія характеризується підвищеною температурою тіла, збудженням, частим пульсом, прискореним диханням, частим блюванням, порушенням функції печінки й зневодненням організму. В загальному аналізі крові спостерігається анемія внаслідок порушення кістково-мозкового кровотворення і виражений зсув лейкоцитарної формули вліво.

Період септикопіємії – розвитку інфекційних ускладнень сприяють велика ранова поверхня і зниження реактивності організму. Перебіг і тривалість цього періоду залежить від правильності проведення патогенетичної терапії (антибіотикотерапії, некректомій і некротомій опікової рани). Характерні висока температура, розлади обмінних процесів, гіпопротеїнемія, анемія, порушення функції нирок, печінки, травного каналу, ендокринної системи.

Період видужання (реконвалесценції) характеризується загоєнням ран і поступовою нормалізацією функцій організму.

Розрізняють ранню та пізню смерть від опіків. Рання смерть настає впродовж перших годин або діб після опіків, і її причиною є шок. Смерть через 3-5 діб настає від токсемії. Смерть через декілька тижнів наступає в періоді септикопіємії внаслідок виснаження.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 718 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)