АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Групи крові

Найбільш поширеним в клінічній практиці є чотири групи крові за системою АВО. Групова належність оцінюється наявністю аглютиногенів в еритроцитах та аглютинінів в плазмі крові людини. Аглютиногени умовно позначають літерами А і В, аглютиніни – α і β. При взаємодії аглютиногенів з однойменними аглютинінами наступає склеювання еритроцитів (аглютинація) з наступним їх руйнуванням (гемолізом).

Перша група крові позначається як О(І). Вона не містить аглютиногенів, але має аглютиніни α і β. Друга група крові – А(ІІ) має аглютиноген А і аглютинін β, третя група крові В(ІІІ) має аглютиноген В і аглютинін α і четверта група крові АВ(ІV) містить аглютиногени А і В і не містить аглютинінів.

Людей з першою групою крові вважають універсальними донорами – кров від них можна переливати людині з будь-якою групою. Люди з четвертою групою є універсальними реципієнтами – їм можна переливати кров осіб з будь-якою групою. Однак, на сьогодні дозволене і допустиме тільки переливання однойменної (одногрупної) крові.

Для визначення групи крові за системою АВО використовують метод стандартних сироваток, метод стандартних еритроцитів та метод цоліклонів анти-А і анти-В.

Визначення групи крові методом стандартних сироваток є найбільш поширеним. Стандартні сироватки готують з крові донорів відповідної групи та зберігають при температурі 4-10ºС. Їх випускають в запаяних ампулах на кожній з яких є паспорт із зазначенням групи, часу приготування, терміну придатності та титр розведення (не нижче 1:32). Сироватка повинна бути прозорою, без пластівців. Сироватка кожної групи має забарвлення: О(І) – світлого кольору, А(ІІ) – синього, В(ІІІ) – червоного кольору.

	0 (I) A (II) B (III) AB (IV)
0 (I)	A (II)	B (III)

Рис. 31. Визначення груп крові за методом стандартних сироваток

Визначення групи крові повинно проводитися при температурі 15-25ºС. якщо температура оточуючого середовища нижча, то може наступити панаглютинація, тобто аглютинація з будь-якою кров’ю. При використанні слабких сироваток можлива несправжня аглютинація (псевдоаглютинація) – після легкого струшування пластівці еритроцитів розпадаються.

Тарілки, на яких визначатимуть групи крові ділять на чотири сектори і позначають О(І), А(ІІ), В(ІІІ), АВ (IV), куди наносять відповідну краплю сироватки двох серій.

Кров на дослідження беруть проколовши голкою пучку ІV пальця лівої кисті, попередньо її обробивши спиртом. Першу краплю крові витирають марлевою кулькою, наступні краплини крові знімають щоразу іншим кутиком предметного скла і змішують з сироватками. Співвідношення крові та сироватки повинно становити 1:10. Тарілку обережно похитують впродовж 5 хвилин, після чого оцінюють результати. Аглютинація еритроцитів проявляється у вигляді червоних зерен. При відсутності аглютинації сироватка рівномірно забарвлена в рожевий колір.

Результати оцінюють наступним чином (рис. 31):

- 0(І) група крові – аглютинації не відбулося з жодною сироваткою;

- А(ІІ) група крові – аглютинація відбулася із сироваткою І та ІІІ групи і не відбулася із сироваткою ІІ групи;

- В(ІІІ) група крові – аглютинація відбулася із сироваткою І та ІІ групи і не відбулася із сироваткою ІІІ групи;

- АВ(ІV) група крові – аглютинація простежується з усіма трьома групами сироваток.

При наявності аглютинації в інших комбінаціях слід переробити дослідження.

Метод визначення групи крові за стандартними відмитими еритроцитами. Для цього центрифугують 3-6 мл крові хворого. На тарілку, розділену на чотири сектори наносять по одній краплі сироватки, яка змішується з стандартними еритроцитами у співвідношенні 5:1. Краплі змішують скляною паличкою та погойдують тарілку впродовж 3 хвилин. Потім додають по краплі ізотонічного розчину натрію хлориду та продовжують погойдувати ще 5 хвилин

Оцінка результатів:

- О(І) група крові – відсутність аглютинації з еритроцитами О(І) групи крові і наявність її в А(ІІ) і В(ІІІ) групах крові;

- А(ІІ) група крові – відсутність аглютинації з еритроцитами О(І) і А(ІІ) груп крові та її наявність з В(ІІІ) групою крові;

- В(ІІІ) група крові – відсутність аглютинації з еритроцитами О(І) і В(ІІІ) групи крові і її наявність з А(ІІ) групою крові.

- АВ(ІV) група крові – відсутність аглютинації в усіх трьох групах крові.

Метод визначення групи крові за допомогою цоліклонів анти-А і анти-В. Цоліклони анти-А і анти-В – це продукт гібридомних кліткових ліній, отриманих в результаті злиття мишачих антитілоутворювальних В-лімфоцитів з клітинами мишачої мієломи.

Цоліклони анти-А і анти-В – розведена асцитна речовина мишей – носіїв відповідної гібридоми, в якій знаходяться специфічні імуноглобуліни класу М проти групоспецифічних антигенів А або В людини. Цоліклон не має антитіл другої специфічності і тому не викликає неспецифічної аглютинації еритроцитів. Цоліклони випускають в ампулах (анти-А – рожевого кольору, анти-В – синього кольору), до кожної ампули додається розчинник.

Ампули з цоліклонами розкривають і чистими піпетками вносять відповідні розчинники. Повне розчинення відбувається через 1-2 хвилини. Кров обстежуваного змішують з краплею антитіл у співвідношенні 1:10 і через 2 хвилини оцінюють результат:

- О(І) – відсутня аглютинація з цоліклонами анти-А і анти-В;

- А(ІІ) група крові – аглютинація спостерігається тільки з цоліклоном анти-А;

- В(ІІІ) – аглютинація спостерігається тільки з цоліклоном анти-В;

- АВ(ІV) – аглютинація спостерігається з цоліклонами анти-А і анти-В.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 845 | Нарушение авторских прав