АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Резус-фактор

Ландштейнером та Вінером в 1940 році було відкрито специфічний антиген, який назвали резус-фактором. В 85 % людей резус-фактор міститься в еритроцитах, тому їхню кров називають резус-позитивною. У 15 % людей резус-фактора немає і їхню кров називають резус-негативною.

Хворим з резус-негативною кров’ю слід переливати тільки резус-негативну кров. При переливанні резус-позитивної крові цим пацієнтам, в них виробляються антитіла-антирезус-аглютиніни, що може бути причиною розвитку геморагічного шоку.

Для визначення резус-фактора в пробірку набирають 3-5 мл досліджуваної крові. Після самостійного відокремлення згустків від стінок пробірки, з її дна піпеткою набирають еритроцити, що зависли у власній сироватці. В чашку Петрі наносять по 2 краплі антирезусної сироватки двох серій і по одній краплі суспензії досліджуваної крові. Скляною паличкою перемішують краплі. З метою контролю проводять аналогічне дослідження з суспензією стандартних резус-позитивних і резус-негативних еритроцитів відповідної групи крові. Краплі перемішують, а чашку Петрі ставлять на 10 хвилин на водяну баню з температурою 45-48ºС. Якщо досліджувана кров аглютинується обома серіями антирезусної сироватки, то вона є резус-позитивною, а якщо аглютинація відсутня –резус-негативною. У контрольних краплях резус-позитивні еритроцити дадуть реакцію аглютинації, а з резус-негативними – аглютинація не відбувається.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 445 | Нарушение авторских прав