АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Функції мозочка

Прочитайте:
  1. II. Завдання і функції спеціального будинку-інтернату
  2. II. Завдання та функції відділення і порядок надання соціальних послуг
  3. Анатомія та функції сечовивідних шляхів
  4. Будова і життєві функції клітини
  5. Будова і життєві функції клітини
  6. Будова і основні функції спинного мозку.
  7. Будова і функції Варолієвого моста
  8. Будова і функції довгастого мозку
  9. Будова і функції ендокринних залоз
  10. Будова і функції ендокринних залоз

Роль переднього мозку та мозочка у регулюванні рухових функцій, системної діяльності організму

Функції мозочка

Структурно-функціональна характеристика мозочка. Розміщенийпозаду півкуль головного мозку, над довгастим мозком та мостом. Він має більше половини всіх нейронів ЦНС, хоча становить лише 10 % маси головного мозку, що забезпечує високу здатність до обробки інформації. Складається з черв’яка та двох бокових півкуль. Сіра речовина утворює кору мозочка та ядра. Кора покриває всю поверхню мозку. Основні ядра – покриття, кулясте, корковидне, зубчасте.

Відіграє велику роль у інтеграції рухових та вегетативних реакцій, основними функціями мозочка є: регуляція пози та м’язевого тонусу, підтримка рівноваги, координація довільних та мимовільних рухів, виправлення програм рухів у процесі їх виконання, уточнення і запам’ятовування програм складних усвідомлених рухів.Здійснює впливи на всі центральні утвори, що приймають участь в управлінні рухами. У мозочок потрапляють всі види аферентних сигналів м’язевих, вестибулярних, шкірних, в т. ч. слухових та зорових; від нейронів основи задніх рогів спинного мозку (спіно- оливний шлях), а також від рухової кори головного мозку, асоціативної кори і ретикулярної формації. На мозочок передається вплив деяких структур стовбура головного мозку, зокрема голубої плями та ядер шва.

З позиції еволюції функцій, які виконує мозочок, його ділять на: 1 – стародавній мозочок складається з черв’яка та вузлика (флокулонодулярна частка та нижня частина черв’яка) (архіцеребеллум, вестибулоцеребеллум, вестибулярний мозочок), який пов’язаний з вестибулярними ядрами – вестибулярний регулятор. Кора архіоцеребеллуму зв’язана з ядром покриття, яке регулює активність вестибулярних ядер, а також впливає на нейрони ретикулярної формації.

2 – старий мозочок (давній, палеоцеребелум), який пов’язаний зі спинним мозком (спіноцеребелум, спінальний мозочок, середня частина), основна інформація потрапляє від пропріорецепторів та рухової кори.. Основна функція – взаємна координація пози та цілеспрямованого руху, а також корекція виконанання відносно повільних рухів на основі механізмів зворотного зв’язку. Це має значення в процесі навчання, але не може використовуватися при виконанні швидких та дуже складних рухів.Функція реалізується за участі двох ядер – корковидного та кулястого (проміжних), які впливають на діяльність червоних ядер та ретикулярної формації. Включає верхню частину черв’яка, парафлокулярний відділ, піраміди та язичок.

3 – новий мозочок (неоцеребелум), латеральна частина. Складається з двох півкуль. Отримує інформацію від кори, переважно від зорових та слухових рецептуючих систем, що свідчить про участь в аналізі зорових, слухових сигналів і організації на них реакції. Відіграє важливу роль у програмуванні складних рухів, виконання яких відбувається без використання механізму зворотного зв’язку.

Міжнейронні зв’язки у корі півкуль мозочка, його аферентні та еферентні виходи досить різноманітні. Еферентними нейронами є клітини Пуркін’є (грушевидні клітини, які утворюють середній, гангліозний шар). Аксони клітин Пуркін’є – це єдині шляхи винесення інформації з кори мозочка на його ядра і забезпечують зв’язок з корою великого мозку, стовбуровими структурами та спинним мозком. Тому функціональний вплив мозочка залежить від активності клітин Пуркін’є. За фізіологічним значенням - це гальмівні клітини (медіатор – ГАМК). Нейрони мозочка не мають прямого виходу на спінальні нейрони, а діють на них через кірково-стовбурові моторні центри. З цим, ймовірно пов’язана висока ступінь пластичності головного мозку у зв’язку з компенсацією порушених функцій мозочка.

Підкіркова система мозочка включає 3 функціонально різних ядерних утвори- ядро покриття(шатра), корковидне, кулясте та зубчасте ядра. Ядро покриття отримує інформацію від від медіальної зони кори мозочка і пов’язане з ядром Дейтерса і ретикулярною формацією довгастого та середнього мозку. Звідси сигнали спрямовуються по ретикулоспінальному шляху до мотонейронів спинного мозку. На корковидне та кулясте ядро проектується проміжна кора мозку. Від них зв’язки йдуть у середній мозок до червоного ядра, далі – у спинний мозок по руброспінальному шляху.

Зубчасте ядро отримує інформацію від латеральної зони кори мозочка, воно пов’язане з таламусом, а через нього – з моторною корою великого мозку. Клітини ядер мозочка значно рідше генерують імпульси (1-3 в секунду), ніж клітини кори мозочка (клітини Пуркін’є – 200-300 імп. в сек.) Нижні мозочкові ніжки з’єднують з довгастим мозком, середні – з мостом, верхні – з середнім мозком.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1698 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)